4. Типові помилки прийняття рішення.

основні типові помилки під час прийняття рішення:

Розпливчато, неточно сформульовано проблему, з якої слід прийняти рішення.

Керівник, вищий рангом, вирішує питання організаторів, які обіймають нижчі посади.

Приймається багато поточних рішень, які не стосуються вузлових, принципових питання.

Не планується прийняття рішень щодо цих проблем у визначений час.

Рішення приймається без достатнього врахування матеріальних ресурсів, необхідних для його виконання.

Затягується прийняття необхідного рішення, незважаючи на те, що у керівника для цього є права і обов’язки.

Організатор чекає кращого рішення «зверху», не намагаючись знайти своє.

Рішення щодо складної проблеми приймається без обговорення його з фахівцями, з колегами.

Не визначаються виконавці прийнятого рішення.

Не встановлюються терміни виконання рішення.

Не коригується рішення, якщо практикою засвідчено його неправильність, недостатня обґрунтованість.

Не здійснюється контроль на виконання рішення.

5. Перелік задач у прийнятті рішень.

Задача прийняття рішень(ЗПР) - це така задача , яка може бути сформульована в термінах цілі, засоби, результати.

Класифікація ЗПР здійснюється в двох аспектах:

1) Класифікація по опису засобів, результатів та зв’язків між ними.

2) Класифікація по опису цілі ЗПР.

Визначимо три множини:

1. X - множина альтернатив, тобто засобів, що ми вибираємо.

2. S - множина станів зовнішнього середовища, яка характеризує прояв невизначеності в процесі прийняття рішення.

3. Z - множина наслідків, результат розвíязку ЗПР.

Відображення X × S→ Z - відображає звíязок між засобами і рішеннями .

Основні класи задач.

1)Найпростіший тип звíязку - детермінований , коли кожна альтернатива приводить до одного наслідку.

2)Не детермінований тип, тобто кожній альтернативі відповідає не один і той самий наслідок.

3)ЗПР проходить в умовах невизначеності, тобто відображення між множинами X та Z неоднозначне, але статистична залежність відсутня. Тут існують два випадки:

- якщо S поводить себе пасивно до ОПР(є проявом стихії, природи), то маємо ЗПР в невизначених умовах.

- якщо S поводить себе активно до ОПР, тобто приймає участь інша особа, тварина і т.д.

4)Якщо хоч одна з множин є нечіткою, чи нечітким є відображення X × S → Z тоді кажуть, що ПР проходить в умовах нечіткої інформації .

6. Поняття кількісного аналізу рішень в економіці.

Кількісний аналіз рішень – процес числового аналізу впливу визначених рішень на мету проекту.

Кількісний аналіз виконують з рішеннями, для яких у процесі якісного аналізу було встановлено пріоритети відповідно до ймовірності їх виникнення та суттєвості впливу на проект. Призначення кількісного аналізу рішень – визначення результату такого впливу та присвоювання кількісного значення рішенням. Цей процес також забезпечує кількісний підхід до прийняття рішень у разі невизначеностей.

методи застосовують для:

обчислення ймовірності досягнення результатів проекту.

ідентифікації рішень, які потребують найбільшої уваги, через обчислення їхнього відносного внеску у загальний ризик проекту.

обчислення реалістичних витрат, графіка та результату за заданих значеннях рішень.

визначення найкращих управлінських рішень у разі невизначеності.

Вхідні дані для процесу кількісного аналізу рішень:

активи і стандарти організаційних процесів.

проектне завдання.

план управління ризиками.

реєстр рішень.

план управління проектом.