
- •Історія держави і права зарубіжних країн
- •§1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •1.1. Виникнення й розвиток загальної історії держави і права
- •1.2. Вітчизняна наука загальної історії держави і права
- •1.3. Методологічні засади історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •1.5. Значення вивчення історії держави і права зарубіжних країн
- •§2. Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •2.1. Особливості історії держави і права зарубіжних країн як навчальної дисципліни
- •2.2. Система навчального курсу, його програмне забезпечення
- •2.3. Джерела та література
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •/Козуль 1
- •§1. Загальні закономірності виникнення держави
- •1.1. Соціальна влада у первісному суспільстві
- •1.2. Протодержава
- •1.3. Рання держава
- •§2. Виникнення давньосхідної держави
- •2.1. Стародавній Єгипет
- •2.2. Стародавній Вавилон
- •2.3. Давньоєврейська державність
- •2.4. Стародавня Індія
- •2.5. Стародавній Китай
- •§3. Особливості суспільного ладу країн Стародавнього Сходу
- •3.1. Загальні риси суспільного ладу давньосхідних країн
- •3.2. Особливості суспільного ладу давньосхідних країн
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Функції, механізм та форми давньосхідних держав
- •§1. Функції давньосхідних держав
- •§2. Державний механізм країн Стародавнього Сходу
- •2.1. Центральний державний аппарат
- •2.2. Місцевий апарат управління
- •2.3. Судові органи
- •2.5 Військо
- •§3. Форми давньосхідних держав
- •3.1. Давньосхідні монархії
- •3.2. Давньосхідні «республіки»
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •Тема 3. Право країн стародавнього сходу
- •§1. Виникнення права
- •§2. Спільні риси та особливості права давньосхідних країн
- •2.1. Спільне у праві давньосхідних країн
- •2.2. Особливе у праві давньосхідних країн
- •§3. Джерела права країн Стародавнього Сходу
- •3.1. Джерела права Вавилоу. Закони царя Хаммурапі
- •3.2. Давньоєгипетські та давньоєврейські пам'ятки права
- •3.3. Правові джерела Китаю
- •3.4. Правові пам'ятки Індії
- •§4. Правові інститути давньосхідних країн
- •4.1. Цивільно-правові інститути
- •Правове регулювання власності
- •Правове регулювання зобов'язальних відносин
- •Правове регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •Правове регулювання спадкових відносин
- •4.2. Злочини і покарання Злочини у давньосхідному праві
- •Покарання у давньосхідному праві
- •4.3. Судовий процес
- •Завдання для самостійної роботи
- •Закони хаммурапі, царя вавилону (витяги)
- •Закони ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава х
- •Тема 4. Виникнення держави в країнах античної цивілізації. Основи їх суспільного ладу
- •§1. Виникнення держави в античному світі
- •1.1. Передумови виникнення держави на півдні Європи
- •1.2. Виникнення держави в Афінах
- •1.3. Виникнення держави у Спарті
- •1.4. Виникнення держави у Римі
- •§2. Спільні риси та особливості суспільного ладу античних країн
- •2.1. Вільні категорії населення
- •2.2. Невільні категорії населення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Плутарх про реформи лікурга (витяги)
- •Плутарх про реформи солона (витяги)
- •Арістотель про реформи клісфена (витяги)
- •Тіт лівій про реформи сервія туллія (витяги)
- •Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав
- •§1. Функції держав античного світу
- •§2. Державний механізм античних республік
- •2.1. Законодавчі органи
- •2.2. Виконавчі органи
- •2.3. Судові органи
- •§3.Форми республіканських античних держав
- •3.1. Форма афінської держави
- •3.2. Форма спартанської держави
- •3.3. Форма римської держави
- •§4.Форма та державний механізм монархічного Риму
- •4.1. Рим від полісу до імперії
- •4.2. Принципат
- •4.4. Східно-Римська (Ромейська) імперія
- •Арістотель про спартанські установи (витяги)
- •Арістотель про державний лад афін (у—іу ст.Ст. До н. Е.) (витяги)
- •Афінський закон проти тиранії (336 р. До н. Е.) (витяги)
- •Тема 6. Право країн античної цивілізації
- •§1. Право грецьких полісів
- •1.1. Основні риси права Афін і Спарти
- •1.2. Правові інститути Стародавніх Афін і Спарти Цивільно-правові інститути
- •Злочинийпокарання
- •Судовий процес
- •§2. Римське право
- •2.1. Періодизація римського права
- •2.2. Джерела римського права Джерела права найдавнішого періоду
- •Джерела права класичного періоду
- •2.3. Інститути римського права Цивільно-правові інститути: загальна характеристика
- •Судовий процес у Рижі
- •2.4. Роль римського права у світовій історії
- •Завдання для самостійної роботи
- •Арістотель про судовий процес в афінах (витяги)
- •Закони драконта (621 р. До н. Е.) (витяги)
- •Закони хіі таблиць (витяги)
- •Готуйтеся до проміжного контролю Тести для самоконтролю
