
- •Тема 1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
- •Поняття бухгалтерського обліку в банках
- •Організація обліку в комерційних банках
- •Об’єкти бухгалтерського обліку комерційних банків
- •Основні положення та особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках
- •Організація аналітичного і синтетичного обліку в банках
- •1) Суми, зазначені в документах, звіряються з відповідними сумами, занесеними до регістрів аналітичного обліку;
- •2) Документи контролюються щодо правильності заповнення (повноти реквізитів).
- •Первинні документи, регістри обліку
- •Послідовність опрацювання комерційної інформації
- •Необхідність запровадження контррахунків та їх використання під час обліку
Первинні документи, регістри обліку
Початковою фазою ефективного облікового механізму в банку є первинний облік, що базується на документуванні банківських операцій. Отже, первинні документи — це підстава для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками.
Первинні документи класифікують за такими ознаками:
• за місцем складання — зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків) та внутрішні (оформлені в банку);
• за змістом — касові та меморіальні.
Меморіальні призначені для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки.
Меморіальними ордерами оформляються також операції, які відображаються за позабалансовими рахунками.
Касовими документами, що поділяються на прибуткові і видаткові, оформляються операції з готівкою. Заповнюються касові документи відповідно до вимог Національного банку з організації касової роботи в банках України.
З огляду на те, що записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі первинних документів, у них зазначаються кореспондуючі рахунки за дебетом та кредитом, вказується сума операції, дата її виконання. Кожен первинний документ в обов'язковому порядку підписується відповідальним виконавцем. Якщо операція підлягає додатковому контролю, то проставляється підпис контролера. Якщо ж операція виконувалась за відповідним розпорядженням, то на первинному документі має бути підпис уповноваженої особи.
Важливою умовою оформлення первинних документів є заповнення всіх передбачених реквізитів.
Інформація, наведена у первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку, до яких належать:
— особові рахунки та виписки з них;
— аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій;
— книги реєстрації відкритих рахунків;
— оборотно-сальдовий баланс.
Основним регістром аналітичного обліку, що вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, є особові рахунки, форму яких кожен банк затверджує самостійно з огляду на можливості програмного забезпечення. Записи у регістрах аналітичного обліку проводяться тільки на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). До кожного особового рахунка складаються виписки, які призначені для видачі або відсилання клієнтові і підтверджують виконані за день операції.
До аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій, як і до особових рахунків, складаються виписки, які за потреби роздруковуються на паперових носіях. Періодичність визначається внутрішніми положеннями банку.
У книзі реєстрації відкритих рахунків накопичується інформація про номери аналітичних рахунків у порядку їх відкриття. Зміни в рахунках, проведені у книзі протягом минулого місяця, роздруковуються на паперових носіях обов'язково станом на перше число звітного місяця. Порядок відкриття (закриття) та режим рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку. Водночас банк самостійно визначає порядок відкриття (закриття) внутрішньобанківських рахунків, призначених для накопичення інформації з обліку нарахованих доходів і витрат, отримання кредитів, розміщених депозитів, розподілу прибутку. Перелічені операції класифікуються як внутрішньобанківські.
Оборотно-сальдовий баланс як основний регістр синтетичного обліку роздруковується щоденно на паперових носіях. У Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (затверджене постановою Правління НБУ від ЗО грудня 1998 за № 566) описано вимоги до порядку формування оборотно-сальдового балансу.
Ведення регістрів синтетичного й аналітичного обліку підпадає під процедури внутрішнього банківського контролю (адміністративного і бухгалтерського). Адміністративний контроль стосується налагодження безпосередньо контрольного процесу в банку. Заходи внутрішнього бухгалтерського контролю спрямовуються на процес обліку кожної банківської операції, з тим щоб забезпечити:
— облік кожної операції відповідно до вимог законодавства України;
— відображення змісту операції у балансі банку у тому періоді, протягом якого вони були здійснені.
Письмовим підтвердженням повного і своєчасного здійснення операції є записи в облікових регістрах, проведені на основі первинних документів.
Правильно організована система бухгалтерського обліку в банках забезпечує:
— накопичення докладної інформації про операцію;
— визначення її вартості та часу проведення;
—перевірки правильності відображення інформації;
—арифметичну точність записів;
— підбиття підсумків та узгодженість бухгалтерських записів;
—повідомлення про помилки і розбіжності.
Важливим елементом внутрішнього бухгалтерського контролю є вивіряння (порівняння) записів в облікових регістрах з первинними документами. При виявленні розбіжності записи в регістрах бухгалтерського обліку приводяться у відповідність до первинних документів. За результатами вивіряння банк визначає характер і суми розбіжностей, аналізує вивірені записи і перевіряє їх обґрунтування.