2.3. Джерела та література

На відміну від науки історії держави і права зарубіжних країн, у навчальної дисцип­ліни є свої особливості щодо використання джерельної й літературної бази. Предметом безпосереднього дослідження в науці виступають першоджерела (закони, що зберегли­ся на базальтовому стовпі, металевих табличках, папіруси, древні рукописи та ін.), у навчальній дисципліні — оброблені (перекладені, систематизовані тощо) ученими першоджерела, уміщені, як правило, у різного роду хрестоматіях, збірках, спеціальних виданнях. Нижче наводимо перелік хрестоматій та збірок, у яких зосереджені джерела з усього курсу, та які можуть бути використані в навчальному процесі переважно при розгляді узагальнювальних питань.

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. юридичних спец. вищ. закл. освіти / За ред В. Д. Гончаренка. — Т. 1—2. — К.: ІнЮре, 1998.

2. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. для студ. юридичних спец. вищ. закл. освіти / В. Д. Гончаренко (ред.), В. Д. Гончаренко (упо-ряд.). — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.

3. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія.—К.: Вен-турі, 1995.

3) Історія держави і права зарубіжних країн (практичні завдання для вивчення

пам'яток права) / Укл. Бостан Л. М., Бостан С. К. — Запоріжжя, 1998.

* * *

4) Документи по истории зарубежного права.— М., 1987.

5) Крестовская Н. Н. История государства и права зарубежньгх стран: Практи- кум. — Х.: ООО Одиссей, 2002.

6) Сборник документов по всеобщей истории государства и права. — Л.: ЛГУ, 1977.

7. Хрестоматия по истории государства и права зарубежньх стран: для вузов по спец. «Правоведение» / Под ред. и с предисл. З. М. Черниловского.— М.: Юрид. лит., 1984; 2-е изд. — М., 1994.

8. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. К. И. Батьра и Е. В. Поликарповой. — Т. 1—2. — М.: Юристь, 1996.

Що стосується літератури, то теоретично в навчальному процесі можна використати всі досягнення наукової думки в цій галузі, але реалії такі, що, найчастіше, ті, хто на­вчаються, використовують навчальну літературу. У сучасних умовах вона найбільш оперативно відображає зміни, що відбулися в історико-правовій науці, і це пов'язано з тим, що навчальна література виявилася найбільш вигідною в матеріальному плані для видання і відповідно найбільш запитаною. Про це свідчить зокрема те, що з середини 90-х років деякі підручники з історії держави і права зарубіжних країн були перевидані двічі і більше разів.

Видану останнім часом навчальну літературу, зміст котрої охоплює весь навчальний курс «Історії держави і права зарубіжних країн», можна умовно класифікувати за двома групами: вітчизняна й зарубіжна (видана переважно в Росії).

Оскільки вітчизняна навчальна література відповідає нашим освітнім стандартам, то вона буде основною при вивченні тих чи інших тем курсу. З метою уникнення повторів нижче наводимо бібліографічні дані найпоширеніших на сьогодні в Україні підручни­ків та навчальних посібників:

1. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудро- го; Академія правових наук України. — 2-е вид., перероб. та доп. — К.: Видавничий

Дім «Ін Юре», 2003.

* * *

2. Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Одеська національна юридична академія. — 5-е вид., перероб. і доп. — К.: Істина, 2005.

3. Кащенко С. Г. Загальна історія держави і права. — К., 2006.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб­ник. — 5-е вид., доп. — К.: Атіка, 2006.

5. Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К., 1994.

6. Хома Н. М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. ви­щих закладів освіти. — К.: Каравела, 2004.

7. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. — 2-е вид. переробл. і доп. — К.: Олан,

2003.

У цих виданнях реалізовано в основному країнознавчий принцип у висвітленні про­блем державно-правового розвитку зарубіжних країн. Робота О. О. Шевченка, яка від­значається лаконічністю, являє собою конспективний виклад матеріалу з історії держа­ви і права зарубіжних країн; працю К. Г. Федорова відрізняє більш глибоке, ніж в інших роботах, висвітлення суто історичного матеріалу і хороший стиль. Останнє, а та­кож наявність матеріалу, що дає уявлення про історичне минуле державно-правового життя скандинавських країн, є характерною рисою навчального посібника В. С. Макар-чука. Книга Н. М. Хоми приваблює насамперед великою кількістю й розомаїттям за­вдань для самостійної роботи; посібник В. П. Глиняного як велика праця (768 с.) являє собою комплекс матеріалів для підготовки до семінарських занять з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн», а в підручнику М. М. Страхова використано порів­няльно-історичний метод при викладенні матеріалу, наочні засоби (схеми).

З російської навчальної літератури найбільш фундаментальним є доповнений та перероблений підручник з «Історії держави і права зарубіжних країн» у двох частинах під редакцією О. А. Жидкова та Н. А. Крашеніннікової. У цьому виданні міститься низка нових підходів: зроблена спроба відходу від формаційного критерію періодиза­ції історії держави і права зарубіжних країн та використання цивілізаційного; засто­сування країнознавчого принципу викладу матеріалу поєднується з проблемним, ак­тивно використовується порівняльно-історичний метод, теми досліджені глибоко і ґрунтовно.

«Загальна історія держави і права» за ред. К. І. Батира написана з урахуванням но­вих досягнень, але в традиційних межах «формаційної» періодизації й країнознавчого принципу викладу матеріалу. Перед кожним періодом дається його загальна характери­стика (в передмові до кожного з них), держава і право Китаю висвітлені упродовж усієї його історії, а не як раніше, коли представлено було тільки давній і новітній періоди. Робота написана доступною мовою, добре оформлена.

Під аналогічною назвою вийшов і авторський двотомник О. А. Омельченка. В осно­ву підручника покладено лекційні курси, що їх читав автор у вищих навчальних закла­дах. Це наклало певний «живий» відбиток на стиль викладу матеріалу, на окреме автор­ське тлумачення. Автор урахував специфіку побудови подібних курсів у ряді європей­ських університетів. Зберігши країнознавчу схему, він увів комплексні теми, що охоп­люють багато країн і народів та присвячені всесвітньо значущим явищам історії держа­ви і права.

Окремо слід відзначити підручник В. Г. Графського «Загальна історія права і держа­ви», у якому вчений, спираючись на думку про більш давнє походження права, ніж держави, уперше пропонує висвітлення навчального матеріалу за схемою: «право-держава». Робота підготовлена на високому науковому рівні, містить контрольні пи­тання, перелік додаткової літератури для більш глибокого вивчення тем. її особливістю є й те, що в канву «матеріальної» історії автор вплітає історію окремих ідей про держа­ву і право.

Особливою популярністю продовжують залишатися у студентів авторська робота З. М. Черніловського, двотомник «Історії держави і права зарубіжних країн» під редак­цією П. Н. Галанзи (він побачив світ у 60-х роках ХХ ст.). Вони відзначаються насам­перед органічним поєднанням науковості і доступності викладу матеріалу.

Тому як додаткову, що узагальнює всі теми навчального курсу, рекомендуємо вико­ристати таку літературу:

1. Всеобщая история государства и права / Под ред. К. И. Батира.— М.: Юристь, 1999 та наступні перевидання;

2. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. — М.: Изд-во НОРМА, 2000 та наступні перевидання;

3. История государства и права зарубежньгх стран: Учебник для юрид. фак. и инст. — Т.1. / Под общ. ред. проф. П. Н. Галанзьі, Т. 1. — М.: Юрид. лит-ра, 1963; Т. 2.— М.: Юрид. лит-ра, 1969;

4. История государства и права зарубежньх стран: Учебник для вузов по спец. «Правоведение» / Под ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой. — Ч. 1—2. — М.: НОРМА-ИНФРА, 1998 та наступні перевидання;

5. Омельченко О. А. Всеобщая государства и права: Учебник в двух томах.—Т. 1— 2. — М.: Остожье, 1998 та наступні перевидання;

6. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права: (Ист. гос-ва и права заруб. стран): Учебник для вузов по спец. «Правоведение». 2-е изд. перераб. и доп.— М.: Вьісш. школа, 1983; 3-е изд. — М., 1995 та наступні перевидання.

Що стосується окремих аспектів навчального курсу, то після кожної теми під руб­рикою «Додаткова література» запропоновано перелік спеціальної літератури, яка ви­світлює матеріал всієї теми або його частини. Однак перед вивченням того чи іншого конкретного питання необхідно ознайомитися з його висвітленням в узагальнювальній літературі, перелік якої — ще раз звертаємо на це Вашу увагу — з метою запобігання повторів міститься тільки в цьому параграфі та бібліографічному списку наприкінці книги.