121. Особливості використання річкового транспорту в міжнародних економічних відносинах і його правове регулювання.

До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту. Перевозять значну кількість сталевих виробів, хімікатів, тканин, буд.мат.

Міжнародними вважаються річки(Дунай, Рейн, Амазонка), що протікають територією двох або більше держав та використання яких є предметом міжнародно-правових взаємовідносин відповідних держав. Річки використовують не лише для судноплавства, а й для рибальства, зрошення тощо. Міжнародними річками є Дунай, Рейн, Амазонка, Нігер, Конго та ін. Відповідно до умов міжнародних договорів міжнародні річки відкриті для вільного судноплавства. Для міжнародного судноплавства використовують, наприклад, окремі озера в Африці та Великі озера в Північній Америці.

Правовий режим Дунаю визначений Белградською конвенцією про режим судноплавства цією річкою (1948 р.). Для контролю за дотриманням умов Белградської конвенції створено спеціальну Дунайську комісію. Стосовно Дунаю укладено низку угод, що визначають загальні умови перевезення вантажів, буксирування суден, тарифи тощо. Всі судна, які плавають по Дунаю, повинні дотриму-ватися митних санітарних та інших правил, котрі встановл.ся відповідними придунайськими державами. Але водночас ці правила не повинні перешкоджати вільному судноплавству. Судна мають право користуватися портами, здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи, посадку і висадку пасажирів, при необхідності поповнювати запаси пального тощо. Портові збори з суден стягуються придунайськими державами без будь-якої дискримінації. У межах міжн співробітництва щодо використання ріки Дунай укладені різного роду угоди, що визначають заг умови перевезення вантажів, буксирування суден, єдині тарифи ( Братиславська угода 1955, Бухарестська угода 1961 р.).

Велику роль у питаннях правового регулювання морських перевезень відіграє Міжн морська організація — міжн міжурядова спеціалізована установа ООН, що функціонує з 1959 р. До неї входять понад 130 держав світу. Вона створена з метою організації співробітництва й обміну інфо між урядами з технічних питань, які стосуються судноплавства, пов'язаного з мт; сприяння безпеці на морі; відміні дискримінаційних дій і обмежень щодо судноплавства, пов'язаного з МТ, тощо. Саме з ініціативи цієї організації було розроблено і підписано ряд конвенцій, кількасот рекомендацій, які є важливими Джерелами міжн мор права.