16.Визначення стану конкуренції на товарному ринку.

Вчення структури ринку, його типології безпосеред­ньо пов´язано з визначенням стану конкурентного середо­вища, її оцінкою і дослідженням можливостей обмеження або розвитку конкуренції. Дослідження починається з визначення товару, щодо якого здійснюватиметься пошук товарів-замінників і його оцінка щодо споживчих властивостей, умов споживання і умов реалізації товару, яке завершується формуванням по­переднього списку товарів-замінників. Для визначення товарних меж ринку можуть бути використані дані проведених спостере­жень щодо запитів покупців, можливостей продавців. Основою визначення товарних меж ринку є експертна оцінка покупців щодо рівнозначності або взаємозамінності товарів, які складають певну товарну групу. При проведенні дослідження необхідно враховувати, що істотне значення має незначне, але значуще підвищення ціни, оскільки лише воно може визначити реальні товари-замінники. Значне підвищення ціни виявляє більш далекі товари-замінники. Для визначення товарних меж ринку необхідно врахо­вувати, що не істотним вважається підвищення ціни менш ніж на 5%, як правило, за проміжок часу не менше ніж один рік. У процесі аналізу необхідно враховувати наявність барєрів взаємозамінності. Територіальні межі ринку певного товару визначаються шляхом встановлення мінімальної території, за межами якої з погляду споживача придбання товарів, які належать до групи взаємозамінних товарів, є неможливим або недоцільним. Визначальним для територіальних меж ринку є менша здібність до переміщення або попиту, або пропозиції. Для визначення стану конкуренції на ринку в світовій практиці використовуються декілька показників, найтіс­ніше пов´язаних з нею: коефіцієнт ринкової концентрації ті ін.

17.Зловживання монопольним (домінуючим) становищем сг.

Стаття 13 Закону дає загальне поняття зловживань монопольним становищем і визначає конкретні їх випадки. Ч 1 містить загальну норму, що забороняє СГ (групі осіб), який займає моно­польне становище, здійснювати дії або допус­кати бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції або ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку. Таким чином, законодавцем визначено два альтерна­тивні наслідки і за наявності хоч би одного з двох об´єктів створюється склад правопорушення: по-перше, це недопу­щення, усунення або обмеження конкуренції; по-друге, ущемлення інтересів споживачів. Необхідною умовою для визнання дій СГ зловживанням монопольним становищем є встановлення такого становища на конкретному товарному ринку, а також виявлення і доказ фактів зловживання своїм домінуючим становищем, свідомого здійснення таких дій, які призвели або можуть призвести до обмеження конку­ренції або ущемленню прав споживачів. Ч 2 дається конкретний перелік зловживань моно­польним становищем: -встановлення таких цін або інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку; -застосування різних цін або різних інших умов до рівнозначних угод із СГ, продавцями або покупцями без об´єктивно виправданих на те причин;-обумовлення укладення угод прийняттям СГ додаткових зобов´язань, які за своєю при­родою або згідно з торговельними та іншими чесними зви­чаями в підприємницькій діяльності не стосуються предме­та договору;-обмеження виробництва, ринків або технічного роз­витку, який заподіяв або може заподіяти шкоду іншим СГ, покупцям, продавцям;-часткова або повна відмова від придбання або реалі­зації товару через відсутність альтернативних джерел реа­лізації або придбання;-суттєве обмеження конкурентоспроможності інших СГ на ринку без об´єктивно виправ­даних на те причин;-створення перешкод доступу на ринок (виходу з рин­ку) або усунення з ринку продавців, покупців, інших СГ. Необхідно враховувати, що перелік заборонених дій, не є вичерпним, оскільки загальна заборонна норма, що міститься в ч. 1, стосуєть­ся будь-яких дій, що обмежують конкуренцію або ущемлюють права споживачів.