- •1. Метою вивчення історії держави і права зарубіжних країн як науки є:
- •11. Держава — це:
- •Тема 7. Ранньофеодальна держава і право в країнах європи
- •§1. Основні риси феодалізму
- •§2. Держава і право Візантії
- •2.1. Візантійська держава
- •2.2. Право Візантії
- •2.3. Вплив Візантії на державно-правовий розвиток інших держав
- •§3. Держава і право франків й англосаксів
- •3.1. Держава у франків й англосаксів
- •Держава франків
- •Англосаксонські держави
- •3.2. Право у франків й англосаксів
- •Право франків
- •Право англосаксів
- •Салічна правда (витяги) і. Про виклик на суд
- •XIII. Про крадіжку вільних
- •XIV. Про напади і грабежі
- •XXVII. Про різноманітні крадіжки
- •XXIX. Про скалічення
- •XXX. Про образу словами
- •XXXV. Про вбивство або пограбування рабів
- •XXXIX. Про крадіїв рабів
- •Хіл. Про вбивство людини
- •Хіж Про переселенців
- •Ілчі. Про рахінбургів
- •Ілчіі. Про пригоршню землі
- •Ьіх. Про алоди
- •І хіі. Про віру за вбивство
- •Правда короля етельберта (VI—VII ст.) (витяги)
- •Правда іне (витяги)
- •Закони кнута (витяги)
- •Тема 8. Феодальна держава в країнах Західної Європи
- •§1. Сеньйоріальна (ленна) монархія
- •1.1. Сеньйоріальна монархія у Франції
- •1.2. Ленна монархія у Німеччині
- •1.3. Сеньйоріальна монархія в Англії
- •§2. Станово-представницька монархія
- •2.1. Станово-представницька монархія у Франції
- •2.2. Станово-представницька монархія у Німеччині
- •2.3. Станово-представницька монархія в Англії
- •2.4. Міські республіки
- •§3. Абсолютна монархія
- •3.1. Абсолютна монархія у Франції
- •3.2. Особливості англійського абсолютизму
- •3.3. Особливості абсолютизму в Німеччині
- •§4. Судові й правоохоронні органи в механізмі феодальної держави
- •4.1. Судоустрій феодальних держав
- •4.2. Феодальна поліція
- •Завдання для самостійної роботи
- •Джерела
- •Велика хартія вольностей 1215 р. (витяги)
- •«Золота була» 1356 р. (витяги)
- •Глава II Про обрання римського короля
- •Глава VII Про успадкування князів-виборців
- •Глава XI Про імунітет князів-виборців
- •Про зібрання князів-виборців
- •Великий березневий ордонанс 1357 р. (витяги)
- •Тема 9. Західноєвропейське феодальне право
- •§1. Основні риси феодального права
- •1.1. Основні риси права континентальної Європи
- •«Партикулярне» право в країнах континентальної Європи
- •Писане право континентальної Європи
- •1.2. Основні риси феодального права Англії
- •Загальне право
- •Право справедливості
- •Судовий прецедент
- •§ 2. Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи
- •2.1. Державно-правові інститути
- •2.2. Цивільно-правові інститути
- •Майнові права на землю
- •Регулювання зобов'язальних відносин
- •Регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •2.3. Злочини і покарання
- •2.4. Судовий процес
- •Стаття 6
- •Стаття 14
- •Стаття 16
- •Стаття 31
- •Стаття 35
- •Стаття 46
- •Стаття 16
- •Стаття 59
- •Стаття 61
- •«Ленне право»
- •Глава II Про порядок судочинства
- •(Витяги)
- •Про те, що необхідна оборона має бути доказаною
- •Тема 10. Феодальна держава у країнах Сходу
- •§1. Основні риси східного феодалізму
- •§2. Виникнення і розвиток феодальних держав Далекого Сходу
- •2.1. Феодальна держава у Китаї Основні етапи розвитку китайської держави
- •Форми і механізм китайської держави
- •2.2. Японська феодальна держава Виникнення держави в Японії
- •Сьогунати в Японії
- •§3. Виникнення і розвиток мусульманських держав
- •3.1. Арабський халіфат
- •Виникнення держави у арабів
- •3.2. Турецький султанат (Османська імперія) Утворення турецької держави, основні етапи її розвитку
- •Форми і механізм турецької держави
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •IV (стаття) говорить:
- •V (стаття) говорить:
- •VI (стаття) говорить:
- •VII (стаття) говорить:
- •VIII (стаття) говорить:
- •IX (стаття) говорить:
- •X (стаття) говорить:
- •XI (стаття) говорить:
- •XII (стаття) говорить:
- •XIII (стаття) говорить:
- •XIV (стаття) говорить:
- •XV (стаття) говорить:
- •III (стаття) говорить:
- •Тема 11. Право країн середньовічного Сходу
- •§1. Право далекосхідних країн
- •1.1. Джерела китайського і японського права
- •Правові джерела Китаю
- •Джерела права Японії
- •1.2. Основні інститути далекосхідного права Цивільно-правові інститути
- •Злочини і покарання в Китаї
- •Злочини і покарання в Японії
- •§2. Мусульманське право
- •2.1. Основні риси мусульманського права
- •2.2. Джерела мусульманського права
- •2.3. Основні інститути мусульманського права Цивільно-правові інститути
- •Злочини і покарання в мусульманському праві
- •Судовий процес
- •Завдання для самостійної роботи
- •Джерела
- •Звід законів тайхо ріцу рьо» (702—718 рр.) (витяги)
- •6. Велика нешанобливість (дайфуке).
