20. Загальна характеристика розмовно-побутового стилю.

Сфера використання — усне повсякденне спілкування в побутів, у сімї, на виробництві. Слід відрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше — нерегламентоване, його мета й характер значною мірою визначаються особистими субєктивними стосунками мовців. Друге — обумовлене соціальними функціями мовців, отже, регламентоване за формою і змістом. У повсякденній розмові мовці можуть торкатися різних, часток не повязаних між собою тем, отже, їхнє спілкування носить частіше довільний інформативний характер. Ділова ж мова, як правило, не виходить за межі визначеної теми, має конструктивний характер і підпорядкована розвязанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь визначеної мети.

Основні ознаки: безпосередня участь у спілкування; усна форма спілкування; неофіційність стосунків між мовцями неформальне; невимушеність спілкування; непідготовленість до спілкування неформальне; використання несловесних засобів логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації.Характеризується спонтанністю спілкування, непідготовленістю, багатсвом інтонацій таекспресивних слів, фразеологічних зворотів.Містить багато односкладних, неповних та еліптичних речень, позамовні елементи, міміку жести.використання позамовних чинників ситуація, поза, руки, жести, міміка; емоційні реакції; потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, акцентувати головне.

Основні мовні засоби: емоційно-експресивна лексика метафори, порівняння, синоніми та ін.; суфікси субєктивної оцінки зменшено-пестливого забарвлення, зниженості; прості, переважно короткі речення неповні, обірвані, односкладові; часте використовування різних займенників, дієслів із двома префіксами поп-, пона-, поза-; фразеологізми, фальклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки й т.д.; заміна термінів розмовними словами електропоїзд — електричка, бетонна дорога — бетонка.

Типові форми мовлення — усні діалоги та полілоги. Норми розмовного стилю встановлюються не граматиками, як у книжних стилях, а звичаєм, національною традицією — їх відчуває і спонтанно обирає кожен мовець. Жанри реалізації — бесіда, лист

21.Документ- основний вид офіційно-ділового стилю.

Документ - засіб закріпленнярізними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події чи явища об’єктивної дійсності та розумову діяльність людини, створений для часі і просторі і має правове та господарське значення.

Документ - це будь-який матеріальний об’єкт, що містить інформацію у зафіксованому вигляді, оформлений відповідно до вимог і згідно з чинним законодавством має юридичну силу.Документ повинен бути достовірним, базуватися на фактах, лаконічним, належно оформлений і відредагованим, не суперечити чинному законодавству.Передбачає ретельний добір мовних засобів та готових форм - мовні кліше. Певна побудова речень.Мають заголовок,чітку композицію, зв’язаність викладу, завершеність.

Кожен документ укладає повноважна особа чи орган відповідно до їх компетенції.

Функції документів:

1)загальні(виконують соціальну, інформаційну, комунікативну, культуроносну функції);

2)спеціальні(управлінську, правову, історичну)

Відповідно до загальних ознак документи поділяють на²: