Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПЗК Бостан ворд.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
7 Мб
Скачать

Глава VIII

1. Цар, бажаючи розглянути судові справи, нехай з'являється підготовленим у суд разом з брахманами і досвідченими радниками.

9. Але, якщо цар не розглядає справи особисто, тоді необхідно призначити вченого брахмана для їх розгляду.

63. У судових справах мають допускатися свідки, гідні довіри, із усіх варн, що зна­ють всю дхарму, яким чуже почуття жадібності.

68. Нехай свідчать стосовно жінок — жінки; стосовно двічінароджених — такі ж двічінароджені, чесні шудри; стосовно шудр, щодо низьконароджених — низько-народжені.

73. За різниці (у свідченнях) свідків цар має віддати перевагу (думці) більшості, за рівності — наділеним видатними якостями, при різниці між різними — брахманів.

  1. Або треба змусити (звинуваченого) взяти вогонь, пірнути у воду або ж торкну­тися голів дружини і синів кожного зокрема.

  2. Той, кого палаючий вогонь не обпалює, кого вода, піднімає на поверхню і (з ким) незабаром не трапиться нещастя, має вважатись чистим у клятві.

Глава х

268. Якщо брахман зневажливо поставився до кшатрія, на нього мають накласти штраф в 50 пан, вайш'я — 25, шудри — 12.

270. Народжений один раз, якщо він ображає двічі-народжених, то він заслуговує на відрізання язика, тому що він самого низького походження.

279. Той член, яким людина, нижча за своїм походженням, вдарить вищого, саме він у нього має бути відрізаним, такий припис Ману.

379. Брахман підлягає оголенню голови замість смертної кари, для інших же варн — може бути застосована смертна кара.

381. На землі немає вчинка більш не відповідаючого дхармі, ніж вбивство брахмана, тому царю не слід навіть думати про його вбивство.

417. Брахман може впевнено привласнювати майно шудри, бо в нього немає ніякої власності, оскільки він той, майно якого забирається хазяїнові.

Примітка:

Документи № 1—2 використані з:

  1. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — С. 3—17;

  2. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. — К.: Ін Юре, 1998. — Т. І. — С. 50.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Буткевич О. Международное право Древнего Египта // Государство и право. — 2000. — № 5.

  2. Жидков О. А. История государства и права Древнего Востока. — М., 1963.

  3. Волков И. Закони Вавилонского царя Хаммурапи. — М.,1914.

  4. КрашенинниковаН. А. Индусское право: история и современность. — М.: МГУ, 1982.

  5. КрашенинниковаН. История права Востока: Курс лекций. — М., 1994.

  6. Лурьє И. М. Очерки древнеегипетского права. XVI—X вв.: Памятники и исследования. —

М., 1960.

7. Рогожин А. И., Страхов Н. Н. История государства и права рабовладельческого Китая. —

М., 1960.

  1. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. И. Рогожина и Н. Н. Страхова. — Харьков, 1981.

  2. Самозванцев А. М. Правовой текст драхмашастри. — М., 1991.

  1. Страхов М. М. Всесвітня історія держави і права: Вип. 1. Держава і право Стародавнього світу: Учбовий посібник. — Харьків: УВС, 1994.

  2. Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу: Навч. посібник. — Л.: Світ, 2001.

  3. Хома Н. М. Історія держави та права зарубіжних країн. Част. 1 — Історія держави та права країн Стародавнього Сходу. — Львів, 2002.

  4. Якобсон В. А. Некоторьіе проблеми исследования государства и права древнего Востока // Народи Азии и Африки. — 1984. — № 2, 3.