1.Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».

РЕ – це галузь економічної науки, об’єктом вивчення якої є господарство окремих територій країни, тобто її регіонів.

Об’єкт дослідження – суспільство та його складові: регіональне господарство, населення регіонів світу, територіальні соціальні структури, господарські зв’язки країн світу, міжнародний поділ праці.

Предметом дослідження є особливості та закономірності просторової організації суспільства і його складових на рівні регіонів світу. Вивчення соціально-економічних процесів у територіальному вимірі передбачає розгляд їх із позицій розміщення, взаємо розташування, взаємодії та просторових відносин, причинно-наслідкових зв’язків.

Завдання:

-розширення та поглиблення змісту регіональних досліджень, вивчення й осмислення нових процесів і явищ,

-розвиток та вдосконалення методології регіональних досліджень, розробка наукових основ оптимальної трансформації структури соц.-ек систем регіонів, їх інфрастурктурних складових;

-вивчення процесів, що впливають на економіку регіонів,

-дослідження проблеми більш широкого і повного залучення національних і світових ресурсів для розвитку госп-ва регіону;

-вдосконалення фінансово-економчних основ місцевого самоврядування;

-вивчення соц.-ек умов і факторів відтворення в регіонах;

-дослідження рівня спеціалізації, інтеграції і проблем комплексного розвитку регіонів і їх ек зв’язків;

-аналіз ек ефективності функціонування регіональних соц.-ек систем,прогнозування їх розвитку.

2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.

Починаючи вивчення теми, слід врахувати, що процес розміщення відбувається як під впливом дії об’єктивних законів та закономірностей, так і під впливом волі суб’єкта (людини).

Економічні закони - це об'єктивні закони розвитку суспі­льства, що відображають необхідні виробничі відносини людей у процесі суспільно корисної праці, у першу чергу при виробницт­ві, розподілі, обміні й споживанні благ та послуг. Закони відо­бражають певні сталі, необхідні об'єктивні відношення, що про­являються незалежно від волі людей у дії численних закономірностей, які властиві тим чи іншим процесам і явищам. До таких законів належать закони економії часу, суспільної праці, суспільного поділу праці, концентрації виробництва та ін.

Закономірність - це об'єктивно існуючий суттєвий зв'язок явищ і процесів природи і суспільного життя, що повторюється в часі. Закономірності розміщення продуктивних сил відбивають найбільш загальні відносини між природою, населенням і виробництвом на певній терито­рії та є просторовим виявом дії окремих економічних законів

На основі пізнання закономірностей розробляються принципи розміщення продуктивних сил – це правила діяльності та управління економікою, основні положення економічної політики держави в реалізації законів розміщення.

Дотримання цих принципів дуже важливе при реалізації регіональної політики держави.

Закономірності і принципи реалізуються на основі врахування факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил.

Факторами розміщення продуктивних сил називають усю сукупність умов для найбільш раціонального вибору місця розташування господарського об’єкта, територіально-виробничого комплексу, розміщення підприємств певної галузі. У теорії регіональної економіки фактор розміщення є одним з центральних понять. При зміні складу факторів повинні змінюватися і місця розташування об’єктів.

Отже, закони, закономірності, принципи і фактори мають об’єктивний характер. Вони є відображенням об’єктивної реальності.