
- •Історія держави і права зарубіжних країн
- •§1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •1.1. Виникнення й розвиток загальної історії держави і права
- •1.2. Вітчизняна наука загальної історії держави і права
- •1.3. Методологічні засади історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •1.5. Значення вивчення історії держави і права зарубіжних країн
- •§2. Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •2.1. Особливості історії держави і права зарубіжних країн як навчальної дисципліни
- •2.2. Система навчального курсу, його програмне забезпечення
- •2.3. Джерела та література
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •/Козуль 1
- •§1. Загальні закономірності виникнення держави
- •1.1. Соціальна влада у первісному суспільстві
- •1.2. Протодержава
- •1.3. Рання держава
- •§2. Виникнення давньосхідної держави
- •2.1. Стародавній Єгипет
- •2.2. Стародавній Вавилон
- •2.3. Давньоєврейська державність
- •2.4. Стародавня Індія
- •2.5. Стародавній Китай
- •§3. Особливості суспільного ладу країн Стародавнього Сходу
- •3.1. Загальні риси суспільного ладу давньосхідних країн
- •3.2. Особливості суспільного ладу давньосхідних країн
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Функції, механізм та форми давньосхідних держав
- •§1. Функції давньосхідних держав
- •§2. Державний механізм країн Стародавнього Сходу
- •2.1. Центральний державний аппарат
- •2.2. Місцевий апарат управління
- •2.3. Судові органи
- •2.5 Військо
- •§3. Форми давньосхідних держав
- •3.1. Давньосхідні монархії
- •3.2. Давньосхідні «республіки»
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •Тема 3. Право країн стародавнього сходу
- •§1. Виникнення права
- •§2. Спільні риси та особливості права давньосхідних країн
- •2.1. Спільне у праві давньосхідних країн
- •2.2. Особливе у праві давньосхідних країн
- •§3. Джерела права країн Стародавнього Сходу
- •3.1. Джерела права Вавилоу. Закони царя Хаммурапі
- •3.2. Давньоєгипетські та давньоєврейські пам'ятки права
- •3.3. Правові джерела Китаю
- •3.4. Правові пам'ятки Індії
- •§4. Правові інститути давньосхідних країн
- •4.1. Цивільно-правові інститути
- •Правове регулювання власності
- •Правове регулювання зобов'язальних відносин
- •Правове регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •Правове регулювання спадкових відносин
- •4.2. Злочини і покарання Злочини у давньосхідному праві
- •Покарання у давньосхідному праві
- •4.3. Судовий процес
- •Завдання для самостійної роботи
- •Закони хаммурапі, царя вавилону (витяги)
- •Закони ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава х
- •Тема 4. Виникнення держави в країнах античної цивілізації. Основи їх суспільного ладу
- •§1. Виникнення держави в античному світі
- •1.1. Передумови виникнення держави на півдні Європи
- •1.2. Виникнення держави в Афінах
- •1.3. Виникнення держави у Спарті
- •1.4. Виникнення держави у Римі
- •§2. Спільні риси та особливості суспільного ладу античних країн
- •2.1. Вільні категорії населення
- •2.2. Невільні категорії населення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Плутарх про реформи лікурга (витяги)
- •Плутарх про реформи солона (витяги)
- •Арістотель про реформи клісфена (витяги)
- •Тіт лівій про реформи сервія туллія (витяги)
- •Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав
- •§1. Функції держав античного світу
- •§2. Державний механізм античних республік
- •2.1. Законодавчі органи
- •2.2. Виконавчі органи
- •2.3. Судові органи
- •§3.Форми республіканських античних держав
- •3.1. Форма афінської держави
- •3.2. Форма спартанської держави
- •3.3. Форма римської держави
- •§4.Форма та державний механізм монархічного Риму
- •4.1. Рим від полісу до імперії
- •4.2. Принципат
- •4.4. Східно-Римська (Ромейська) імперія
- •Арістотель про спартанські установи (витяги)
- •Арістотель про державний лад афін (у—іу ст.Ст. До н. Е.) (витяги)
- •Афінський закон проти тиранії (336 р. До н. Е.) (витяги)
- •Тема 6. Право країн античної цивілізації
- •§1. Право грецьких полісів
- •1.1. Основні риси права Афін і Спарти
- •1.2. Правові інститути Стародавніх Афін і Спарти Цивільно-правові інститути
- •Злочинийпокарання
- •Судовий процес
- •§2. Римське право
- •2.1. Періодизація римського права
- •2.2. Джерела римського права Джерела права найдавнішого періоду
- •Джерела права класичного періоду
- •2.3. Інститути римського права Цивільно-правові інститути: загальна характеристика
- •Судовий процес у Рижі
- •2.4. Роль римського права у світовій історії
- •Завдання для самостійної роботи
- •Арістотель про судовий процес в афінах (витяги)
- •Закони драконта (621 р. До н. Е.) (витяги)
- •Закони хіі таблиць (витяги)
- •Готуйтеся до проміжного контролю Тести для самоконтролю
