«Золота була» 1356 р. (витяги)

Глава II Про обрання римського короля

3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурта не залиша­ють, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу миру або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вони не встиг­нуть це зробити протягом 30 днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то піс­ля цього, коли пройде 30 днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою части­ною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.

5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обрано­го, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість — Л. Б., С. Б.).

Глава VII Про успадкування князів-виборців

... Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлю­ємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських князів-виборців помре, право, голос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорідного сина недуховного звання...

ГлаваХ Про монети

Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу на­шим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і час­тинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де ко­роль накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у всякій формі, які до цьо­го часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...

Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як гово­рилося вище.

Глава XI Про імунітет князів-виборців

Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, воло­дільці фортець, лицарі, слуги, міщани... І ніякі (взагалі) особи, піддані церков кьольнсь-кої, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути при­тягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межа­ми цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду ар­хієпископа майнцського, трірського і кьольнського і їх суддів, як цього дотримувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...

Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону по­вністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і марк­графа бранденбурзького, князів-виборців світських, або недуховних, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...