- •01 Предмет макроекономіки
- •2.Методи та функції макроекономіки
- •3.Макроекономічні суб'єкти та їх взаємозв'язок
- •4.Макроекономічні показники
- •5.Внп,ввп та способи розрахунку
- •6.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор
- •7Чистий національний продукт. Національний доход
- •8.Цінові індекси
- •13Модель економічного зростання Харрода
- •15. Безробіття в ринковій економіці
- •16 Форми безробіття. Методи виміру рівня безробіття
- •17 Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •18 Ринок праці. Попит і пропозиція робочої сили. Рівновага на ринку праці
- •19.Державне регулювання ринку праці і зайнятості населення
- •20.Причини інфляції,її види
- •21. Методи виміру рівня інфляції. Темпи інфляції
- •22.Інфляція і зайнятість. Крива Філіпса. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •23.Антиінфляційна політика держави
- •24.Сукупний попит та його структура
- •28. Макроекономічна рівновага. Три варіанти макроекономічної рівноваги
- •29. Класична і кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги. Основні теоретичні положення
- •30. Функція споживання. Гранична та середня схильність до споживання
- •31. Функція заощадження. Гранична та середня схильність до заощадження
- •32. Інвестиції
- •33. Фактичні та заплановані видатки. Хрест Кейнса
- •34. Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви
- •35. Мультиплікатор автономних витрат .Вплив інвестицій на рівноважний чнп
- •36.Парадокс ощадливості
- •37.Гроші та їх функції
- •Функції грошей
- •38.Грошова маса .Грошові агрегати
- •39.Кейнсіанська теорія попиту на гроші
- •40. Класична теорія попиту на гроші
- •41 .Рівновага на грошовому ринку
- •42.Банківська система.Національний банк та комерційний банк
- •Cтруктура банківської системи
- •Функції нбу Основна функція
- •43.Цілі та інструменти кредитно-грошової політики
- •44.Податкова система .Види податків .Крива лаффера
- •Види податків
- •45.Дискреційна фіскальна політика та її інструменти
- •46.Недискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори економіки
- •47.Держбюджет.Проблеми збалансування
- •48.Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення
- •49. Інфляційні і неінфляційним способи фінансування бюджетного дефіциту
- •50.Циклічний і структурний дефіцити держбюджету
- •51. Форми, методи та інструменти регулювання економіки
- •52. Держава як суб'єкт економічної системи
- •53. Світове господарства та його сучасна структура
- •54.Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •55.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
22.Інфляція і зайнятість. Крива Філіпса. Соціально-економічні наслідки інфляції
Крива Філіпса (Phillips curve) - графік залежності між середнім рівнем інфляції в країні і рівнем безробіття. Згідно з кривою Філіпса з ростом безробіття інфляція зменшується. Філіпс показав зв'язок між рівнем безробіття і темпами росту середньої заробітної плати. Безробіття високе, коли заробітна платня зростає повільніше, і безробіття падає, коли заробітна платня зростає швидше. Високий рівень інфляціїї зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття і навпаки.
Кейнсіанці пояснюють одночасність появи більш високих темпів безробітя та інфляції зміщенням кривої Філіпса вправо або вгору, як наслідок шоку пропозиції (або цінових шоків). Повна зайнятість змушує ціни та заробітну плату до зростання; значне безробіття та незавантаженість потужностей спонукає їх до зниження. Рівень зайнятості - причина, рух цін та заробітної плати - наслідок. Але в залежності від того, як повна зайнятість викликає інфляцію, зовсім не слідує, що інфляція викликає повну зайнятість.
У довгостроковому періоді є вертикальною прямою, інакше кажучи, показує відсутність залежності між рівнем інфляції і природним рівнем безробіття.
— уровень
инфляции,
—
ожидаемый
уровень инфляции,
— отклонение
безработицы от естественного уровня —
циклическая безработица,
—
коэффициент,
—
Шоки
предложения.
Крива Філіпса дає концептуальні орієнтири щодо варіантів ви-бору економічної політики: або достатньо висока зайнятість з мак-симальним економічним зростанням, проте за умов швидкого під-вищення цін, чи достатньо стабільні ціни, проте за умов значного безробіття.
Соціальні наслідки. В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету [7].
Наслідки для економічного зростання. Інфляція є прихованим податком (див. інфляція як податок), зокрема, на заощадження, оскільки знижує стимул до нагромадження. Заощадження в формі готівки або ж депозитів скорочуються та відбувається зміщення до нагромадження натуральних речей як нерухомість, дорогоцінності (золото тощо). Інфляція змінює співвідношення між заощадженнями та споживанням, спотворює обчислення прибутків підприємцями. Найбільше викривлення інфляцією інформації про прибутки відбуватиметься на підприємствах за капіталом, придбаним до виникнення інфляції. Викривлені інфляцією прибутки спотворюють розподіл ресурсів на ринку, спричинять до збільшення інвестицій у виробництво з більшим співвідношенням між капіталом та продуктом, зменшуючи інвестиції в інші виробництва.[8] Таким чином, виробники переорієнтовуються на випуск товарів низької якості, зменшується активність у видах діяльності, що потребують довгострокових інвестицій.
Політичне середовище. Інфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади.Наприклад, прагнення державних органів одержати за допомогою емісії додаткові засоби для вирішення невідкладних завдань найчастіше лише прискорює інфляцію. Знижується довіра до діяльності Уряду, до запланованих програм та реформ.
