Судовий процес

Процес за мусульманським правом носив, як правило, обвинувальний характер. Справи порушувалися не від імені державних органів, а зацікавленими особами (за ви­нятком злочинів, спрямованих проти державної влади). Розходження судочинства по карних і цивільних справах практично були відсутні. Судові справи розглядалися при­вселюдно, зазвичай в мечеті, де могли бути присутніми усі бажаючі. Сторони мали самі вести справу, не звертаючись за допомогою до адвокатів.

Процес проходив усно, письмове діловодство не застосовувалося, хоча з часу прав­ління Абассидів по цивільних справах складалися судові протоколи. Основними дока­зами були визнання сторін, показання свідків, клятви.

Справа мала вирішуватися на одному засіданні і не мала бути відкладена до наступ­ного дня. По суті процес у суді перетворювався у своєрідне змагання сторін, де, приро­дно, багатий і бідний не були в рівному становищі.

При винесенні рішення суддя, за винятком порівняно невеликої категорії справ, мав велику свободу розсуду. Це давало йому можливість керуватися особистими симпатія­ми і враховувати соціальний стан сторін.

Особливістю процесуального права шаріату було те, що судове рішення не розгля­далося як остаточне і безповоротне. У випадку встановлення нових фактів і обставин суддя міг переглянути своє власне рішення. Це відкривало простір для зловживань і свавілля.

При оцінці доказів у суді панував формалізм. Так, повним доказом у справі вважа­лися свідчення двох гідних довіри свідків-мусульман. Показання жінок розглядалися як половинні докази. При відсутності достовірних або переконливих доказів застосовува­лася клятва, яку звичайно повинен був вимовити відповідач або той, кого звинувачува­ли. Клятва, вимовлена в особливій урочистій формі і з посиланням на Аллаха, прийма­лася як вагомий доказ у судовому процесі. Вона звільняла обвинувачуваного від відпо­відальності або принаймні пом' якшувала покарання (наприклад, при обвинуваченні у навмисному вбивстві. — Л. Б., С. Б.).

Визнання обвинувачуваного, якщо воно було зроблено повнолітнім, осудним, не під впливом примусу, розглядалося як доказ, достатній для винесення рішення суду.

Завдання для самостійної роботи

Виконайте такі завдання:

Завдання 1. Продовжте роботу над складанням словника основних понять та те­рмінів з історії держави і права зарубіжних країн. Розкрийте зміст таких понять та тер­мінів:

Поняття (визначення)	Терміни
Шаріат Сунізм Шиїзм	Адат, буцуй, буке-хо, вакф, у гирі, ерє, іджма, ікта, іхтикар, калим, кануни, кияс, лі, лін, люй, медресе, мехрія, мульк, ріцу, рьо, рьомин, садак, талок, урф, фетва, фірмани, ха-радж, хіджаз, хадиси

Завдання 2. Продовжте роботу над складанням хронологічної таблиці основних подій виникнення та розвитку права середньовічного Сходу за запропонованою раніше формою.

Завдання 3. Використовуючи текст документу № 1:

а) назвати злочини проти імператорської влади в Японії періоду раннього серед- ньовіччя;

б) навести приклади особливостей застосування смертної кари до жінок, старих, немічних, чиновників.

Завдання 4. Використовуючи текст документу № 2, показати спадкоємність ки­тайського середньовічного і давнього права.

Завдання 5. Використовуючи тексти документів № 1—2, порівняти види злочинів у китайському та японському середньовічному праві, визначивши спільне і особливе.

Завдання 6. Використовуючи матеріал посібника, додаткову літературу, підго­туйте повідомлення на тему: «Мусульманська правова сім'я: шляхи становлення».

Перевірте себе Завдання 1. Продовжте думку:

1 . Загальною характерною рисою розвитку як китайського, так і японського права

було

2. Характерною рисою розвитку китайського права у період середньовіччя була йо­го

3. Японська держава періоду VIII—X ст. в історико-правовій літературі отримала назву «правова», що обумовлено „

4. Предметом регулювання законом «Тайхо Иоро рьо» були відносини

5. Право власності в середньовічному східному праві характеризувалось

6. Низький рівень розвитку права зобов' язань в середньовічній Японії був обумов-

лений..

7. Спільним в регулюванні сімейно-шлюбних відносин за китайським та японським середньовічним правом було

8. Спільним у класифікації злочинів у середньовічних Китаї та Японії бу­ло

9. Судовий процес у середньовічному Китаї за характером був

10. На відміну від китайського в Японії судовий процес характеризувався

як

11. Характерною рисою мусульманського права було те, що воно

12. Значення розробок мусульманських юристів галузі права полягає в тому,

що

13. Відносна цілісність мусульманського права була обумовлена

14. Ієрархічний характер джерел мусульманського права проявився в тому, що

15. Право власності на землю за мусульманським правом характеризувалось

16. Регулювання майнових відносин за мусульманським правом характеризува-

лось

17. Відмінною рисою кримінально-правової частини шаріату було

18. Злочини в мусульманському праві класифікувались

19. Судовий процес за мусульманським правом мав характер.

Завдання 2. Схарактеризуйте:

1. Джерела середньовічного далекосхідного права.

2. Основні цивільно-правові інститути середньовічного далекосхідного права

3. Спільні риси та особливості в регулюванні відносин злочинів і покарань у серед- ньовічному Китаї і Японії.

4. Судовий процес в Японії і Китаї.

5. Особливості становлення мусульманської правової сім'ї.

6. Джерела мусульманського права.

7. Основні цивільно-правові інститути за мусульманським правом.

8. Судовий процес за мусульманським правом.

Готуйтеся до вивчення матеріалу 12-ої теми

ш

Завдання. Повторіть навчальний матеріал шкільного підручника «Всесвітня істо­рія» в тій його частині, де висвітлюється:

а) процес переходу від феодалізму до капіталізму;

б) соціально-економічні та політичні передумови буржуазних революцій в Англії, Франції та США, їх основні події.