- •7. Нешанобливе відношення до батьків (фуко).
- •8. Порушення боргу (фуги).
- •Китайське уложення хана юнь дженя (1725 р.) (витяги) Передмова хана Юнь Дженя
- •Розклад знаряддям, котрі слід до в'язнів застосовувати
- •Розклад покаранням на тілі
- •Глава I. Визначення провин і покарань
- •Глава IX. Закони про борги
- •ГлаваXv. Про військові встановлення
- •Глава XVIII. Закони про державних злодіїв, розбійників, крадіїв
- •ГлаваXix. Покарання вбивцям
- •Глава XXII. Чолобиття й доноси
- •Глава XXIII. Покарання за хабарі
- •§2. Ранні революції і їх вплив на становлення держави нового типу
- •2.1. Голландська революція та її вплив на формування основ держави нового типу
- •2.2. Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови англійської революції
- •§3. Революції останньої чверті хуш століття та їх вплив на становлення держави нового типу
- •3.1. Американська революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови американської революції
- •Від незалежних держав до конфедерації
- •Від конфедерації до федерації
- •Державні форми сша за Конституцією 1787року
- •3.2. Французька революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови французької революції
- •Початок революції у Франції
- •Конституційна монархія
- •Перша республіка та її модифікації
- •§4. Революції середини хіх століття в Німеччині та їх вплив на становлення держави нового типу
- •4.1. Соціально-економічні та політичні передумови революцій у Німеччині
- •4.2. Революція 1848р. В Німеччині
- •§5. Буржуазна і капіталістична держави — держави перехідного типу
- •5.1. Основні риси буржуазної держави
- •5.2. Ознаки перехідної держави
- •Завдання для самостійної роботи
- •Готуйтеся до вивчення матеріалу 13-ої теми
- •Акт, що проголошував англію республікою (19 травня 1649 р.)
- •«Знаряддя управління» (13 грудня 1653 р.) (витяги)
- •Декларація незалежності сша (4 липня 1776 р.) (витяги)
- •Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.)
- •Конституція франції (3 вересня 1791 р.) (витяги)
- •Глава 2. Про королівську владу, про регентство та про міністрів Відділ 2. Про королівську владу і короля
- •Глава 3. Про здійснення законодавчої влади
- •Глава 4. Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5. Про судову владу
- •Декрет конвенту про реорганізацію революційного трибуналу (10 червня 1794 р.) (витяги)
- •Тема 13. Форми держав та їх розвиток в епоху громадянського суспільства
- •§1. Форми держави та основні тенденції їх розвитку
- •§2. Форми державного правління та їх розвиток після буржуазних революцій
- •2.1. Становлення парламентсько-монархічних форм правління та їх еволюція
- •Монархічна форма правління та особливості її розвитку у Франції в 1814—1870 рр.
- •2.2. Становлення республіканських форм правління та їх розвиток Президентська республіка та її еволюція
- •Становлення парламентської республіки та її розвиток
- •Змішана республіка та її розвиток
- •§3. Форми політичного режиму зарубіжних країн
- •3.1. Демократичний режим
- •3.2. Недемократичний режим
- •§4. Форми державно-територіального устрою та їх розвиток
- •4.1. Складна форма державно-територіального устрою та її розвиток
- •Імперія
- •4.2. Проста (унітарна) форма політико-територіального устрою
- •Історичні основи сучасного британського унітаризму
- •Історичні основи сучасного французького унітаризму
- •Білль про права (13 лютого 1689 р.) (витяги)
- •Акт про престолонаслідування (12 червня1701 р.) (витяги)
- •Франція
- •Німеччина
- •Конституція німеччини (16 квітня 1871 р.) (витяги)
- •II. Імперське законодавство
- •III. Союзна рада
- •IV. Головування
- •V. Рейхстаг
- •Закон проти утворення нових партій (14 липня 1933 р.) (витяги)
- •Закон про забезпечення єдності партії і держави (1 грудня 1933 р. Зі змінами за законом 8 липня 1934 р.) (витяги)
- •Закон про верховного главу німецької імперії (1 серпня 1934 р.) (витяги)
- •Основний закон фрн (23 травня 1949 р.) (витяги)
- •Тема 14. Функції та механізм держави в епоху громадянського суспільства
- •§1. Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства
- •§2. Функції держави та основні тенденції їх розвитку
- •2.1. Зовнішні функції держави
- •2.2. Внутрішні функції держави
- •Політична функція держави
- •Ідеологічна функція держави
- •Соціальна функція держави
- •Економічна функція держави
- •Правоохоронна функція держави
- •Інші функції держави
- •§3. Механізм держави та основні тенденції його розвитку
- •3.1. Органи законодавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн
- •3.2. Органи виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн
- •Глава держави у державному механізмі зарубіжних країн
- •Уряд в державному механізмі зарубіжних країн
- •Поліцейські органи у державному механізмі розвинутих країн
- •§4. Органи судової влади та їх еволюція в епоху громадянського суспільства
- •4.1. Судові органи Англії (Великобританії)
