70.Міжнар торгов право – складова част меп.

МТгП — це система між нар-прав-х норм і принц, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнар торгівлі, і є складовою част МЕП. Якщо МЕП—галузь міжнар права, то МТгП—його підгалузь.

При розгляді сис-ми МЕП зверталася увага на те, що його особл. частина об'єднує сис-му прав.норм і принц-в, які регулюють міжн.торгівлю, міжн. валют. відн-ни, міжн.пере­в-ня та ін. важл. напрями міжн.експівроб-ва. Як і б.-я.право, МТгП має свої джерела: -міжн.дог-ри і, зокрема, міжн.торг.дог-ри; міжн.торг.звичаї, в яких відтворена практика міжн.торг.відносин; -судов.прецеденти міжн.арб-жів і судів; -нац.закон-во кр-ни,якщо воно за згодою держав викорис-ся для рег-ня міжн. торг.відносин; -міжн.-прав.акти міжн.організацій. Найпошир. і осн.джерелом права в цій галузі прав.рег-ня є міжн.торг.договір.

Сис-ма МТгП склад-ся з окрем.інститутів. В них визначені: поняття і сис-ма МТгП; прав.прин-пи здій-ня міжн.торгівлі; сис-ма органів, які виконують функції упр-ня міжн.торгівлею; між.орган-ції у галузі міжн.торгівлі, міжн.торг.договори та угоди; міжн.-прав.рег-ня угод у галузі зовн.торгівлі; міжн.-прав.режим торг. портів; міжн.-прав.режим морс., залізн., річк. і повітр.торг.шляхів; між.-прав. засоби розгляду торг.спорів. Принципи МТг: недискр, найб.спр, нац.реж, взаємн-ті, дост.до ринк інш кр., сприян конк-ції. Гатт(1947-48,139 кр); СОТ(94-95,142кр);Угод про регул взаємовідн держ СНД в гал торг-ек сп-ва,92р.; Конв ООН про дог міжн куп-прод,80(88)р.-У з 91. Конв про право МД.; Міжнар торгів центр,64р., ЮНКТАД.

71. Міжнародне торгове право: поняття, предмет, місце в системі права.

Міжн торг право – система номр і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі між нар торгівлі, і є складовоюміжн економ права.Якщо міжн економ право – галузь міжн права, то міжн торг право – його підгалузь. Для цілей міжнародного торговельного права під міжнародною торгівлею розуміють не лише правила перетину товаром чи послугою кордону держави імпортера, а і правила, що стосуються продажу, розповсюдження і конкуренції цього товару з аналогічним національним чи іншим товаром після перетину кордону та попадання на ринок. Виходячи з цього, можна виділити дві основні категорії правовідносин, що виникають при здійсненні міжнародної торгівлі, які є предметом регулювання міжнародного права:

-- правовідносини між суб'єктами міжнародної торгівлі, що виникають при перетині товаром чи послугою кордону країни імпортера (часом експортера1);

-- правовідносини між суб'єктами міжнародної торгівлі, що виникають після перетину кордону країни-імпортера товаром, і що стосуються продажу, розповсюдження і конкуренції цього товару на національному ринку. Однак, при визначенні суб'єктів слід врахувати, що міжнародне торговельне право належить до галузі міжнародного економічного права, яке в свою чергу є підгалуззю та має природу міжнародного публічного права. Враховуючи це, суб'єктами відповідно можуть виступати в основному держави (а також міжнародні організації та окремі митні території). Міжнародне торговельне право безпосередньо не стосується приватних чи юридичних осіб, хоча саме вони є чи не основними учасниками міжнародних торговельних операцій. Міжнародне торговельне право регулює лише поведінку держав щодо цих операторів. До інструментів, що можуть регулювати правовідносини, пов'язані з торгівлею між державами, належать, у першу чергу, багатосторонні та двосторонні міжнародні договори. На внутрішньому рівні до цих інструментів можна віднести і національне законодавство держав, що регулюють міжнародну торгівлю чи трактування іноземних товарів на внутрішньому ринку.