- •1. Метою вивчення історії держави і права зарубіжних країн як науки є:
- •11. Держава — це:
- •Тема 7. Ранньофеодальна держава і право в країнах європи
- •§1. Основні риси феодалізму
- •§2. Держава і право Візантії
- •2.1. Візантійська держава
- •2.2. Право Візантії
- •2.3. Вплив Візантії на державно-правовий розвиток інших держав
- •§3. Держава і право франків й англосаксів
- •3.1. Держава у франків й англосаксів
- •Держава франків
- •Англосаксонські держави
- •3.2. Право у франків й англосаксів
- •Право франків
- •Право англосаксів
- •Салічна правда (витяги) і. Про виклик на суд
- •XIII. Про крадіжку вільних
- •XIV. Про напади і грабежі
- •XXVII. Про різноманітні крадіжки
- •XXIX. Про скалічення
- •XXX. Про образу словами
- •XXXV. Про вбивство або пограбування рабів
- •XXXIX. Про крадіїв рабів
- •Хіл. Про вбивство людини
- •Хіж Про переселенців
- •Ілчі. Про рахінбургів
- •Ілчіі. Про пригоршню землі
- •Ьіх. Про алоди
- •І хіі. Про віру за вбивство
- •Правда короля етельберта (VI—VII ст.) (витяги)
- •Правда іне (витяги)
- •Закони кнута (витяги)
- •Тема 8. Феодальна держава в країнах Західної Європи
- •§1. Сеньйоріальна (ленна) монархія
- •1.1. Сеньйоріальна монархія у Франції
- •1.2. Ленна монархія у Німеччині
- •1.3. Сеньйоріальна монархія в Англії
- •§2. Станово-представницька монархія
- •2.1. Станово-представницька монархія у Франції
- •2.2. Станово-представницька монархія у Німеччині
- •2.3. Станово-представницька монархія в Англії
- •2.4. Міські республіки
- •§3. Абсолютна монархія
- •3.1. Абсолютна монархія у Франції
- •3.2. Особливості англійського абсолютизму
- •3.3. Особливості абсолютизму в Німеччині
- •§4. Судові й правоохоронні органи в механізмі феодальної держави
- •4.1. Судоустрій феодальних держав
- •4.2. Феодальна поліція
- •Завдання для самостійної роботи
- •Джерела
- •Велика хартія вольностей 1215 р. (витяги)
- •«Золота була» 1356 р. (витяги)
- •Глава II Про обрання римського короля
- •Глава VII Про успадкування князів-виборців
- •Глава XI Про імунітет князів-виборців
- •Про зібрання князів-виборців
- •Великий березневий ордонанс 1357 р. (витяги)
- •Тема 9. Західноєвропейське феодальне право
- •§1. Основні риси феодального права
- •1.1. Основні риси права континентальної Європи
- •«Партикулярне» право в країнах континентальної Європи
- •Писане право континентальної Європи
- •1.2. Основні риси феодального права Англії
- •Загальне право
- •Право справедливості
- •Судовий прецедент
- •§ 2. Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи
- •2.1. Державно-правові інститути
- •2.2. Цивільно-правові інститути
- •Майнові права на землю
- •Регулювання зобов'язальних відносин
- •Регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •2.3. Злочини і покарання
- •2.4. Судовий процес
- •Стаття 6
- •Стаття 14
- •Стаття 16
- •Стаття 31
- •Стаття 35
- •Стаття 46
- •Стаття 16
- •Стаття 59
- •Стаття 61
- •«Ленне право»
- •Глава II Про порядок судочинства
- •(Витяги)
- •Про те, що необхідна оборона має бути доказаною
- •Тема 10. Феодальна держава у країнах Сходу
- •§1. Основні риси східного феодалізму
- •§2. Виникнення і розвиток феодальних держав Далекого Сходу
- •2.1. Феодальна держава у Китаї Основні етапи розвитку китайської держави
- •Форми і механізм китайської держави
- •2.2. Японська феодальна держава Виникнення держави в Японії
- •Сьогунати в Японії
- •§3. Виникнення і розвиток мусульманських держав
- •3.1. Арабський халіфат
- •Виникнення держави у арабів
- •3.2. Турецький султанат (Османська імперія) Утворення турецької держави, основні етапи її розвитку
- •Форми і механізм турецької держави
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •IV (стаття) говорить:
- •V (стаття) говорить:
- •VI (стаття) говорить:
- •VII (стаття) говорить:
- •VIII (стаття) говорить:
- •IX (стаття) говорить:
- •X (стаття) говорить:
- •XI (стаття) говорить:
- •XII (стаття) говорить:
- •XIII (стаття) говорить:
- •XIV (стаття) говорить:
- •XV (стаття) говорить:
- •III (стаття) говорить:
- •Тема 11. Право країн середньовічного Сходу
- •§1. Право далекосхідних країн
- •1.1. Джерела китайського і японського права
- •Правові джерела Китаю
- •Джерела права Японії
- •1.2. Основні інститути далекосхідного права Цивільно-правові інститути
- •Злочини і покарання в Китаї
- •Злочини і покарання в Японії
- •§2. Мусульманське право
- •2.1. Основні риси мусульманського права
- •2.2. Джерела мусульманського права
- •2.3. Основні інститути мусульманського права Цивільно-правові інститути
- •Злочини і покарання в мусульманському праві
- •Судовий процес
- •Завдання для самостійної роботи
- •Джерела
- •Звід законів тайхо ріцу рьо» (702—718 рр.) (витяги)
- •6. Велика нешанобливість (дайфуке).
- •7. Нешанобливе відношення до батьків (фуко).
- •8. Порушення боргу (фуги).
- •Китайське уложення хана юнь дженя (1725 р.) (витяги) Передмова хана Юнь Дженя
- •Розклад знаряддям, котрі слід до в'язнів застосовувати
- •Розклад покаранням на тілі
- •Глава I. Визначення провин і покарань
- •Глава IX. Закони про борги
- •ГлаваXv. Про військові встановлення
- •Глава XVIII. Закони про державних злодіїв, розбійників, крадіїв
- •ГлаваXix. Покарання вбивцям
- •Глава XXII. Чолобиття й доноси
- •Глава XXIII. Покарання за хабарі
- •§2. Ранні революції і їх вплив на становлення держави нового типу
- •2.1. Голландська революція та її вплив на формування основ держави нового типу
- •2.2. Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови англійської революції
- •§3. Революції останньої чверті хуш століття та їх вплив на становлення держави нового типу
- •3.1. Американська революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови американської революції
- •Від незалежних держав до конфедерації
- •Від конфедерації до федерації
- •Державні форми сша за Конституцією 1787року
- •3.2. Французька революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови французької революції
- •Початок революції у Франції
- •Конституційна монархія
- •Перша республіка та її модифікації
- •§4. Революції середини хіх століття в Німеччині та їх вплив на становлення держави нового типу
- •4.1. Соціально-економічні та політичні передумови революцій у Німеччині
- •4.2. Революція 1848р. В Німеччині
- •§5. Буржуазна і капіталістична держави — держави перехідного типу
- •5.1. Основні риси буржуазної держави
- •5.2. Ознаки перехідної держави
- •Завдання для самостійної роботи
- •Готуйтеся до вивчення матеріалу 13-ої теми
- •Акт, що проголошував англію республікою (19 травня 1649 р.)
- •«Знаряддя управління» (13 грудня 1653 р.) (витяги)
- •Декларація незалежності сша (4 липня 1776 р.) (витяги)
- •Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.)
- •Конституція франції (3 вересня 1791 р.) (витяги)
- •Глава 2. Про королівську владу, про регентство та про міністрів Відділ 2. Про королівську владу і короля
- •Глава 3. Про здійснення законодавчої влади
- •Глава 4. Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5. Про судову владу
- •Декрет конвенту про реорганізацію революційного трибуналу (10 червня 1794 р.) (витяги)
- •Тема 13. Форми держав та їх розвиток в епоху громадянського суспільства
- •§1. Форми держави та основні тенденції їх розвитку
- •§2. Форми державного правління та їх розвиток після буржуазних революцій
- •2.1. Становлення парламентсько-монархічних форм правління та їх еволюція
- •Монархічна форма правління та особливості її розвитку у Франції в 1814—1870 рр.
- •2.2. Становлення республіканських форм правління та їх розвиток Президентська республіка та її еволюція
- •Становлення парламентської республіки та її розвиток
- •Змішана республіка та її розвиток
- •§3. Форми політичного режиму зарубіжних країн
- •3.1. Демократичний режим
- •3.2. Недемократичний режим
- •§4. Форми державно-територіального устрою та їх розвиток
- •4.1. Складна форма державно-територіального устрою та її розвиток
- •Імперія
- •4.2. Проста (унітарна) форма політико-територіального устрою
- •Історичні основи сучасного британського унітаризму
- •Історичні основи сучасного французького унітаризму
- •Білль про права (13 лютого 1689 р.) (витяги)
- •Акт про престолонаслідування (12 червня1701 р.) (витяги)
- •Франція
- •Німеччина
- •Конституція німеччини (16 квітня 1871 р.) (витяги)
- •II. Імперське законодавство
- •III. Союзна рада
- •IV. Головування
- •V. Рейхстаг
- •Закон проти утворення нових партій (14 липня 1933 р.) (витяги)
- •Закон про забезпечення єдності партії і держави (1 грудня 1933 р. Зі змінами за законом 8 липня 1934 р.) (витяги)
- •Закон про верховного главу німецької імперії (1 серпня 1934 р.) (витяги)
- •Основний закон фрн (23 травня 1949 р.) (витяги)
- •Тема 14. Функції та механізм держави в епоху громадянського суспільства
- •§1. Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства
- •§2. Функції держави та основні тенденції їх розвитку
- •2.1. Зовнішні функції держави
- •2.2. Внутрішні функції держави
- •Політична функція держави
- •Ідеологічна функція держави
- •Соціальна функція держави
- •Економічна функція держави
- •Правоохоронна функція держави
- •Інші функції держави
- •§3. Механізм держави та основні тенденції його розвитку
- •3.1. Органи законодавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн
- •3.2. Органи виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн
- •Глава держави у державному механізмі зарубіжних країн
- •Уряд в державному механізмі зарубіжних країн
- •Поліцейські органи у державному механізмі розвинутих країн
- •§4. Органи судової влади та їх еволюція в епоху громадянського суспільства
- •4.1. Судові органи Англії (Великобританії)
- •Суди кримінальної юрисдикції
- •Суди цивільної юрисдикції
- •4.2. Судові органи Сполучених штатів Америки
- •4.3. Судові органи Франції
- •Адміністративна юстиція
- •4.4. Судові органи Німеччини
- •3. Документів № № 2,3,4:
- •Конституція франції (3 вересня 1791 р.) (витяги)
- •Глава 5. Про судову владу
- •Закон про відновлення національної економіки (16 липня 1933 р.) (витяги)
- •Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17 липня 1933 р.) (витяги)
- •Закон вагнера (5 липня 1935 р.) (витяги)
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 15. Становлення права нового типу
- •§1. Принципи та характерні риси права нового типу
- •1.1. Принципи буржуазного права
- •1.2. Основні риси буржуазного права
- •§2. Основні тенденції розвитку буржуазного права
- •2.1. Становлення світових правових сімей
- •Англосаксонська (англо-американська) правова сім'я
- •Континентальна (романо-германська) правова сім'я
- •2.2. Соціалізація права
- •2.3. Зміни у джерелах права
- •2.4. Структурні зміни у праві
- •2.5. Нові інтеграційні процеси у праві
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •Готуйтеся до вивчення матеріалу 16-ої теми
- •Тема 16. Становлення та розвиток конституційного права в зарубіжних країнах
- •§1. Теоретичні засади конституційного права
- •1.1. Формування засад конституційного права як галузі юридичної науки
- •1.2. «Класична» школа конституційного права
- •1.3. Юридично-соціологічна школа (напрямок) конституційного права
- •1.4. Демократична доктрина конституційного права
- •§2. Основні етапи та тенденції розвитку конституційного права як галузі права в країнах західної цивілізації
- •2. 1 . Формування засад конституційного права
- •2.2. Основні тенденції розвитку конституційного права у XIX столітті
- •2.3. Основні тенденції розвитку конституційного права у хх столітті
- •§3. Джерела конституційного права зарубіжних країн
- •3.1. Кодифіковані конституції
- •3.2. Некодифіковані конституції
- •§4. Основні інститути конституційного права в зарубіжних країнах
- •4.1. Інститут конституційного статусу особи
- •Громадянство
- •Основні права та свободи особи
- •4.2. Інститут начал організації держави
- •Конституційно-правовий порядок формування виконавчих та законодавчих органів влади
- •Конституційна юстиція
- •Завдання для самостійної роботи
- •(Витяги)
- •Білль про права (13 лютого 1689 р.) (витяги)
- •Конституція сша (1787 р.) (витяги)
- •Білль про права сша (1791 р.)
- •Конституція французької республіки (4 жовтня 1958 р.) (витяги)
- •Тема 17. Цивільне право країн англо-американської та континентальної світових правових сімей
- •§1. Теоретичні засади цивільного буржуазного права
- •1.1. Доктринальні ідеї цивільного права у природно-правовій, теорії
- •1.2. Доктринальні ідеї цивільного права в історичній школі права
- •1.3. Цивілістичні теорії періоду промислового капіталізму
- •§2. Джерела цивільного права і процесу
- •2.1. Джерела цивільного права і процесу країн англо-американської правової сім'ї
- •Джерела цивільного права і процесу Великобританії
- •Джерела цивільного права і процесу сша
- •2. 2. Джерела цивільного права і процесу країн континентальної правової сім'ї
- •Джерела цивільного права і процесу у Франції
- •§3. Основні інститути цивільного права
- •3.1. Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім'ї Суб'єкти цивільного права
- •Інститут власності
- •Зобов'язальне право
- •Шлюбне-сімейне право
- •Інститут спадкування
- •3.2. Основні інститути цивільного права країн континентальної правової сім'ї Суб'єкти цивільного права
- •Право власності
- •Сімейно-шлюбне право
- •Інститут спадкування
- •§4. Суміжні з цивільним правом галузі права
- •4.1. Торгове право
- •Торгове право Франції
- •4.2. Трудове право і соціальне законодавство
- •Трудове законодавство сша
- •Трудове право Німеччини
- •4.3. Правове регулювання охорони навколишнього середовища
- •Екологічне право сша
- •Екологічне право Великобританії
- •Екологічне право Франції
- •Екологічне право фрн
- •Завдання для самостійної роботи
- •Документів № 1, 2,
- •Цивільний кодекс французів (1804 р.) (витяги)
- •Глава III. Про позашлюбних дітей (331—342)
- •Глава II. Про узаконення, здійснене шляхом всиновлення (368—370)
- •Глава II. Про рухомість (527—536)
- •Глава III. Про майно стосовно тих, хто ним володіє (537—543)
- •Глава II. Про здатність робити розпорядження або одержувати в силу дару- вання між живими або на підставі заповіту (901—912)
- •Глава III. Про частину майна, якою можна розпоряджатися, і про її зменшен- ня (913—930)
- •Глава III. Про силу зобов'язань (1134—1167)
- •Цивільне уложення німеччини (1900 р.) (витяги)
- •§2087. Якщо спадкодавець залишив наділеній особі все своє майно або частину свого майна, то таке розпорядження розглядається як призначення спадкоємця, хоча б він був названий спадкоємцем.
- •§2088. Якщо спадкодавець призначив тільки одного спадкоємця і притому обмежив його якою-небудь частиною спадщини, то до успадкування в останній частині закликаються спадкоємці за законом.
