- •01 Предмет макроекономіки
- •2.Методи та функції макроекономіки
- •3.Макроекономічні суб'єкти та їх взаємозв'язок
- •4.Макроекономічні показники
- •5.Внп,ввп та способи розрахунку
- •6.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор
- •7Чистий національний продукт. Національний доход
- •8.Цінові індекси
- •13Модель економічного зростання Харрода
- •15. Безробіття в ринковій економіці
- •16 Форми безробіття. Методи виміру рівня безробіття
- •17 Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •18 Ринок праці. Попит і пропозиція робочої сили. Рівновага на ринку праці
- •19.Державне регулювання ринку праці і зайнятості населення
- •20.Причини інфляції,її види
- •21. Методи виміру рівня інфляції. Темпи інфляції
- •22.Інфляція і зайнятість. Крива Філіпса. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •23.Антиінфляційна політика держави
- •24.Сукупний попит та його структура
- •28. Макроекономічна рівновага. Три варіанти макроекономічної рівноваги
- •29. Класична і кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги. Основні теоретичні положення
- •30. Функція споживання. Гранична та середня схильність до споживання
- •31. Функція заощадження. Гранична та середня схильність до заощадження
- •32. Інвестиції
- •33. Фактичні та заплановані видатки. Хрест Кейнса
- •34. Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви
- •35. Мультиплікатор автономних витрат .Вплив інвестицій на рівноважний чнп
- •36.Парадокс ощадливості
- •37.Гроші та їх функції
- •Функції грошей
- •38.Грошова маса .Грошові агрегати
- •39.Кейнсіанська теорія попиту на гроші
- •40. Класична теорія попиту на гроші
- •41 .Рівновага на грошовому ринку
- •42.Банківська система.Національний банк та комерційний банк
- •Cтруктура банківської системи
- •Функції нбу Основна функція
- •43.Цілі та інструменти кредитно-грошової політики
- •44.Податкова система .Види податків .Крива лаффера
- •Види податків
- •45.Дискреційна фіскальна політика та її інструменти
- •46.Недискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори економіки
- •47.Держбюджет.Проблеми збалансування
- •48.Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення
- •49. Інфляційні і неінфляційним способи фінансування бюджетного дефіциту
- •50.Циклічний і структурний дефіцити держбюджету
- •51. Форми, методи та інструменти регулювання економіки
- •52. Держава як суб'єкт економічної системи
- •53. Світове господарства та його сучасна структура
- •54.Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •55.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
20.Причини інфляції,її види
Інфляція— тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей
Види
За величиною темпів розрізняють такі види інфляції :
повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;
галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;
гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).
Формула для гіперінфляції - 3.8•1027
Споживчу інфляцію можна розподілити на такі складові:
базова інфляція [6] (є мірою інфляції попиту, наприклад, може обумовлюватися перевищенням сукупного попиту свого довгострокового рівноважного рівня);
вузька базова інфляція — зміна цін імпортованих товарів, що відображає таким чином вплив зміни обмінного курсу.
небазова інфляція (відображає вплив факторів пропозиції), остання включає в себе зміну цін, що регулюються адміністративно, зміну цін на товари з малою ступінню обробки (сирі овочі, фрукти та ін.), а також зміну цін на паливо.
Причини виникнення інфляції:
надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад — монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя));
обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;
надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;
інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари
девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);
зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.
21. Методи виміру рівня інфляції. Темпи інфляції
Методи виміру інфляції
Найпоширенішим методом виміру інфляції є індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI), який розраховується стосовно базового періоду.
Але для різних цілей застосовують різні індекси оцінки рівня інфляції, а саме: ●Індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI індекс Леспейреса)
●Індекс цін виробників (Producer Price Index, PPI) - відбиває собівартість виробництва без обліку додаткової ціни дистрибуції й податків із продажів. Значення PPI випереджає за часом дані CPI.
●Індекс витрат на проживання (Cost-of-living Index, COLI) - ураховує баланс підвищення доходів і росту витрат.
●Індекс ціни активів: акцій, нерухомості, ціни позикового капіталу та ін. Звичайно ціни на активи, ростуть швидше цін споживчих товарів і вартості грошей. Тому власники активів внаслідок інфляції тільки багатіють.
●Дефлятор ВВП (GDP Deflator) - розраховується як зміна в ціні на групи однакових товарів.
●Паритет купівельної здатності національної валюти й зміна курсу валют.
●Індекс Пааше - показує відношення поточних споживчих витрат до витрат на придбання такого ж асортиментного набору в цінах базисного періоду.
Залежно від темпів росту розрізняють:
Повзучу (помірну) інфляцію (ріст цін менш 10 % у рік). Сучасні економісти розглядають її як елемент нормального розвитку економіки, тому що, на їхню думку, незначна інфляція (супроводжувана відповідним ростом грошової маси) здатна стимулювати розвиток виробництва, модернізацію його структури. Ріст грошової маси прискорює платіжний оборот, здешевшає кредити, сприяє активізації інвестиційної діяльності й зростання виробництва. Зростання виробництва, у свою чергу, приводить до відновлення рівноваги між товарної й грошової масами при більш високому рівні цін. (для опису цього механізму див. Інфляція для школярів)
Галопуючу інфляцію (річний ріст цін від 10 до 50 %). Вона небезпечна для економіки, вимагає термінових антиінфляційних заходів. Переважає в країнах , що розвиваються;
Гіперінфляцію (ціни ростуть астрономічними темпами, досягаючи декількох тисяч відсотків у рік, або понад 100 % на місяць). Паралізує господарський механізм, при ній відбувається перехід до бартерного обміну. Вона так само властива країнам в окремі періоди, коли вони переживають корінне ламання своєї економічної структури.
Стагфляцією називають ситуацію, коли інфляція супроводжується падінням виробництва (стагнацією).