
- •9.1.1.Дія параметрів повітряного середовища на здоров’я людини. Необхідність штучного підтримання параметрів повітряного середовища.
- •9.1.2.Вібір нормативних параметрів зовнішнього Повітря. Поняття про забезпеченість. Параметри а та Параметри б.
- •9.1(3) Нормативні параметри мікроклімату приміщень. Оптимальні та допустимі параметри
- •9.1(5)Підтримання нормативних параметрів мікроклімату у сучасних будівлях і спорудах
- •9.1 6.Контроль стану повітряного середовища у приміщеннях. Методи та технічні засоби.
- •9.1 7.Основні джерела шкідливих речовин у приміщеннях сучасних будівель при нормальному режимі експлуатації. Їхня характеристика.
- •9.2 1.Виділення шкідливих речовин від будівельних матеріалів, меблів та обладнання у штатному режимі експлуатації будівель.
- •9.2 2. Основні джерела шкідливих речовин у приміщеннях сучасних будівель при пожежі. Їхня характеристика.
- •9.2(3).Виділення шкідливих речовин від будівельних матеріалів, меблів та обладнання при пожежі.
- •9.2(5)Баланс теплоти, вологи та шкідливих речовин у вентильованих приміщеннях.
- •9.2(6).Асиміляція тепловологонадлишків у приміщеннях при вентиляції та кондиціонуванні повітря.
- •9.2(8). Небезпечні та шкідливі фактори під час пожежі.
- •9.2.(9). Основні етапи розвитку пожежі у будівлі. Їхня характеристика.
- •9.2.10. Основні протипожежні вимоги до будівель і споруд. Організація шляхів евакуації людей при пожежі.
- •9.2(11)Протидимова вентиляція. Призначення та нормативні вимоги.
- •9.2(14) Захист працівників та н.С. При виробничих аваріях. Призначення аварійної вентиляції.
- •9.2(15) Основні конструктивні рішення аварійної вентиляції
- •9.3 (1). Поняття про енергетичне забруднення атмосфери. Небезпека та можливі наслідки енергетичного забруднення.
- •9.3.(2). Екологічне обґрунтування необхідності енергозбереження.
- •9.3.(3) Основні заходи енергозбереження у будівлях і спорудах, обладнаних системами опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.
- •9.3(4). Оцінка відповідності будівель вимогам енергозбереження. Поняття про енергоаудит.
- •1. Простий, або експрес-енергоаудит.
- •2. Поглиблений енергоаудит.
- •9.3(5). Поняття про енергетичний паспорт будівлі. Зміст енергетичного паспорта будівлі.
- •2. Встановлення:
- •3. Маркування:
2. Поглиблений енергоаудит.
Енергоаудит цього рівня передбачає більш точну оцінку потенціалу енергозбереження, розробку не тільки напрямків, але і технічних рішень щодо раціонального користування і енергозбереження, створення передумов для підготовки комплексного довгострокового плану реалізації енергозбереження на підприємстві.
На цьому рівні для заповнення відсутньої інформації, яка необхідна для оцінки ефективності енерговикористання, але не може бути отримана з документів або викликає сумнів в достовірності, використовують інструментальне обстеження.
Для проведення інструментального обстеження повинні застосовуватися стаціонарні або спеціалізовані портативні прилади. При проведенні вимірювань слід максимально використовувати вже існуючі вузли обліку енергоресурсів на підприємстві, як комерційні, так і технічні. При інструментальному обстеженні підприємство ділиться на системи або об'єкти, які підлягають по можливості комплекснму дослідженню.
Для реалізації завдань енергоаудиту слід дати кількісну та якісну оцінку стану фактичного енерговикористання всіх видів енергоресурсів і розрахунковим шляхом визначити розрахунково-нормативне споживання енергоресурсів.
Зібрана інформація дозволяє скласти принципову схему енергозабезпечення та енергоспоживання підприємства, в якій відбиваються не тільки власні витрати енергії підприємством, але і наявність сторонніх споживачів, які стоять, так і не стоять на балансі підприємства.
9.3(5). Поняття про енергетичний паспорт будівлі. Зміст енергетичного паспорта будівлі.
Енергетичний паспорт повинен бути включений як окремий документ до складу розділу проектної документації, що стосується реалізації вимог з енергозбереження та оцінки енергетичної ефективності будинку. Енергетичний паспорт будинку складають проектні організації, які мають відповідні ліцензії, під час:
- розроблення проекту та прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчика на стадії “Робочий проект” або “Робоча документація” в залежності від категорії складності будинку;
- здавання об'єкта будівництва до експлуатації з урахуванням відхилень від початкових проектних рішень, - експлуатації, вибірково після річної експлуатації будинку за результатами енергетичного аудиту будинку, проведеного ліцензованими організаціями та установами;
- експлуатації, обов’язково після завершення терміну ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки будинку (огороджувальних конструкцій) та її елементів;
- експлуатації, обов’язково після порушень встановлених умов експлуатації будинку, які супроводжуються пошкодженнями огороджувальних конструкцій в цілому або їх складових.
Енергетична паспортизація будинків передбачає присвоєння будинку відповідного класу енергетичної ефективності.
Загальна структура енергетичної паспортизації
1. Визначення:
- загальних будівельних даних про геометрію та орієнтацію будинку, його поверховість та об'єм, площу зовнішніх огороджувальних конструкцій, площу підлоги опалювальних приміщень;
- кліматичних характеристик району будівництва, у тому числі вичерпні дані про опалювальний період, розрахункову температуру внутрішнього повітря;
- даних про системи підтримки мікроклімату приміщень і способи їхнього регулювання залежно від зміни кліматичних впливів, інших джерел надходження теплової енергії в будинок, інженерних систем будинку;
- проектних даних про теплоізоляцію будинку та енергетичні параметри – значення приведеного опору теплопередачі, як окремих елементів, так і теплоізоляційної оболонки будинку в цілому;
- зведених енергетичних параметрів будинку – питомі витрати енергії на опалення будинку;
- відповідності теплотехнічних та енергетичних параметрів будинку нормативним вимогам.