- •Суди кримінальної юрисдикції
- •Суди цивільної юрисдикції
- •4.2. Судові органи Сполучених штатів Америки
- •4.3. Судові органи Франції
- •Адміністративна юстиція
- •4.4. Судові органи Німеччини
- •3. Документів № № 2,3,4:
- •Конституція франції (3 вересня 1791 р.) (витяги)
- •Глава 5. Про судову владу
- •Закон про відновлення національної економіки (16 липня 1933 р.) (витяги)
- •Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17 липня 1933 р.) (витяги)
- •Закон вагнера (5 липня 1935 р.) (витяги)
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 15. Становлення права нового типу
- •§1. Принципи та характерні риси права нового типу
- •1.1. Принципи буржуазного права
- •1.2. Основні риси буржуазного права
- •§2. Основні тенденції розвитку буржуазного права
- •2.1. Становлення світових правових сімей
- •Англосаксонська (англо-американська) правова сім'я
- •Континентальна (романо-германська) правова сім'я
- •2.2. Соціалізація права
- •2.3. Зміни у джерелах права
- •2.4. Структурні зміни у праві
- •2.5. Нові інтеграційні процеси у праві
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •Готуйтеся до вивчення матеріалу 16-ої теми
- •Тема 16. Становлення та розвиток конституційного права в зарубіжних країнах
- •§1. Теоретичні засади конституційного права
- •1.1. Формування засад конституційного права як галузі юридичної науки
- •1.2. «Класична» школа конституційного права
- •1.3. Юридично-соціологічна школа (напрямок) конституційного права
- •1.4. Демократична доктрина конституційного права
- •§2. Основні етапи та тенденції розвитку конституційного права як галузі права в країнах західної цивілізації
- •2. 1 . Формування засад конституційного права
- •2.2. Основні тенденції розвитку конституційного права у XIX столітті
- •2.3. Основні тенденції розвитку конституційного права у хх столітті
- •§3. Джерела конституційного права зарубіжних країн
- •3.1. Кодифіковані конституції
- •3.2. Некодифіковані конституції
- •§4. Основні інститути конституційного права в зарубіжних країнах
- •4.1. Інститут конституційного статусу особи
- •Громадянство
- •Основні права та свободи особи
- •4.2. Інститут начал організації держави
- •Конституційно-правовий порядок формування виконавчих та законодавчих органів влади
- •Конституційна юстиція
- •Завдання для самостійної роботи
- •(Витяги)
- •Білль про права (13 лютого 1689 р.) (витяги)
- •Конституція сша (1787 р.) (витяги)
- •Білль про права сша (1791 р.)
- •Конституція французької республіки (4 жовтня 1958 р.) (витяги)
- •Тема 17. Цивільне право країн англо-американської та континентальної світових правових сімей
- •§1. Теоретичні засади цивільного буржуазного права
- •1.1. Доктринальні ідеї цивільного права у природно-правовій, теорії
- •1.2. Доктринальні ідеї цивільного права в історичній школі права
- •1.3. Цивілістичні теорії періоду промислового капіталізму
- •§2. Джерела цивільного права і процесу
- •2.1. Джерела цивільного права і процесу країн англо-американської правової сім'ї
- •Джерела цивільного права і процесу Великобританії
- •Джерела цивільного права і процесу сша
- •2. 2. Джерела цивільного права і процесу країн континентальної правової сім'ї
- •Джерела цивільного права і процесу у Франції
- •§3. Основні інститути цивільного права
- •3.1. Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім'ї Суб'єкти цивільного права
- •Інститут власності
- •Зобов'язальне право
- •Шлюбне-сімейне право
- •Інститут спадкування
- •3.2. Основні інститути цивільного права країн континентальної правової сім'ї Суб'єкти цивільного права
- •Право власності
- •Сімейно-шлюбне право
- •Інститут спадкування
- •§4. Суміжні з цивільним правом галузі права
- •4.1. Торгове право
- •Торгове право Франції
- •4.2. Трудове право і соціальне законодавство
- •Трудове законодавство сша
- •Трудове право Німеччини
- •4.3. Правове регулювання охорони навколишнього середовища
- •Екологічне право сша
- •Екологічне право Великобританії
- •Екологічне право Франції
- •Екологічне право фрн
- •Завдання для самостійної роботи
- •Документів № 1, 2,
- •Цивільний кодекс французів (1804 р.) (витяги)
- •Глава III. Про позашлюбних дітей (331—342)
- •Глава II. Про узаконення, здійснене шляхом всиновлення (368—370)
- •Глава II. Про рухомість (527—536)
- •Глава III. Про майно стосовно тих, хто ним володіє (537—543)
- •Глава II. Про здатність робити розпорядження або одержувати в силу дару- вання між живими або на підставі заповіту (901—912)
- •Глава III. Про частину майна, якою можна розпоряджатися, і про її зменшен- ня (913—930)
- •Глава III. Про силу зобов'язань (1134—1167)
- •Цивільне уложення німеччини (1900 р.) (витяги)
- •§2087. Якщо спадкодавець залишив наділеній особі все своє майно або частину свого майна, то таке розпорядження розглядається як призначення спадкоємця, хоча б він був названий спадкоємцем.
- •§2088. Якщо спадкодавець призначив тільки одного спадкоємця і притому обмежив його якою-небудь частиною спадщини, то до успадкування в останній частині закликаються спадкоємці за законом.
- •Тема 18. Кримінальне право і кримінальний процес країн англо-американської та континентальної правових сімей
- •§1. Теоретичні засади буржуазного кримінального права
- •1.1. Просвітницько-гуманістична теорія кримінального права
- •1.2. Класична школа кримінального права
- •1.3. Антрополого-соціологічна школа кримінального права
- •§2. Джерела кримінального права
- •2.1. Джерела кримінального права країн англо-американської правової сім'ї Джерела кримінального права Англії (Великобританії)
- •2.2. Джерела кримінального права країн континентальної правової сім'ї Джерела кримінального права Франції
- •Джерела кримінального права Німеччина
- •§3. Інститути кримінального права
- •3.1. Основні інститути кримінального права країн англо-американської правової сім'ї Злочини у Великобританії та Сполучених штатах Америки
- •Покарання в Великобританії та Сполучених штатах Америки
- •3.2. Основні інститути кримінального права країн континентальної правової сім'ї Система злочинів
- •Система покарань
- •§4. Кримінальний процес
- •4.1. Джерела кримінального процесу Джерела кримінального процесу країн англо-американської правової сім'ї
- •Джерела кримінального процесу в країнах континентальної правової сім'ї
- •4.2. Основні риси кримінального процесу Кримінальний процес в країнах англо-американської правової сім'ї
- •Кримінальний процес у країнах континентальної правової сім'ї Франція
- •1) Положення:
- •Кримінальний кодекс Франції (1810 р.) (витяги)
- •Глава I. Про покарання карні 12—39
- •Глава II. Про покарання виправні 40—43
- •Глава III. Про покарання й інші каральні заходи, які можуть бути призначені за злочини та провини 55
- •Глава IV. Про покарання за рецидив злочинів та провин 56—58
- •Глава I. Злочини і провини проти безпеки держави 75—108
- •Глава II. Злочини і провини проти конституційної хартії 109—131
- •Глава III. Злочини і провини проти громадського спокою 132—294
- •Глава I. Про злочини і провини проти особистості 295—378
- •Глава I. Про злочини та провини проти особи 132—294
- •Глава II. Злочини та провини проти власності 379—463
- •Глава I. Про покарання 464—470
- •Звід законів сполучених штатів америки (1948 р.) (витяги)
- •Підрозділ б Тюремне ув'язнення
- •§3581. Вирок до тюремного ув'язнення
- •Глава 228. Смертний вирок
- •§3591. Вирок до страти
- •§3592. Пом'якшувальні й обтяжувальні фактори, що мають бути розглянуті при рішенні питання про виправданість смертного вироку
- •Закон про кримінальну юстицію англії (1991 р.) (витяги)
- •Терміни тюремного ув'язнення
- •Кримінальний кодекс франції (1992 р.) (витяги)
- •Держави і громадського спокою
- •Регламентаційна частина (декрети в Державній Раді)
- •Закон про поліцію Англії (1997р.) (витяги)
- •1. Історичними витоками буржуазного права були:
- •2. Характерними рисами нового, буржуазного, права були такі:
- •Тема 19. Держава у країнах далекого і близького сходу
- •§1. Становлення й розвиток держави нового типу в далекосхідних країнах
- •1.1. Японська держава
- •Реставрація Мейдзі і становлення, буржуазної держави в Японії
- •Форма японської держави за Конституцією 1889 р.
- •Історичні засади сучасної японської держави
- •1.2. Китайська держава
- •Падіння монархії та встановлення республіки в Китаї
- •Китайський мілітаризм (1917—1949 рр.)
- •Китайська народна республіка (1949—1976 рр.)
- •Модернізація Китайської народної республіки
- •§2. Держава в країнах Близького Сходу
- •2.1. «Нафтові монархії» Перської затоки
- •Загальні риси «нафтових» монархій
- •Особливості «нафтових» монархій Близького Сходу
- •2.2. «Нафтові республіки» Перської затоки
- •Ісламська республіка Іран
- •Республіка Ірак
- •2.3. Турецька республіка
- •Турецький султанат епохи «танзимату»
- •«Младотурецька» революція
- •Кемалістська революція та формування засад сучасної турецької держави
- •Завдання для самостійної роботи
- •Конституція японії (3 травня 1947 р.) (витяги)
- •Глава I. Імператор
- •Глава IV. Парламент
- •Глава V. Кабінет Стаття 65. Виконавча влада здійсню-ється Кабінетом.
- •Тема 20. Право країн східної цивілізації
- •§1. Право далекосхідних країн
- •1.2. Право Японії
- •Основні тенденції розвитку японського права
- •1.2. Право Китаю Китайське право в 1911—1949 рр.