- •Тема 18. Кримінальне право і кримінальний процес країн англо-американської та континентальної правових сімей
- •§1. Теоретичні засади буржуазного кримінального права
- •1.1. Просвітницько-гуманістична теорія кримінального права
- •1.2. Класична школа кримінального права
- •1.3. Антрополого-соціологічна школа кримінального права
- •§2. Джерела кримінального права
- •2.1. Джерела кримінального права країн англо-американської правової сім'ї Джерела кримінального права Англії (Великобританії)
- •2.2. Джерела кримінального права країн континентальної правової сім'ї Джерела кримінального права Франції
- •Джерела кримінального права Німеччина
- •§3. Інститути кримінального права
- •3.1. Основні інститути кримінального права країн англо-американської правової сім'ї Злочини у Великобританії та Сполучених штатах Америки
- •Покарання в Великобританії та Сполучених штатах Америки
- •3.2. Основні інститути кримінального права країн континентальної правової сім'ї Система злочинів
- •Система покарань
- •§4. Кримінальний процес
- •4.1. Джерела кримінального процесу Джерела кримінального процесу країн англо-американської правової сім'ї
- •Джерела кримінального процесу в країнах континентальної правової сім'ї
- •4.2. Основні риси кримінального процесу Кримінальний процес в країнах англо-американської правової сім'ї
- •Кримінальний процес у країнах континентальної правової сім'ї Франція
- •1) Положення:
- •Кримінальний кодекс Франції (1810 р.) (витяги)
- •Глава I. Про покарання карні 12—39
- •Глава II. Про покарання виправні 40—43
- •Глава III. Про покарання й інші каральні заходи, які можуть бути призначені за злочини та провини 55
- •Глава IV. Про покарання за рецидив злочинів та провин 56—58
- •Глава I. Злочини і провини проти безпеки держави 75—108
- •Глава II. Злочини і провини проти конституційної хартії 109—131
- •Глава III. Злочини і провини проти громадського спокою 132—294
- •Глава I. Про злочини і провини проти особистості 295—378
- •Глава I. Про злочини та провини проти особи 132—294
- •Глава II. Злочини та провини проти власності 379—463
- •Глава I. Про покарання 464—470
- •Звід законів сполучених штатів америки (1948 р.) (витяги)
- •Підрозділ б Тюремне ув'язнення
- •§3581. Вирок до тюремного ув'язнення
- •Глава 228. Смертний вирок
- •§3591. Вирок до страти
- •§3592. Пом'якшувальні й обтяжувальні фактори, що мають бути розглянуті при рішенні питання про виправданість смертного вироку
- •Закон про кримінальну юстицію англії (1991 р.) (витяги)
- •Терміни тюремного ув'язнення
- •Кримінальний кодекс франції (1992 р.) (витяги)
- •Держави і громадського спокою
- •Регламентаційна частина (декрети в Державній Раді)
- •Закон про поліцію Англії (1997р.) (витяги)
- •1. Історичними витоками буржуазного права були:
- •2. Характерними рисами нового, буржуазного, права були такі:
- •Тема 19. Держава у країнах далекого і близького сходу
- •§1. Становлення й розвиток держави нового типу в далекосхідних країнах
- •1.1. Японська держава
- •Реставрація Мейдзі і становлення, буржуазної держави в Японії
- •Форма японської держави за Конституцією 1889 р.
- •Історичні засади сучасної японської держави
- •1.2. Китайська держава
- •Падіння монархії та встановлення республіки в Китаї
- •Китайський мілітаризм (1917—1949 рр.)
- •Китайська народна республіка (1949—1976 рр.)
- •Модернізація Китайської народної республіки
- •§2. Держава в країнах Близького Сходу
- •2.1. «Нафтові монархії» Перської затоки
- •Загальні риси «нафтових» монархій
- •Особливості «нафтових» монархій Близького Сходу
- •2.2. «Нафтові республіки» Перської затоки
- •Ісламська республіка Іран
- •Республіка Ірак
- •2.3. Турецька республіка
- •Турецький султанат епохи «танзимату»
- •«Младотурецька» революція
- •Кемалістська революція та формування засад сучасної турецької держави
- •Завдання для самостійної роботи
- •Конституція японії (3 травня 1947 р.) (витяги)
- •Глава I. Імператор
- •Глава IV. Парламент
- •Глава V. Кабінет Стаття 65. Виконавча влада здійсню-ється Кабінетом.
- •Тема 20. Право країн східної цивілізації
- •§1. Право далекосхідних країн
- •1.2. Право Японії
- •Основні тенденції розвитку японського права
- •1.2. Право Китаю Китайське право в 1911—1949 рр.
- •Китайське право в 1949—1976рр.
