10.Відображення нормативності сучасної укр. Літ. Мови у словниках. Українська лексикографія.

Укр. лексикографія від гр. lexikon — словник, grapho — пишу називає: розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи укладання словників, вивчає типи словників;процес збирання слів певної мови, упорядкування їх опис словникового матеріалу;сукупність словників певної мови і наукових праць з цієї галузі.

Коротко зміст розділу лексикографія визначають кількома словами: це наука про словники, наукова методика та мистецтво складання словників. Словникова справа, або лексикографія, має на Україні давні й славні традиції. Перший словник було створено ще наприкінці XVI ст.. А виданий у Києві у 1627р. словник Памва Беринди, в якому слова старословянської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову, здобули загальне визнання не тільки на Україні і в Росії, але також у Польщі та Молдавії.Першим словиком сучасної української мови вважається словничок, доданий І.П. Котляревським до його поеми Енеїда, І.П. Котляревський. Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних норм, у піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про те, як правильно вимовляти і писати слова, як тлумачити значення слів, як виникло це значення, якого походження слово.

11.Правила оформлення бібліографії.

Бібліографія — це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки або техніки, якій присвячено основний зміст книги. Розрізняють бібліографію: 1 реєстраційну — знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного

питання; 2 рекомендаційну — містить назви книг, які автор радить прочитати; 3 як список використаної літератури — містить перелік книг, на які

посилається автор. Список літератури — необхідний елемент довідкового апарату будь-якої друкованої праці опублікованої чи неопублікованої: монографії, дисертації, дипломної або курсової роботи, статті. В залежності від обєкту опису, розрізняють монографічний, зведений та аналітичний бібліографічний опис:

-монографічний — опис на окремо виданий документ книга, брошура, географічна карта тощо

-зведений — на групу документів багатотомне видання, серійні видання, річний комплект журналів або газет тощо, тобто кілька томів, випусків, які складають єдине видання

-аналітичний — на частину документа розділ, глава, параграф із книги окремий том багатотомного видання, стаття із газети, журналу, збірника.

Для забезпечення точності бібліографічного опису, його складають безпосередньо за самим документом , маючи документ перед очима de vizu, але описи для списків літератури допускається складати на основі інших вторинних документів.

Бібліографічний опис, як правило, складається мовою тексту видання, додержуючись правил сучасної орфографії. Скорочення слів та словосполучень допускаються відповідно з державними стандартами:

ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.