- •Китайське право в 1949—1976рр.
- •Китайське право в пореформений період
- •§2. Право мусульманських країн
- •2.1. Основні риси права близькосхідних країн
- •2.2. Право Туреччини Цивільне та суміжні з ним галузі права
- •Кримінальне право і процес
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •Кримінальний кодекс японії (Закон № 45 від 24 квітня 1907 р. З подальшими змінами за станом на 25 листопада 1997 р.) (витяги)
- •Рекомендовано:
- •Розробники:
- •Рецензенти:
- •«Історія держави і права зарубіжних країн» як наука і навчальна дисципліна
- •Модуль 1. Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства
- •Тема 1. Виникнення держави у країнах давньосхідної цивілізації, основи їх суспільного ладу
- •Тема 2. Функції, механізм та форми давньосхідних держав
- •Тема 3. Право країн Стародавнього Сходу
- •Тема 4. Виникнення держави в країнах античної цивілізації, основи їх суспільного ладу
- •Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав
- •Тема 6. Право країн античної цивілізації
- •6.2. Римське право, його періодизація.
- •Тема 7. Ранньофеодальна держава і право в країнах Європи
- •7.2. Візантія — державо — і — правонаступниця давньоримської держави.
- •Тема 8. Феодальна держава в країнах Європи
- •Тема 9. Європейське феодальне право
- •9.4. Особливості розвитку правових інститутів руського феодального права.
- •Тема 10. Феодальна держава у країнах Сходу
- •Тема 11. Право країн середньовічного Сходу
- •Модуль 2. Держава і право країн епохи громадянського суспільства
- •Тема 12. Становлення держави нового типу
- •Тема 13. Форми держави та їх розвиток в епоху громадянського суспільства
- •Тема 14. Функції та механізм держави, основні тенденції їх розвитку
- •Тема 15. Становлення буржуазного права — права нового типу
- •Тема 16. Становлення та розвиток конституційного (державного) права у зарубіжних країнах
- •Тема 17. Цивільне право англо-американської та континентальної світових правових сімей
- •17.3. Основні інститути цивільного права.
- •Тема 18. Кримінальне право і кримінальний процес англо-американської та континентальної правових сімей
- •Тема 19. Держава у країнах далекого і близького Сходу
- •Тема 20. Право країн східної цивілізації
- •Орієнтована структура залікових кредитів навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •Семінарські заняття
- •2. Теми занять:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні заходи
- •Загальне оцінювання усішності та якості навчання з дисципліни
- •Методичне забезпечення:
- •Нормативна база (джерела):
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Держава і право країн епохи громадянського суспільства
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тематичні повідомлення:
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тема: «Цивільне право в країнах континентальної правової світової сім'ї в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».
- •Методичні рекомендації
- •Оцінювання успішності та якості навчання
- •Рубіжний контроль № 1 Комплексна контрольна робота
- •Рубіжний контроль № 2 Комплексна контрольна робота (ккр 2)
- •Методика підготовки курсової роботи
- •Орієнтовна тематика курсових робіт з «Історії держави і права зарубіжних країн»
- •Список фахової літератури для самостійного опрацювання (бібліографія) і. Джерела
- •Іі. Література 2.1. Підручники, навчальні посібники, курси лекцій
- •2.2. Навчальні програми
- •2.3. Монографії
- •2.4. Статті
- •§1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука 7
- •§2. Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дис- ципліна 16
- •Навчальний посібник
Арістотель про спартанські установи (витяги)
Неладна справа у Лакедемоні і з інститутом геронтів...
Особи, що знаходяться на посаді геронтів, трапляється, доступні підкупові, і часто державні інтереси приносять у жертву своїм особистим вигодам.
... Усі магістратури підконтрольні ефорам. Власне ця обставина і дає ефорам надто велику перевагу...
Разом з царями, (коли вони залишали країну), ефорів посилали як осіб супроводження, їх особистих ворогів, і вважали порятунком для держави, коли між царями виникали протиріччя.
... Він (Лікург) бажав, щоб інститут сиситій (сиситії — спільні обіди), був демократичним;... але сиситії виявилися інститутом найменш демократичним. Справа в тім, що брати участь у сиситіях людям дуже бідним нелегко, між тим, за традицією, участь у них є показником належності до стану громадян, адже той, хто неспроможний робити внески у сиситії, не користується правом громадянства.
Документ № 2
Арістотель про державний лад афін (у—іу ст.Ст. До н. Е.) (витяги)
Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори. На усі загальні посади, що входять до кола звичайного управління, афіняни обирають кандидатів за жеребом, за виключенням скарбника військових сум, завідуючого глядацьким фондом і наглядача водогонів. На ці посади обирають підійманням рук, і обрані таким чином виконують обов' язки від Панафінів до Панафінів (свята на честь богині Афіни). Окрім того, підійманням рук обирають і на всі військові посади.
