Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно починати з ознайомлення з планом семінару. Правильно зорієнтуватися в проблемі допоможе конспект лекції. З метою по­глибленого вивчення питань, винесених на обговорення, слід звернутися до рекомендо­ваної літератури, виконати завдання для самостійної роботи, серед яких складання сло­вника термінів та понять, хронологічної таблиці, схеми «Місце історії держави та права зарубіжних країн в системі юридичних дисциплін».

Рівень підготовленності до семінару можна перевірити самостійно, відповівши на питання, зазначені в завданні для самостійної роботи під рубрикою «Перевірте себе... » в навчальному посібнику (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права за­рубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 24—25; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2006 — С. 23).

1. При висвітленні першого питання слід визначитися в понятті «наука» взагалі і наука «Історія держави та права зарубіжних країн» зокрема; чим вона відрізняється від загальної історії, яка її мета. Все це разом дасть можливість визначити предмет історії держави та права зарубіжних країн, відповісти на запитання, для чого потрібно її вив- чати майбутньому юристу.

Визначивши предмет вивчення історії держави та права зарубіжних країн, необхід­но звернутися до витоків становлення її як науки, схарактеризувати історичний процес розвитку знань про загальні закономірності й особливості розвитку державно-правових явищ в історичному часі та географічному просторі (в зарубіжних країнах, в Україні).

Особливу увагу в процесі підготовки має привернути до себе такий аспект проблеми як методологічні засади досліджень історико-правових явищ, тому окремо слід зупини­тися на них, а саме: загально філософських методах пізнання і пізнавальних принципах; загальнонаукових дослідницьких методах і прийомах; спеціальних методах та прийо­мах, які разом і складають її методологію.

Розкривати застосування кожного з названих методів і принципів необхідно, звер­таючись до знань шкільної програми всесвітньої історії.

2. Окремо винесено в плані семінарського заняття питання про періодизацію історії держави та права зарубіжних країн (друге питання). Це зумовлено несталістю підходів до визначення основних історичних періодів держави та права, відповідно й до типоло- гізації їх в цілому.

Готуючи це питання, слід коротко схарактеризувати основні історичні періоди все­світньої історії; окремо зупинитися на формаційному і цивілізаційному підходах, ви­значивши поняття «формація», «цивілізація», показавши переваги і недоліки кожного з них. Звернувшись до позиції авторів пропонованого навчального посібника щодо пері­одизації історії держави та права, покажіть, в чому полягає її новизна.

3. Висвітлення третього питання плану семінару слід побудувати на основі підго- товленої самостійно схеми «Місце історії держави та права в системі юридичних дис- циплін», показавши її взаємозв' язок з базовою навчальною дисципліною всієї юридич- ної освіти — теорією держави та права, історико-правовими дисциплінами: історія вчень про державу та право, історія держави та права України; галузевими дисципліна- ми: конституційне, цивільне, кримінальне право, що все разом дасть можливість відпо- вісти на запитання про значення вивчення історії держави та права для майбутнього юриста, правоохоронця.

МОДУЛЬ 1. ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ КАСТОВО-СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Семінар № 2 Тема: «Правові пам'ятки давньосхідного права» (2 год.)

План

1. Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу, його загальні риси та особли­вості.

2. Джерела права країн Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі і Закони Ма­ну — найважливіші правові пам' ятки давньосхідної цивілізації.

3. Основні правові інститути давньосхідного права: спільні риси і особливості.