182. Порівняйте суб’єкти міжнародного економічного права та зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.

Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України подаються Уряду України Міністерством закордонних справ України. Президент України, Прем'єр-міністр України і Міністр закордонних справ України мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень. . Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України надаються:а) щодо договорів, які укладаються від імені України, -Президентом України;б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України - Урядом України або за його дорученням - Міністерством закордонних справ України;в) щодо договорів міжвідомчого характеру - відповідним міністерством або іншим центральним органом державної виконавчої влади разом із Міністерством закордонних справ України. Участь України у міжнародних відносинах взагалі і відносинах економічного характеру обумовила необхідність правового урегулювання порядку укладання, виконання і денонсації міжнародних договорів, де вона виступає одним із суб'єктів міжнародного права. Верховна Рада України 22 грудня 1993 р. прийняла Закон "Про міжнародні договори України". Загальноекономічні міжнародні договори, договори про участь у міждержавних об'єднаннях (організаціях) є предметом ратифікації. Пропозиції щодо схвалення Президентом України або Урядом України міжнародних договорів України і щодо їх ратифікації подаються Президенту України або Уряду України Міністерством закордонних справ України самостійно чи спільно або за погодженням з іншими міністерствами та центральними органами державної виконавчої влади. Президент України або Уряд України розглядають пропозиції щодо схвалення договорів і приймають відповідні рішення про подання їх Верховній Раді України на ратифікацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відмінності між порядком укладання договорів зовнішньоекономічної діяльності:

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення

Пропозиція укласти договір називається офертою, а сторона яка її зробила, — оферентом. Прийняття пропозиції чи згода укласти договір називається акцептом, а сторона, яка прийняла пропозицію, — акцептантом.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, складаючи текст зовнішньоекономічного договору (контракту), мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі ГК, Законом та іншими законами України.