Рада складається із п' ятисот членів, що обираються за жеребом, по 50 від кожної філи. Обов' язки пританів (чергові члени Ради) виконують кожна із філ по черзі, як випаде жереб, перші чотири — по 36 днів кожна, а наступні шість — по 35 днів кожна (як відомо, афіняни рахують рік по місяцю),
Ті із складу Ради, які виконують обов' язки пританів, мають загальний стіл у фолі (фол — будинок круглої форми), одержуючи на те гроші від держави. Потім вони збирають і Раду, і народ — Раду щодня, крім вихідних днів, а народ — чотири рази за кожну пританію. При цьому вони складають програму: скільки справ і що власне мають обговорити на Раді кожного дня і де має відбуватися засідання.
Окрім того, вони призначають і народні збори. Одні — головні, на яких мають проводити перевірку дій влад — чи знаходить народ їх розпорядження правильними, потім обговорюють питання стосовно продуктів і захисту країни; потім, у цей день, можуть робити надзвичайні заяви (про злочини проти держави) усі бажаючі; нарешті, мають читати опис майна, що підлягає конфіскації і заяви про затвердження у правах успадкування і про спадкоємниць, щоб усім було відомо про кожну спадщину, що відкрилася.
У шосту пританію, окрім зазначеного, притани ставлять на голосування підійманням рук ще й питання щодо остракізму — чи вважають проводити його чи ні, і, на кінець, такі справи, коли хтось, наобіцявши щось народові, не виконає того.
Другі народні збори призначають для розгляду клопотань; тут кожен бажаючий, поклавши молитовну гілку, міг розповісти народові про які захоче особисті або громадські справи. Решта, двоє народних зборів, відводяться для усіх інших справ...
Головою пританів є. одна особа, обрана за жеребом. Вона головує протягом ночі і дня, і не можна займати цю посаду а ні довше, а ні двічі одній і тій же людині. Голова зберігає ключі від храмів, у яких знаходяться скарбниця і документи держави і державна печатка. Він зобов'язаний весь час залишатись у фолі, так само як і третина прита-нів, яким він накаже. І коли притани зберуть Раду або народ, він обирає жеребкуванням дев' ятьох проедрів (проедр — член Ради, що головує у Раді і на Народних зборах), одного від кожної філи, за виключенням тієї, яка виконує обов' язки пританів, і з їх середовища, у свою чергу, одного голову і передає їм порядок денний. Останні, одержавши його, стежать за порядком і оголошують питання, що мають обговорюватись, ведуть підрахунок голосів і вирішують взагалі усі справи; вони мають право і розпустити збори. Бути головою не можна більше одного разу на рік, а проедром можна бути один раз у кожну пританію.
Окрім того, притани проводять на народних зборах вибори стратегів, гіппархів (начальник кінноти) та інших посадових осіб, що мають відношення до війни, у відповідності з тим, як вирішить народ...
Раніш Рада мала право штрафувати, кидати у в'язницю і карати стратою... Народ відняв у Ради право смертної кари, заковувати в кайдани і штрафувати. Він прийняв закон, що коли Рада визнає когось винним або накладе стягнення, то ці звинувачувальні вироки і стягнення фесмофети (фесмофети — архонти, що головують при розгляді найважливіших судових справ) повинні подавати на розгляд суду, і те, як вирішать судді повинно мати законну силу.
... І народ ні з яких питань не може прийняти постанову, якщо про це попередньо не зробила висновки Рада або, якщо цього не внесли до порядку денного притани. Через це кожен, хто протягне якийсь законопроект без дотримання цих умов, підлягає звинуваченню у протизаконні.
Архонти... Стосовно ж так званих дев'яти архонтів... Тепер обирають за жеребкуванням шістьох фесмофетів і секретаря до них, окрім того, архонта, базилевса і полема-рха — одного від кожної філи по черзі...
... Коли проводять докімасію (перевірка чиїхось прав на зайняття посади), перш за все запитують: «Хто у тебе батько і з якого він дема, хто батько батька, хто мати, хто батько матері і з якого він дема?», або виконує він свої обов'язки по відношенню до своїх батьків, чи платить податі і чи ходив у військові походи. Дізнавшись про це, голова каже: «Запроси свідків для підтвердження цього». Коли він приведе свідків, голова запитує: «Чи хоче хто-небудь виступити із звинуваченням проти нього?» І, якщо хтось виступить із звинуваченням, він надає слово і для звинувачення і для захисту, і після того ставить питання на голосування — у Раді підняттям рук, а у суді — поданням камінчиків. Якщо ж ніхто не захоче виступити із звинуваченням, він відразу ж проводить голосування.
Архонт, базилевс і полемарх... можуть тільки тоді розпочати виконання обов'язків, коли пройдуть докімасію у суді, а після закінчення своєї служби вони дають звіт.
Архонт відразу після зайняття посади оголошує через глашатая, що усім надається володіння майном, яке кожен мав до вступу його на посаду і володіти до кінця його правління...
... Йому подаються скарги з державних і приватних справ. Він розглядає їх і направляє до суду. Сюди входять справи про погане обходження з батьками (ці процеси не пов' язані ні з яким стягненням стосовно того, хто хоче виступити звинувачувачем), про погане ставлення до сиріт (ці спрямовуються проти опікунів), про погане поводження із спадкоємицею (ці спрямовуються проти опікунів і чоловіків), про завдання збитків сирітському майну (ці теж спрямовуються проти опікунів), про божевілля, коли хтось звинувачує іншого у тому, що він божевільний... ; справи по обранню ліквідаційної комісії, коли хто-небудь не бажає розподіляти спільне майно; справи про встановлення опіки, з причин вирішення спорів про опікунство...
Архонт також піклується про сиріт, про спадкоємиць і про жінок, які заявляють, що із смертю чоловіка вони залишились вагітними. При цьому він має право на винуватців накладати дисциплінарні стягнення або притягати до суду. Він здає в оренду майно сиріт і спадкоємниць до того терміну, поки дівчині не виповниться 14 років, і бере від орендарів забезпечення. Нарешті, він же стягує з опікунів утримання, якщо вони не видають його дітям. Ось такі обов'язки архонта.
Базилевсу подають скарги на непорядність, а також у тих випадках, коли хтось виборює у іншого право бути жерцем. Він розбирає усі спори між родами і жерцями з питань богослужіння. Нарешті, у нього порушуються усі процеси про вбивство, і в його обов' язки входить оголошувати злочинця позбавленим захисту законів...
Полемарх приносить жертву Артеміді і Еналію (Еналій — одне із імен бога війни Арея); влаштовує надгробні змагання на честь загиблих на війні... У нього ж слухаються приватні судові процеси стосовно метеків...
Фесмофети мають повноваження, перш за все, призначати, які судові комісії і у які дні мають чинити суд, потім передавати керівництво цими комісіями посадовим особам: ці останні діють відповідно тому, як укажуть фесмофети. Вони повідомляють народ про надзвичайні заяви, ставлять на розгляд справи про зміщення посадових осіб через перевірочне голосування, різного роду пропозиції попередніх вироків, скарги на свавілля і заяви про те, що запропонований закон непридатний... До них же поступають скарги, при яких потрібен заклад — на протизаконне привласнення громадянських прав і на звільнення від такого звинувачення через підкуп, якщо хтось, давши хабаря, виправдається у суді про привласнення громадянських прав. Про злочини сікофантів (осіб, що займалися доносом і наглядом за громадянами), хабарництво, обманне внесення до списку державних боржників, неправдивий виступ на суді пойнятого, про намірене не-виключення із списку державних боржників, так само, як і про внесення у цей список, про подружню зраду. Вони ставлять на розгляд докімасії для усіх посадових осіб, справи про осіб, не прийнятих до дему демотами, і звинувачувальні вироки Ради. Окрім того, вони призначають для розгляду і приватні позови, що стосуються великої торгівлі і рудників, а також стосовно рабів, у випадку, якщо раб образить вільну людину.
Вони ж затверджують угоди (договори, що забезпечують юридичний захист угодам між громадянами різних держав) з іншими державами і керують процесами, що ведуться на базі цих угод, і справами про неправдиве свідчення перед Ареопагом.
Посади які обирають підійманням рук. Обирають підійманням рук також і на всі військові посади, у тому числі десятьох стратегів — раніше одного від кожної філи, а тепер від усієї кількості громадян...
Підійманням рук обирають ще десятьох таксіархів (начальників піхоти) — одного від кожної філи. Кожен із них командує громадянами своєї філи і призначає лохагів (лохаг — командир загону).
Підійманням рук обирають і двох гіппархів з усього складу громадян. Вони командують вершниками, при цьому кожен бере собі по п' ять філ. Вони мають ту ж владу, що й стратеги над гоплітами.
Вибори за жеребкуванням, повторність зайняття посад.
Серед призначених за жеребкуванням посадових осіб раніше, одні обирались із усієї філи разом із дев' ятьма архонтами, інші, що обиралися у храмі Фесея, розподілялись по демах. Оскільки в демах розпочалася торгівля місцями, то і на ці посади тепер обирають із усієї філи, за виключенням Ради і вартових. Обрання останніх передають у деми.
Жалування одержує, по-перше, народ, за звичайні народні збори — одну драхму (драхма — срібна монета 4,37 г, вона складалась із шести оболів), а за головні — дев' ять оболів. У судах одержують по три оболи; члени Ради — по п' ять оболів, а ті, які виконують обов' язки пританів, одержують додатково на харчування один обол. Окрім того, дев' ять архонтів одержують на харчі по чотири оболи кожен, до того ж вони утримують глашатая і флейтиста.
Військові посади можна посідати декілька разів, а з решти — жодної не можна посідати повторно; тільки членом Ради можна бути двічі.
Організація судів. До складу судових відділень вибори проводять за жеребкуванням дев' ять архонтів, кожен в одній філі, а секретар фесмофетів — у десятій філі...
Суддями можуть бути особи, віком старші 30 років, за умови, що вони не є державними боржниками і не позбавлені громадянської гідності...
Більшість судових відділень складаються із п' ятисот одного члена, їм надається судити у громадських справах. Коли необхідно поставити особливо серйозну справу на обговорення тисячного складу, до геліеї обирається подвійний склад суду. Справи виключної ваги передаються на розгляд одної тисячі п' ятисот суддів, тобто потрійного суду.
Документ № 3