
- •Загальна характеристика системи законодавства про захист економічної конкуренції
- •2.Основні поняття і терміни законодавства про захист економічної конкуренції.
- •4.Система органів Антимонопольного комітету України.
- •5.Повноваження Антимонопольного комітету України.
- •6.Статус адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.
- •7.Статус державного уповноваженого Антимонопольного комітету.
- •9.Правові основи реалізації повноважень органів амк.
- •10.Порядок погодження проектів рішень органів влади та місцевого самоврядування з органами Антимонопольного комітету України.
- •11.Поняття монопольного (домінуючого) становища сг.
- •12.Основні етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання.
- •13.Товарні, територіальні та часові межі ринку.
- •14.Ознаки ринкової влади. Бар’єри вступу на ринок і виходу з ринку.
- •16.Визначення стану конкуренції на товарному ринку.
- •17.Зловживання монопольним (домінуючим) становищем сг.
- •18.Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.
- •19.Антиконкурентні дії органів влади та органів місцевого самоврядування.
- •20.Поняття недобросовісної конкуренції.
- •21.Неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання.
- •23.Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
- •24. Порушення конкурентного законодавства, пов’язані з перешкоджанням діяльності органів Антимонопольного комітету України.
- •26.Основи державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій.
- •28.Антимонопольне регулювання: мета, завдання і способи.
- •29. Способи демонополізації економіки та заходи щодо їх реалізації.
- •30.Концентрація сг як об’єкт державного контролю.
- •31.Умови одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на економічну концентрацію.
- •32.(35).Порядок подання і розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію.
- •33.Поняття та види узгоджених дій суб’єктів господарювання.
- •34.Умови одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб’єктів господарювання.
- •36.Проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції.
- •37. Розмежування компетенції органів Антимонопольного комітету України щодо розгляду заяв і справ про порушення конкурентного законодавства.
- •41.Перевірка, перегляд і оскарження рішень органів амк.
- •44.Адміністративна відповідальність за порушення конкурентного законодавства.
- •44.Адміністративна відповідальність за порушення конкурентного законодавства.
- •45.Відшкодування шкоди як форма відповідальності за порушення конкурентного законодавства.
28.Антимонопольне регулювання: мета, завдання і способи.
Під антимонопольним регулюванням розуміється процес обмеження монопольної діяльності, що передбачає безпосереднє державне регулювання на конкретних монополізованих ринках, або діяльності конкретних монопольних утворень шляхом централізованого встановлення кількісних і якісних показників. Метою антимонопольного регулювання є захист інтересів споживачів і суспільства в цілому від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних господарюючих суб'єктів. Для досягнення цієї мети слід: забезпечити оптимальний баланс інтересів монопольних утворень і суспільства; запобігти одержанню господарюючими суб'єктами надприбутків внаслідок використання монопольного становища; забезпечити нормативний рівень якості товарів, що виробляються монопольними утвореннями; забезпечити необхідні обсяги товарного наповнення ринку та доступ усіх членів суспільства до певних товарів, що постачаються на ринок монопольними утвореннями; регулювати забезпечення товарами специфічних груп споживачіві територій. Для цілей антимонопольного регулювання використовуються кількісні та якісні показники стосовно цін, тарифів, обсягів ринку, нормативів якості, стандартів, структури розподіл у товарів на ринку, бар'єрів вступу на ринок тощо. Способи антимонопольного регулювання: установлення цін і тарифів, граничних нормативів рентабельності; декларування зміни цін; установлення стандартів і показників якості для товарів і послуг; регулювання обсягів ринку (виробництва);установлення державного замовлення та державного контракту; розподілу ринків (визначення споживачів, постачальників тощо); тарифного регулювання імпорту та експорту товарів.
29. Способи демонополізації економіки та заходи щодо їх реалізації.
В соотв. С ПВРУ «О государственной программе демонополизации экономики и развития конкуренции» Демонополізація економіки - це здійснюваний державою комплекс заходів, у тому числі примусових, спрямованих на зниження рівня монополізації ринків.
Метою демонополізації є створення та посилення конкуренції наринках. Реалізація цієї мети передбачає виконання таких завдань: збільшення кількості господарюючих суб'єктів, які конкурують
на ринках;обмеження або припинення монопольної діяльності господарюючихсуб'єктів.
Залежно від особливостей монополізованих ринків для цілей демонополізації застосовуються такі способи: децентралізація управління; зниження або зняття бар'єрів, які обмежують вступ господарюючих суб'єктів на існуючі ринки; стимулювання вступу на монополізовані ринки нових господарюючих суб'єктів; поділ державних монопольних утворень; ліквідація державних організаційних структур монопольного типу.
30.Концентрація сг як об’єкт державного контролю.
Концентрацією визнається:1) злиття СГ або приєднання одного СГ до іншого;2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома СГ над одним або кількома СГ чи частинами СГ, зокрема, шляхом:а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу СГ, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується;б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу СГ особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших СГ, або створення ситуації, за якої понад половину посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше СГ обіймають одні й ті самі особи;в) створення, СГ двома і більше СГ, який тривалий період самостійно здійснюватиме господарську діяльність, і при цьому зазначене створення не приводить до координації конкурентної поведінки між СГ, що створили цей СГ, або між ними та новоствореним СГ;3) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток, що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50% голосів у вищому органі управління відповідного СГ.Така концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу АМК чи його адміністративної колегії, який необхідний, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 млн. євро, і при цьому:вартість активів або обсяг реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю,перевищує суму, еквівалентну 1 млн. євро, та вартість активів або обсяг реалізації товарів в Україні хоч би одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 млн. євро. Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану. Учасники концентрації із заявою про надання дозволу на концентрацію - до АМК.