9.2(14) Захист працівників та н.С. При виробничих аваріях. Призначення аварійної вентиляції.

Захист: Асиміляція та видалення шкідливих газів з системи аварійної вентиляції:

Розраховують можливий викид речовин і необхідний повітрообмін. Можливе використання загальнообмінної місцевої та спеціальних систем аварійної вентиляції.

Призначення: Аварійну вентиляцію влаштовують у тих виробничих приміщеннях, в яких можуть статися аварії з виділенням значної кількості шкідливостей, а також коли при виході з ладу робочої вентиляції в повітрі можуть утворюватись небезпечні для життя працівників або вибухонебезпечні концентрації. Аварійна вентиляція, як правило, проектується витяжною.

Вимоги:

1)забезпечити чистоту повітря

2)не створювати шум, вібрацію

3)не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше

4)бути зручною в експлуатації

9.2(15) Основні конструктивні рішення аварійної вентиляції

Вимоги:

1)забезпечити чистоту повітря

2)не створювати шум, вібрацію

3)не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше

4)бути зручною в експлуатації

Витрата повітря для аварійної витяжної вентиляції має бути такою, щоб при її спільній дії з основними системами вентиляції в приміщеннях заввишки 6 м і менш забезпечувався восьмикратний повітрообмін за 1 год, а в приміщеннях заввишки більше 6 м віддалялося повітря не менше 50 м3/год на 1 м2 площі підлоги приміщень.

Для аварійної витяжної вентиляції потрібно використовувати:

— основні системи витяжної загальнообмінної вентиляції з резервними вентиляторами для аварійної витрати повітря;

— системи аварійної витяжної вентиляції на додаток до основних систем (з резервними вентиляторами), якщо витрата повітря в основних системах не повністю забезпечує аварійний повітрообмін;

— лише системи аварійної витяжної вентиляції, якщо використання основних систем неможливе або недоцільно;

— лише системи аварійної припливної вентиляції для одноповерхових будівель.

Витяжні пристрої (грати або патрубки) для видалення повітря системами аварійної вентиляції доцільно розміщувати в робочій зоні при виділенні газів і пари, що мають під час вступу їх в приміщення питома вага більше питомої ваги повітря в робочій зоні; у верхній зоні при виділенні газів і пари з меншою питомою вагою.

Якщо температура, категорія і група вибухонебезпечної суміші горючих газів, пари і аерозолів з повітрям не відповідає даним технічних умов на вибухозахищені вентилятори, то системи аварійної вентиляції слід проектувати з ежекторами для будівель будь-якої поверховості або припливну вентиляцію з штучним імпульсом для витіснення газів і пари через аераційні ліхтарі, шахти або дефлектори - для одноповерхових будівель, в які при аварії поступають горючі гази або пари щільністю менше щільності повітря.

9.3 (1). Поняття про енергетичне забруднення атмосфери. Небезпека та можливі наслідки енергетичного забруднення.

Найбільші забруднення атмосферного повітря надходять від енергетичних установок, що працюють на вуглеводневому паливі (бензин, дизельне паливо, мазут, вугілля, природний газ та ін.) Кількість забруднень визначається складом, обсягом палива, що спалюється і організацією процесу згоряння.  Основними джерелами забруднення атмосфери є транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) і теплові електричні станції (ТЕС).

Енергетичні об'єкти (паливно-енергетичний комплекс взагалі і об'єкти енергетики зокрема) за ступенем впливу нанавколишнє середовище належать до числа найбільш інтенсивно впливають на біосферу. 

В якості палива на теплових електростанціях використовують вугілля, нафту і нафтопродукти, природний газ і рідше деревину і торф. Основними компонентами горючих матеріалів є вуглець, водень і кисень, в менших кількостях міститься сірка і азот, присутні також сліди металів та їх сполук (найчастіше оксиди і сульфіди). 

У тепло енергетиці джерелом масованих атмосферних викидів і великотоннажних твердих відходів є теплоелектростанції, підприємства і установки паросилового господарства, тобто будь-які підприємства, роботаяких пов'язана зі спалюванням палива. До складу димових газів входять діоксид вуглецю, діоксид та триоксид сірки і ряд інших компонентів, надходження яких у повітряне середовище завдає великої шкоди, як всіх основних компонентів біосфери, так і підприємствам, об'єктам міського господарства, транспорту і населенню міст. 

Основні заходи щодо захисту навколишнього середовища 

Найбільш активною формою захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу викидів промислових підприємств є повний перехід до безвідходних і маловідходних технологій і виробництв.. Важливими напрямками екологізації промислового виробництва слід вважати: вдосконалення технологічних процесів та розробку нового устаткування з меншим рівням викидів домішок і відходів в навколишнє середовище, екологічну експертизу всіх видів виробництва і промислової продукції, заміну токсичних відходів на нетоксичні, заміну неутилізованих відходів на утилізуються, широке застосування додаткових методів і засобів захисту навколишнього середовища. 

В якості додаткових засобів захисту застосовують: апарати і системи для очищення газових викидів, стічних вод від домішок, глушники шуму при скиданні газів в атмосферу, віброізолятори технологічного устаткування, екрани для захисту від ЕМП. Ці засоби захисту постійно вдосконалюються і широко впроваджуються в технологічні та експлуатаційні цикли в усіх галузях народного господарства. 

Додаткові засоби захисту навколишнього середовища застосовують на транспорті та пересувних енергоустановках. Це - глушники, сажеоловітелі, нетралізатори відпрацьованих газів ДВЗ, глушники шуму компресорних установок і ГТДУ, віброізолятори рейкового транспорту і т.д.

Всі забруднюючі атмосферного повітря речовини в більшому або меншому ступені роблять негативний вплив на здоров'я людини. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через систему дихання. Органи дихання страждають від забруднення безпосередньо, оскільки близько 50% частинок домішки радіусом 0,01-0.1 мкм, проникаючих в легені, осідають в них.

Проникаючі в організм частинки викликають токсичний ефект, оскільки сморід: а токсичні (отруйні) по своїй хімічній або фізичній природі; б) служать перешкодою для одного або декількох механізмів, за допомогою яких нормально очищається респіраторний (дихальний) тракт; в) служать носієм поглиненого організмом отруйної речовини.

В деяких випадках дія забруднюючих речовин в комбінації з іншими приводять до більш серйозних розладів здоров'я, ніж дія шкірного з їх окремо. Велику роль грає тривалість дії.