- •Китайське право в пореформений період
- •§2. Право мусульманських країн
- •2.1. Основні риси права близькосхідних країн
- •2.2. Право Туреччини Цивільне та суміжні з ним галузі права
- •Кримінальне право і процес
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте такі завдання:
- •Кримінальний кодекс японії (Закон № 45 від 24 квітня 1907 р. З подальшими змінами за станом на 25 листопада 1997 р.) (витяги)
- •Рекомендовано:
- •Розробники:
- •Рецензенти:
- •«Історія держави і права зарубіжних країн» як наука і навчальна дисципліна
- •Модуль 1. Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства
- •Тема 1. Виникнення держави у країнах давньосхідної цивілізації, основи їх суспільного ладу
- •Тема 2. Функції, механізм та форми давньосхідних держав
- •Тема 3. Право країн Стародавнього Сходу
- •Тема 4. Виникнення держави в країнах античної цивілізації, основи їх суспільного ладу
- •Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав
- •Тема 6. Право країн античної цивілізації
- •6.2. Римське право, його періодизація.
- •Тема 7. Ранньофеодальна держава і право в країнах Європи
- •7.2. Візантія — державо — і — правонаступниця давньоримської держави.
- •Тема 8. Феодальна держава в країнах Європи
- •Тема 9. Європейське феодальне право
- •9.4. Особливості розвитку правових інститутів руського феодального права.
- •Тема 10. Феодальна держава у країнах Сходу
- •Тема 11. Право країн середньовічного Сходу
- •Модуль 2. Держава і право країн епохи громадянського суспільства
- •Тема 12. Становлення держави нового типу
- •Тема 13. Форми держави та їх розвиток в епоху громадянського суспільства
- •Тема 14. Функції та механізм держави, основні тенденції їх розвитку
- •Тема 15. Становлення буржуазного права — права нового типу
- •Тема 16. Становлення та розвиток конституційного (державного) права у зарубіжних країнах
- •Тема 17. Цивільне право англо-американської та континентальної світових правових сімей
- •17.3. Основні інститути цивільного права.
- •Тема 18. Кримінальне право і кримінальний процес англо-американської та континентальної правових сімей
- •Тема 19. Держава у країнах далекого і близького Сходу
- •Тема 20. Право країн східної цивілізації
- •Орієнтована структура залікових кредитів навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •Семінарські заняття
- •2. Теми занять:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні заходи
- •Загальне оцінювання усішності та якості навчання з дисципліни
- •Методичне забезпечення:
- •Нормативна база (джерела):
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Держава і право країн епохи громадянського суспільства
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тематичні повідомлення:
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тема: «Цивільне право в країнах континентальної правової світової сім'ї в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».
- •Методичні рекомендації
- •Оцінювання успішності та якості навчання
- •Рубіжний контроль № 1 Комплексна контрольна робота
- •Рубіжний контроль № 2 Комплексна контрольна робота (ккр 2)
- •Методика підготовки курсової роботи
- •Орієнтовна тематика курсових робіт з «Історії держави і права зарубіжних країн»
- •Список фахової літератури для самостійного опрацювання (бібліографія) і. Джерела
- •Іі. Література 2.1. Підручники, навчальні посібники, курси лекцій
- •2.2. Навчальні програми
- •2.3. Монографії
- •2.4. Статті
- •§1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука 7
- •§2. Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дис- ципліна 16
- •Навчальний посібник
2.2. Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови англійської революції
На відміну від голландської, англійська революція відбувалася за всіма «законами» революцій. Один із них говорить, що коли соціально-економічний розвиток вступає у протиріччя з більш відсталою політичною структурою, яка стримує його, це призводить до виникнення загальнонаціональної кризи. Звичайно, такі кризи стимулюються поразками у війнах, невдалою політикою уряду, що провокує невдоволення найшир-ших верств суспільства й таким чином приводить до революційної ситуації і, власне, до початку революції. Період такої кризи Англія зазнала на початку XVII ст., коли нова соціально-економічна ситуація, пов' язана зі значними зрушеннями в господарському житті країни, потребувала відповідних змін і в державно-політичній системі.
За часів правління перших королів з династії Стюартів (Яків I і Карл I — 1603— 1649 рр.) криза набула форми відкритого політичного протистояння між абсолютною монархією (яку цілком підтримували аристократія, частина дворянства північно-західних областей, англіканське духівництво. — Л. Б., С. Б.) і новими, модернізованими, верствами суспільства.
Архаїчна економіко-правова політика монархії зберігала станово-корпоративний характер, тоді як у країні сформувався новий прошарок дворянства, залучений до торгово-промислової діяльності. У результаті змін, викликаних «огородженням» земель, у XVI ст. виник значний прошарок великих і середніх орендарів земель, які закладали основу майбутнього підприємницького класу.
Державний апарат абсолютизму, незважаючи на чисельне зростання й ускладнення структури, виявлявся все менш здатним керувати країною в інтересах суспільства й, відповідно, до сформованого права. У практику увійшла купівля адміністративних посад, включаючи дворянські титули. Адміністрація абсолютизму вдавалася до примусових позик для запобігання хронічного дефіциту фінансів. Корупція, що зростала, викликала загальне невдоволення. Традиційне британське самоврядування, особливо міське, потроху відмежовувалося від абсолютистської адміністрації.
Кризи неодноразово виникали й раніше. Але, зумовлюючи повстання, палацеві перевороти тощо, вони ніколи ще не приводили до руйнування старих підвалин, до революції. Інший «закон» революції говорить про те, що для успіху революції необхідним є певний рівень свідомості людей, який дозволяє зруйнувати традиційні уявлення про непорушність політичного порядку, божественного походження влади й повірити в можливість зміни державного ладу.
