4 Створення та ведення баз даних

База даних (БД) – сховище даних, які відносяться до окремої предметної галузі, яке забезпечує реалізацію додатків (задач і запитів). БД знаходиться під керуванням спеціалізованого програмного засобу – системи управління базами даних (СУБД).

Основною проблемою проектування БД є визначення складу і структури даних предметної галузі. БД є сукупністю моделей даних, які описують логічну структуру і фізичну організацію даних на машинних носіях під керуванням СУБД.

Проектування БД під керуванням СУБД включає:

• побудову інформаційно-логічної моделі предметної галузі (ІЛМ);

• вибір СУБД;

• проектування логічної структури БД;

• проектування організації БД на машинних носіях;

• розробка процедур адміністрування БД;

• розробка інформаційних технологій роботи з БД додатків.

Інформаційно-логічна модель предметної галузі (ІЛМ) – це формалізований опис даних предметної галузі, який є основою для проектування логічної структури БД. Неправильне розуміння даних і інформаційних потреб додатків предметної галузі призводить до помилок в структурі БД.

Вибір СУБД є вирішальним в ефективності реалізації БД.

На основі ІЛМ для обраної СУБД будується комплекс взаємопов'язаних моделей БД:

• концептуальна модель – інтегроване логічне представлення БД;

• внутрішня модель – опис збереження БД на машинних носіях з використанням методів організації і доступу даних;

• зовнішні моделі – організація захисту і санкціонованого доступу до БД різних додатків.

Для ефективної реалізації додатків БД повинна відповідати вимогам повноти, актуальності, достовірності, цілісності тощо.

Важливу роль грає системне адміністрування БД за допомогою сервісних засобів СУБД (санкціонований доступ до БД, страхове копіювання БД, поновлення БД тощо).

4.1 Інформаційний аналіз предметної галузі

Ефективність здійснення господарської діяльності залежить від технологій збирання, реєстрації, передачі, зберігання, обробки і видачі інформації. Рівень якості інформації – це її повнота, достовірність, актуальність, точність і своєчасність.

ІЛМ слід розглядати як сукупність інформаційних об'єктів (ІО), які мають відповідні реквізити, і структурних зв'язків цих об'єктів. Структуру ІЛМ можна зобразити схемою, яка представлена на рис. 4.1.

Рисунок 4.1 – Структура ІЛМ

Внутрішня структура даних ІО повинна відповідати вимогам третьої нормальної форми реляційної моделі:

• реквізити в екземплярах ІО приймають неділимі значення;

• виділяється ключ ІО;

• не ключеві реквізити функціонально повно залежать від ключа ІО;

• немає транзитивної залежності не ключових реквізитів від ключа.

Ключ ІО забезпечує однозначну ідентифікацію окремого екземпляра об'єкта. Ключ може бути одинарним або складеним (група ключів). Окрема ІО може мати декілька ключів, один з яких приймається за первинний ключ (Primary key). Група ключів зв'язана між собою. Якщо ключ складений, повна функціональна залежність повинна виконуватись на рівні цілого ключа, а не його частини.

Структурним зв'язком ІО називається зовнішня структура даних, в якій відображується порядок переходу від одних ІО до інших. Структурні зв'язки встановлюються на рівні екземплярів ІО. Типи відношення ІО:

• 1:1 – одно-однозначні відношення;

• 1:М – одно-багатозначні відношення;

• М:1 – багато-однозначні відношення;

• М:М – багато-багатозначні відношення.

Етапи розробки ІЛМ:

• Визначення предметної галузі.

• Аналіз складу і змісту вхідної інформації для додатків.

• Аналіз вихідної інформації.

• Вивчення системи документації предметної галузі.

• Формування ІО.

• Формування структурних зв'язків ІО.

• Побудова графа ІЛМ.