11. Порядок обліку продажу ін.. Валюти.

Продаж

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума євро/грн.
		Д-т	К-т
1	Перераховано 3000 євро для продажу (1150 грн./100 євро)	334	312	3000/34500
2	Відображено дохід від реалізації іноземної валюти (1100 грн./100 євро)	311	711	3000/33000
3	Відображена собівартість реалізації (1200 грн./100 євро)	942	334	3000/36000
5	Відображено негативну курсову різницю позитивна	945 334	334 714	1500
6	Нараховані комісійні банку	942	685	350
7	Сплачено комісійні банку	685	311	350

12. Облік інших грошових коштів.

Крім грошових коштів на поточних рахунках у банках, реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України та в касі, бюджетні установи можуть мати інші грошові кошти, до яких зараховують: кошти в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування і т. ін., оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, у повідомленнях на поштові перекази, у векселях одержаних та в інших грошових документах, у тому числі прийнятих на тимчасове зберігання від хворих (у лікарнях, санаторіях тощо). Перелічені цінності зберігаються, як правило, у касі установи.

Відповідно до законодавства підприємства, установи та організації України у своєму обороті можуть мати інші грошо-ві кошти. У фінансовому обліку вони становлять окремий об’єкт. Їхньою особливістю вважається те, що вони не можуть бути ви-користані в якості засобів платежу, а виконують роль грошових документів вузького і спеціального призначення. До них нале-жать поштові марки, марки гербового збору, акцизні марки,

оплачені проїзні документи на метро, автобус, тролейбус, трам-вай, оплачені путівки в санаторно-курортні заклади, будинки відпочинку, лотерейні білети, трудові книжки та інші документи, а також гроші, які знаходяться в дорозі (здані у відділення по-штового зв’язку, ощадного банку для зарахування на поточні ра-хунки в банках).

Для обліку операцій, які відображають рух та наявність вказа-них коштів, призначений рахунок 33 «Інші грошові кошти», кот-рий має такі субрахунки:

—331 «Грошові документи в національній валюті»;

—332 «Грошові документи в іноземній валюті»;

—333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;

—334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

1. Визнання та первісна оцінка нематеріальних активів

Підприємства для своєї діяльності окрім матеріальних ресурсів (основні й оборотні фонди) використовують об’єкти, що не мають матеріальної форми – нематеріальні активи. На сьогоднішній день не існує однозначного тлумачення категорії «нематеріальні активи», адже дане поняття дуже багатогранне.

Нематеріальні активи ‒ це об’єкти, права інтелектуальної та промислової власності, інші аналогічні права власності, які визнані законодавством, що належать підприємству, використовуються протягом тривалого періоду часу, приносять доход і мають грошову оцінку.

На сьогоднішній день практики ( бухгалтери, аудитори ) керуються положенням П(С)БО 8, згідно якого для визнання певного нематеріального ресурсу в якості нематеріального активу в обліку, враховуючи критерії визнання активу загалом, необхідно, щоб такий ресурс:

– був контрольований підприємством в результаті минулих подій;

– його використання призводило до отримання економічних вигод в майбутньому;

– відповідав ознаці немонетарності, тобто неможливості швидкого перетворення на гроші;

– не використовувався для продажу.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Основою для визначення достовірної оцінки нематеріального активу є господарські договори (угоди) на його придбання (виготовлення), інші організаційно-розпорядчі та первинні облікові документи.

Особливості первісної оцінки нематеріального активу залежать від способу його отримання (табл. 2). Проте у будь-якому випадку до вартості нематеріального активу не будуть включені відсотки за кредит, який підприємство використало для його придбання (створення) та курсові різниці, якщо актив був придбаний з оплатою в іноземній валюті. У першому випадку відсотки за кредит будуть завжди відображені у складі фінансових витрат, а курсові різниці, які виникнуть під час розрахунків за нематеріальний актив, – у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності.