52. Держава як суб'єкт економічної системи

Жодна сучасна національна економіка не обходиться без участі держави у її ре-гулюванні. Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм через систему важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, до-тації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти, амортизація тощо. Однак погляди на роль держави в економіці зазнали значних змін.

У ХVІ–ХVШ ст., коли ринкова економіка тільки формувалась, панували ідеї меркантилізму: визнання безумовної необхідності державного регулювання розви-тку торгівлі і мануфактурного виробництва.

В основі ідеології меркантилізму лежав принцип: державна влада повинна забез-печувати монополії (привілеї) для вітчизняних підприємців та комерсантів на вну-трішньому і зовнішньому ринках. Держава своєю політикою повинна була: 1) сприяти експорту готової продукції; 2) сприяти імпорту дешевої сировини і підтримувати національного виробника; 3) обмежувати імпорт промислових товарів і захищати національного виробника 4) обмежувати експорт сировини.

У кінці XVIII ст. на зміну меркантилізму приходять ідеї економічного лібераліз-му, які заперечували необхідність державного втручання в економіку. Згідно А. Смі-ту, ринкова система сама здатна до саморегулювання, в основі якого лежить власна вигода. Вважалось, що економіка буде функціонувати ефективніше, якщо виключити її регулювання державою.У 30 роках XX ст. було теоретично доведено і практично підтверджено, що споді-вання тільки на ринкове саморегулювання є вкрай небезпечними і можуть загрожу-вати розвалом самої системи.

Марксистські погляди на економічну роль держави відображають модель адміністративно-командної системи (АКС) (командної економіки). 1) По-перше, у цій системі метою і функцією державних планових органів є збе-реження параметрів існуючих економічних структур. Підприємства не закривалися, люди не бояться втратити роботу, рівень доходів гарантований, поява підприємств стала можливою тільки після узгоджень з вищими державними інтересами .2) По-друге, в командній економіці держава встановлює ціни на господарські бла-га. Наразі встановлена державою ціна зовсім не впливає на становище підприємства. Якщо витрати перевищували доходи, то підприємство отримувало від держави до-тації.Якщо доходи перевищували витрати, то значна частина надлишку вилучалася у державний бюджет.3)По-третє, в командній економіці держава виконує функцію єдиного підприємця. Саме вона, а не самостійні фірми, приймають рішення про те, що виробляти, як, за якими цінами, для кого.4) По-четверте, в централізованій економіці держава стимулює гігантизм і монопо-лізм.І нарешті, у командній економіці держава приймає всі рішення про виробництво, розподіл і споживання господарських благ.

Економічні функції держави в ринковій системі:

1) В економіці існують сфери, які знаходяться за межами досяжного впливу рин-кового механізму. Це, передусім, стосується суспільних (громадських) благ (освіта, вакцинація, транспорт, маяки, фундаментальна наука, національні парки, національ-на оборона тощо). Ринковий механізм не може забезпечити виробництво громад-ських благ, бо у приватних підприємств немає економічних стимулів, щоб займатися цим бізнесом. За цих обставин держава бере на себе функцію організатора і виробни-ка громадських благ. 2) У зв’язку з тим, що ринковий механізм сам по собі не виклю-чає можливості появи монополій, а в міру розвитку технічного прогресу виникає все більше об’єктивних і суб’єктивних передумов монополізації виробництва, то до числа важливих економічних функцій держави відноситься антимонопольне регулювання.3)В перерозподілі до-ходів з метою соціального захисту населення полягає ще одна економічна функція держави.4)У визначенні обсягів побічних позитивних чи негативних наслідків, обґрунту-ванні соціальних витрат на виробництво чи споживання благ, які не можуть бути вра-ховані тільки на основі ринкового механізму, полягає четверта економічна функція держави.5)Періодичні спади і піднесення виробництва під час ділових циклів, коливання валютних курсів, індексів цінних паперів та споживчих цін, норми безробіття іпозичкового проценту вносять у ринкову економіку елементи нестабільності. Однакрізкі стрибки в економіці є часто руйнівними і тому держава виконує функцію макро-економічної стабільності, застосовуючи фіскальні і монетарні інструменти впливу настан економіки.

Макроекономічна стабільність передбачає досягнення урядом чотирьох цілей: а)повна зайнятість; б)стабільні ціни; в) стійкі процентні ставки; г)стабільний валютний курс.