108. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

У ст. 9 і 10 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" 1991 р. зафіксовано компетенцію органів державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ВРУ входить: • прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зед; • затвердження основних напрямків зовнішньоек. політики України; • розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зед; • укладення міжнародних договорів України відповідно до законодавства України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства відповідно до правил, встановлених цими договорами;• встановлення спеціальних режимів зед на території України відповідно до затверджених переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.

КабМінУ: • розробляє заходи, спрямовані на здійснення зовнішньоек. політики України; • координує діяльність міністерств, державних комітетів і відомств України щодо регулювання зед; • координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;• приймає нормативні акти з питань зед у випадках, передбачених законами України;• здійснює переговори і укладає міжурядові договори України з питань зед у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України; забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зед всіма державними органами управління, підпорядкованими КабМіну, та залучає до їх виконання інших суб'єктів зед на договірних засадах;• вносить на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо системи міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання зед, повноваження яких не можуть перевищувати повноваження КабМіну України;• забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;• здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

НБУ:• зберігає і використовує золотовалютний резерв України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;• представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами і укладає відповідні міжбанківські угоди;• регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;• здійснює облік і розрахунки за наданими та одержаними державними кредитами й позиками, виконує операції з центральними валютними ресурсами, що виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження НБУ. НБУ може делегувати виконання покладених на нього функцій Банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Важливе місце у зед посідає Міністерство економіки України: забезпечує здійснення єдиної зовнішньоек. політики у разі виходу суб'єктів зед на зовнішній ринок, координує їх зед, у тому числі відповідно до міжнародних договорів України, а також ін. функції відповідно до законів України.

Питання митного контролю в Україні належать до компетенції Державної митної служби.

Певні повноваження у сфері зед мають деякі інші центральні органи влади. До органів місцевого управління зед належать місцеві ради народних депутатів України та їх виконавчі й розпорядчі органи, а також територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Компетенція місцевих рад народних депутатів України та їх виконавчих і розпорядчих органів визначається ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" та чинним законодавством.

109 Орг-ції країн–виробн сировини в системі МО(ОПЕК).Самост груп міжн ек орг-й склад країни-виробн сиров, в межах яких здійсн коорд дій країн, що розвив-ся, в гал вироб-ва і торг відповід видами сировин тов. До таких орг-й належ, напр, Орган-я країн-експор-в нафти- ОПЕК, створ в 1960 р. Устав затв в 1961. Вона об'єд 13 осн нафтодоб-х країн Азії, Африки і Лат. Америки (Алжир, Венес,, Індонез, Іран, Ірак, , ОАЕ й Сауді Ар). На ці країни припадає 70% запасів нафти, 50% видобутку, 90% експорту нафти в світі. Головн цілями ОПЕК є захист інт-ів кр, що розвив й одноч є експ-ми нафти, від експл-ції міжн фін капіталом, підвищ-ня дох від доб-ня нафти, всіляке заохоч розв-ку нафт госп-ва. ОПЕК реком-є країнам-учасн сам-но дослід і розробл нац нафт род-ща, а також спрям-ти зусилля на досяг конт-лю над нафт пром своїх країн. Цілі: *коорд і уніф нафт політ д-членів; *визнач найбільш ефект індив і колект засобів захисту їх інтер; *знаход способів і зас забезп-я стаб-ті цін на св ринках нафти для недопущ їх непотрібних і шкідливих коливань; *постійне приділ уваги інтересам кр-вироб нафти і необхідності забезп-я: стійких їх доходів, ефект і рентаб регулярн постач кр-спож; справедл доходів від інвест в нафтову пром-ть; охорони навк сер. 70-х ОПЕК досягла істот підв цін на нафту, що над можл країн-учасн створ крупні вал-фін резер, спрям значні кошти на потреб соц-ек розв. Найв орг ОПЕК є Конф-я мін-в, яка склик-ся не менше як 2 рази на рік; безпосер керів-во здійсн Рада дирек; поточ роб пров секрет; штаб-кварт у Відні. Дія-ть: обговор з кр-нечленами можливостей співпр (світовий попит на нафту все більше задов нечлени ОПЕК. Для сприяння стабіл міжн-го ринку нафти обговорює варіанти реагування і пристосув своєї політики. 1976 ОПЕК створила Фонд міжн розв-ку ОПЕК - багатостор фін інститут в галузі розв. З 1991 ОПЕК, ІПЕК, ЄС і Міжн енергет-не агенство проводять зустр для обміну інф-й, пром співроб і т.д. Є й інші МО, що об'єднують країни-вир-ки сировини-їх близько 20.