В Англії роль ідейних натхненників революції належить пуританам — англійським кальвіністам. Пуританізм як релігійна течія, спрямована проти англіканської церкви, виник задовго до революційної ситуації у країні. Проте у 20—30-ті рр. XVII ст. він набув політичного характеру й перетворився на ідеологію широкого руху проти абсолютизму. Найважливішим наслідком цього руху стало поширення в суспільстві свідомості нагальної потреби змін як у церкві, так і в державі. Однак у ході революції пуританізм розколовся. Пресвітеріани, які представляли велику буржуазію й земельну аристократію, проповідували ідею конституційної монархії. Індепенденти — представники середньої і дрібної буржуазії — у цілому були згодні з ідеєю конституційної монархії, але разом із тим пропагували виборчу реформу, визнання за вільною людиною таких прав, як свобода совісті, слова тощо. Левелери — найбільш радикальне крило, що поєднувало ремісників, вільних селян, — вимагали встановлення республіки, рівноправності всіх громадян.
Усе це привело Англію 20—30-х рр. XVII ст. до революційної ситуації, коли криза відносин абсолютистської державності та суспільства набула вигляду конкретного протистояння корони й парламенту.
Форма англійської держави в роки революції
Пошук та утвердження нових форм організації влади відбувалися в умовах гострої соціально-політичної боротьби, яка призвела до громадянської війни. Протистояння старого і нового знайшло відображення в конфлікті між парламентом і королем, що до-сяг апогею за часів Карла І. У 1628 р. парламент подав на затвердження королю Петицію про право, в якій містилася значна частина державно-правової програми майбутньої революції: декларувалися основи т. зв. історичної конституції (Великої Хартії вільностей 1215 р.), підтверджувалися права парламенту, в тому числі на виключне вотування податків, засуджувалися дії королівської адміністрації, яка порушувала закони королівства. У документі було відбите питання, що має суттєве значення для форми державного правління — про межі королівської прерогативи (виключних королівських прав. — Л. Б., С. Б.), прав короля стосовно життя і майна підданих.
Від монархії до республіки. Петиція, спочатку прийнята королем, згодом була анульована, а парламент у 1629 р. розпущений. В Англії наступав період 11-річного безпар-ламентського правління, протягом якого криза влади й опозиція короні набули форми, близької до громадянської війни. У цей період король для поповнення скарбниці одноосібно уводив нові збори і штрафи, припиняючи невдоволення у країні за допомогою надзвичайних судів. Однак в умовах війни з Шотландією король був змушений знову звернутися до парламенту. У квітні 1640 р. він скликав новий парламент, від котрого вимагалося затвердження нових фінансових субсидій. Парламент висунув зустрічні вимоги, в результаті чого був розпущений (звідси й походить назва Короткий. — Л. Б., С. Б.).
У листопаді цього ж року король знову змушений був скликати парламент, який на цей раз функціонував з 1640 по 1653 р. і ввійшов в історію під назвою Довгий парламент. Скликання нового парламенту послужило початком революції і краху монархії в Англії. Діяльність цього парламенту стала головною політичною формою перетворень у країні. Прийняті ним рішення були спрямовані:
проти державної церкви, в результаті чого єпископи були вигнані з Палати лордів, що суттєво змінило співвідношення сил у парламенті на користь Палати громад;
на створення відповідальної перед парламентом адміністрації — судом імпічменту були засуджені граф Стаффорд, архієпископ Лодд;
на скорочення судових повноважень корони — були ліквідовані всі суди королівської прерогативи, а замість них підтверджені повноваження судів загального права, що історично перебували під впливом статутного права парламенту.
Спеціальним актом були знищені такі важливі органи королівського абсолютизму, як Зоряна Палата і Висока Комісія, прийняті й інші парламентські акти, що спрямовувалися на обмеження абсолютної влади короля, а відтак і на зміну існуючої форми правління.
Найважливішими були рішення, пов' язані із забезпеченням незалежності парламенту від корони. Щоб уберегти себе від несподіваного розпуску, Довгий парламент прийняв два важливих документи: Трирічний акт (15.02.1641 р.), який передбачав скликання парламенту кожні три роки незалежно від волі короля, й Акт, відповідно до котрого цей парламент може бути розпущений тільки за власним рішенням. Тим самим парламент із королівського органу влади перетворювався в національний. Ці та інші акти (наприклад, про виключні права парламенту в питаннях оподаткування. — Л. Б., С. Б.), були узагальнені й подані королю для затвердження у вигляді великої петиції під назвою «Велика ремонстрація» (01.12.1641 р.).
Король, котрий не бажав далі йти на поступки, у 1642 р. розпочав війну проти парламенту, що закінчилася через чотири роки повною поразкою його військ і полоном самого короля. Форму правління цього періоду в літературі, як правило, визначають як «конституційну монархію», хоча за змістом нова система влади, в котрій домінував парламент (створення мережі виконавчих комітетів, прийняття резолюції про власне законодавче верховенство та визнання зрадою непокору парламенту. — Л. Б., С. Б.) являла собою республіку*, засновану: на законодавчому та судовому верховенстві парламенту; на підпорядкуванні парламенту виконавчої влади; на підтримці Палати громад (общин), що формувалася на основі виборного представництва і переважала в парламенті. Таке домінування парламентсько-представницького правління викликало сумніви стосовно доцільності збереження монархії й визначило основний напрямок завершального етапу революції.
