164 Поняття та джер ммп.

Міжнар. ек. спів роб., насамперед між держ., обумовлює необхідність співпраці й у сфері організації та здійснення митної справи. Цей напрям співроб. Спрямив. на виріш. сис-ми економ., організац., правових та інших питань, які за­безпечують сприятливі умови для розвитку та захисту економ. інтересів відповідних держав, захисту прав суб'єктів п-цької діяльності та громадян. Митна політика лежить в осн. організації митної справи як окремого напряму діяльності держа­ви.

Міжнар. митн. право - підгалузь МЕП, яка вкл. в себе с-му норм і принципів, що регулюють відносини між держ. з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнар. ек. співроб.

Міжнар договори як джерела ММП, слід зауважити, що вони можуть маги як універ­с., так і регіон. х-р.

Універс: Конвенцію про створення Ради митного співроб. 1950р, Конвенцію про номенклат. для класифік. това­рів у митних тарифах 1950р., Міжнар конвенцію про спрощ. і гар­моніз. митних процедур 1973 р.

Регіон: Угода про співроб. і взаємодопомогу у митних справах 1994р., яка укладена в рамках СНД.

Україна: Угода про митне оформл. транз. вантажів і багажу громадян; Угода про взаємне визнання митних док-тів і митних забезпечен.1993

Міжнародні організації, що діють у сфері митної справи, при­ймають акти, які є джерелами ММП. Всесв. митна орг-ція розробляє рекомендації, що забезпечу­ють одноманітне тлумачення і застосування Конвенцій, укладених як за результатами роботи Ради, так і стосовно номенклатури для класиф. товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних ці­лях.. Крім того, розробляються рекомендації щодо примирення під час розгляду спорів з тлумачен­ня і застосування Конвенцій.

Ще раніше Радою митного співр-ва(1971) були прийняті рекомендації «Про спрощ. митного контролю авіапасажирів на основі двоканальної системи». Мова йде про зе­лений і червоний канали, які сьогодні називають зеленим і чер­воним митними коридорами. (Зелений — пасажири без тов, що повинні обкл імпорт митом і податками, червоний — інші пас, що повинні пройти митні формальн.)

У країнах — членах ЄС на підставі відповідн. угод для їхніх громадян в аеропортах введе­но окремий третій канал, де вони проходять митне оформлення.

До міжнародних організацій, які поряд з виконанням інших функцій, займаються і митними питаннями, слід включити СОТ, ЮНКТАД, СНД, ЄЕС

165 Поняття та джер. Міжнар. Трансп. Права.

У системі МЕВ важливе місце посідають відносини, пов'язані з орг-ціею i здійсн. міжнар. перевезень пасажирів i вантажів різними видами транспорту (зал., авто., пов., морськ., річк.). Міжнар. транс­п. перевез. — це необхідна умова успішного розв. МЕП. Ці відносини, які виникають між держ., нац. органами упр. транспортом, міжнародними орг-ціями, регулюють-ся відповідними міжнар. принципами i нормами.

МТП–сис-ма правов. принц. i норм, які регул. відносини, що виник. у npoцeci використ. різних видів трансп. у сфері м. ек. співроб.

Джерела: Міжнар. договорах та угодах з питань транспорту, актах міжнар. орг-цій (асоціацій, конференцій, палат, комісій тощо).

Найбільш поширеними е міжнародні договори з питань транс­порту (транспортні договори). Вони укладаються від імені i за доруч. уряду центр. органами упр. Трансп. — Мін. та іншими установами, які здійснюють керівницт-во заліз., морськ., річк., повітр. трансп.

Бувають двостор і багатостор.

Морсь:Закон прав про судно; Конв про відкр море-58; Статут ООН; Про риб-во та охор живих рес-сів. Про конт-ний шельф,58. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82.

Річк: Белг-ка конв 48- Дунай; Дун-ка комісія. Братисл-ка угод-55; Бухарес-ка уг -61. Міжн Морськ Орг-59-спец уст ООН.

Залізн.: Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп.

Авто: Багатост Конв про врегул авторуху між країн,49. Міжн спілка автотрансп 47. Спілк автодорожн служб залізниць50.

Авіа: Чиказ конв з пит цив авіа,44. Угод про викор пов тр,92. М авіатр асоціац-19. М орг-ція цив авіа (ІКАО)-44.

166 Понят МЕО та їх найбільш поширені клас-ції.

МЕО — такі орг-ції, які на основі міжнар.-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з орг-цією та здійсн. міжнар. ек. співроб.

М. орг-ції наділені міжнар. правосуб'єктністю і відіграють значну роль в орг-ції і здійсн. міжнар. ек. спів роб. Створені на основі міжнар. договорів, вони у межах своєї діяльн. обговорюють різноманітні ек. проблеми, розробляють і приймають нормативні акти та окремі норми МЕП.

Правоздатність, якою наділені міжнар. ек. орг-ції, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнар. орг-ціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.Міжнар. ек. ор-ції користуються імунітетом,. Майно і активи цих орг-цій мають імунітет від будь-якої форми адміністр. та судового втручання, за винятком випадків, коли сама орг-ція відмовляється від імунітету

Найбільш узагальн. поділ міжнар. орг-цій :

1) універсальні МО, членами яких є держави різних соц.-економ. сис-м;

2) МО, членами яких були соціаліст. країни;

3) МО, які об'єднували капіталіст. країни;

4) міжнар. регіональні орг-ації, до складу яких входять країни, що розвиваються.

Залежно від напряму міжнар. ек. cпiвpoб.

-cпiвроб. у галузв міжнар. торгівлі (ЮНКТАД);

-співроб. у вал.-фін. сфері (МБРР, МВФ, МІК)

-співробі. у галузі транспорту (Авіатрансп асоціац, Міжн спілку автомоб трансп, Спілку автодор служб залізниць, Міжнар морську орг-цію);

-співроб. у галузі промисловості

-співроб. у галуз с/г; - інвестицій;

-наук.-техн. співробітництво;

-співроб. у галузі інтелек власності,- стандартиз та сертифікац. продукту

за назвою:

організація(ООН, МОП, Міжнародна морська оргаціа-ція), союз (Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв'язку), спілка (Міжнародна спілка автомобільного транспор­ту, Європейська телерадіомовна спілка), фонд (МВФ), центр (Міжнародний торговий центр), рада (Ра­да Європи), банк (МБРР), комісія (Міжнародна електротехнічна комісія, Дунайська комісія,), асамблея (Парла-ментська асамблея міжнародного економічного співтовариства), агентство (Міжнародне агентство з питань атомної енергії), конференція (Конферени,ія ООН з торгівлі та розвитку, Європейська конференція міністрів транспорту), інцііатива (Центральна европейська ініціатива) тощо

Залежно від кола їх членів: загального (ООН, СОТ, МВФ, Всесвітній поштовий союз та iн.) й обмеженого складу (регіональні, які створ. в межах певного perioнy i e відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території. Такими орг-ціями можна вважати ЛІiгy арабських держав, ЄС, Раду Європи, СНД. Можуть належати не тільки регіональні, приміром ОПЕК, яка об'еднуе 13 основних нафтовидобувних країн Азії, Африки та Лат. Америки.

З погляду торгівлі окремими видами товарів — цукром, кавою, пшеницею каучуком та ін., які об'еднують як країни-експортери, так i краї-ни — імпортери цих товарів

Залежно від впливу на країнии-члени (за характером повно-важень)

Міждержавні не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не пе-редають їм своїх функцій. Основним завданням таких оргашзацій е забезпеч взаемодії держ у процесі їх співроб Наддержавні орг-ціі наділяються повноваженнями краін-членів у відповідних сферах іхньоі діяльності.

За умовами участі в членстві

Відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), i закриті, прийняття до яких може здійснюватися за за-прошеннями іхшх засновників (НАТО).