Як уже було зазначено, перша громадянська війна (1642—1646 рр.) завершилася поразкою короля та його політичного угруповання. Після декількох військових невдач королівської армії Карл I втік до союзних шотландців, котрі, однак, спираючись на угоду з новою владою, видали короля парламентові за чималий грошовий викуп. Зворотне значення в ході громадянської війни мало створення нової парламентської армії (т. зв. армії Нового зразка), одним із найвидатніших керівників якої став генерал Олівер Кромвель (1599—1658 рр.) — командуючий кіннотою та лідер помірно-республіканського протестантського крила в армії й парламенті. Перемога в першій громадянській війні та поразка монархії стимулювали відокремлення різних ідейних і політичних течій у колах парламентських прихильників. Почали наростати розбіжності між різними течіями парламентської опозиції, але цей процес був «приглушений» Другою громадянською війною, що вибухнула в 1648 році. На захист монархії піднялися головним чином шотландські аристократи-пресвітеріани, однак армія Кромвеля придушила їх виступи й розігнала монархічно налаштованих членів парламенту. Політична влада перейшла до рук індепендентів. Палата общин 4 січня 1649 р. проголосила себе носієм верховної влади в Англії, постанови якої мали силу закону без згоди короля й палати лордів. Після суду над королем та його страти наприкінці березня 1649 р. королівське звання й верхня палата були скасовані.
Конституційне закріплення республіканської форми правління було довершено Актом 19 травня 1649 р., згідно з яким у державі встановлювалася нова система влади. Її головним елементом виступав парламент, що складався з однієї палати громад. Повноваження парламенту були визначені ще до офіційного оголошення республіки. У постанові про проголошення себе вищою владою в державі (4 січня 1649 р.) палата громад визнавала народний суверенітет як основу будь-якої влади, представницьку і виборчу від громад організацію вищої влади, необмежені законодавчі повноваження представників громад. Парламент зосередив у своїх руках практично всю повноту державної влади, включаючи організацію уряду й адміністрації, керівництво армією та вищий судовий контроль. Однією з характерних рис нової державної форми було те, що одна крайність — королівський абсолютизм змінилася іншою — «парламентським абсолютизмом».
*
Саме тому форму державного правління
Англії цього періоду ми позначаємо у
лапках як конституційну монархію.
Протекторат Кромвеля. Політична система влади нової республіки була нестабільною. У складі Довгого парламенту після 1649 р. залишалося близько 80 членів, ще менша кількість брала участь у засіданнях і рішеннях справ. Більшість із них були одночасно членами Державної Ради і Ради армії. Надзвичайно зросли авторитет і особиста військова влада О. Кромвеля. Політична боротьба не стала слабкішою, а, навпаки, набула гостріших форм. Нові конфіскації земель роялістів, розпродаж королівських земель (акт 1649 р.) і загарбницька війна в Ірландії на початку 1650-х рр. перетворили значну частину індепендентів у великих земельних власників, які прагнули припинення революції.
Для левеллерів, котрі виражали інтереси широких мас народу, проголошення республіки, навпаки, було лише початковим етапом боротьби за здійснення буржуазно-демократичних перетворень. В армії, що складалася здебільшого з середнього селянства та ремісників, уплив левеллерів продовжував посилюватися. У цих умовах індепен-денти, спираючись на армійську верхівку, вдалися до встановлення режиму диктатури, що була прикрита проголошенням «протекторату».
Наприкінці 1653 року Рада офіцерів підготувала проект акту про нову форму правління, який дістав назву «Знаряддя управління». Згідно зі ст. 1 цього документа вища законодавча влада в Англії, Шотландії та Ірландії зосереджувалася в особі лорда-протектора і народу, представленого в парламенті. Щоб до однопалатного парламенту потрапили тільки представники буржуазії і джентрі, акт передбачав високий майновий ценз для виборців (200 ф. ст.). Крім того, виборчих прав позбавлялися католики й особи, що брали участь у війні на боці короля.
Виконавча влада в державі довірялася лордові-протектору — О. Кромвелю і Державній раді, кількість членів котрої могло коливатися від 13 до 21. Лорд-протектор наділявся широкими повноваженнями: він здійснював командування збройними силами, за згодою більшості ради міг оголошувати війну й укладати мир, призначати нових членів вищого виконавчого органу й офіцерів, поставлених на чолі адміністративних округів. Головною опорою протектора залишалася армія. Для її утримання та покриття інших витрат урядом уводився щорічний податок, що не міг бути скасований чи зменшений парламентом без згоди лорда-протектора.
Особиста влада представника індепендентів за своєю суттю і формою не могла забезпечити довгострокових інтересів буржуазно-дворянської верхівки, що значно зміцнила свої позиції під час революції. Оскільки головним супротивником буржуазії і джентрі стала тепер не королівська влада, а рух низів, смерть Кромвеля в 1658 р. прискорила угоду цих верств з феодальною аристократією, яка прагнула повернення до «законної влади». Це знайшло своє відображення в реставрації монархії Стюартів в 1660 році.