93.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.

Міжн дог-р- основне джерело МП. Це певн способом висловл угода 2х або більше учасн-в міжнар спілкування про створ обов’язкових для них юрид правил- міжнар-правових норм.. Види договорів: 1) одно-, дво- та багатосторон-ні; 2) сплатні й безоплатні; 3) формальні, реальні й консенсуальні. Якщо договірні зобов'язання має лише одна сторона, то це - одностдоговір, якщо дві - двостор договір. Більшість договорів є двост. До одност належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування. Двостор - такі, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'язання і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Практика міжн ек співр-ва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, оплатній основі. Це відповідає одному із заг принц міжн права-принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатні -договори, для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін. З точки зору яких-небудь фактичних обставин, то їх можна поділити на: формальні - для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної чіткої форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, куп-продаж, зберігання. Консенсуальні договори - такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди. Багатостор конвенції- містять кодифіковані норми+стабільність змісту,що забезпеч висок рівень передбачуваності поведінки учасників МВ, вони відрізняються якістю та науков обгрунтов-тю. Між нар ек догов за змістом можна поділити на: торгів; угоди про товарообіг; угоди про ек і наук-техн співр-во; Уг про наук-техн співр-во; кредитні угоди; податкові угоди, догов про дружбу і співр-во і взаємну допомогу.

94.Ох-зуйте сучасні підходи тощо між нар.—правового регулюв діяльн ТНК

Між нар.-правове регулюв. діяльн. ТНК як на рег., так і на універс. рівні сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є між нар.-правові документи, які використ. для регулювання діяльності ТНК.

Міжн.-прав.рег-ня діял-ті ТНК на регіон. рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост.роз-ку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встан-ня нового міжн.ек.порядку, в межах якого здійснювалося б прав.рег-ня діял-ті ТНК. У дан.випадку йдеться про міжн.-прав.регул-ня діял-ті ТНК універс.ха­рактеру.

Хартія ек. прав та обов'яз-в(1974р.) закріпила полож-ня,спрям-ні на обмеж-ня діял-ті ТНК. В 1974 р. були створені міжуряд.комісії 00Н з ТНК і Центр по ТНК, які приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК. Цей проект має 6 частин(І-преамбула і цілі; II-визнач-ня і сфера застос-ня;III-діял-ть ТНК; А-заг. і пол.положення, Б-ек.,фін. і соц.положення, В-над-ня гласності інф-ції;IV-режим ТНК;V-міжуряд.співроб-во; VI-здійсн-ня кодексу повед-ки).

У проекті Кодексу сформульов. прин-пи діял-ті ТНК, які мають прогрес.х-р:

-повага суверенітету країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть;-підпорядк. законам цих країн; врахув ек.цілей і завдань пол-ки, що пров-ся в цих кр-х;

-повага до соц.-культ.цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть;

-невтруч. у вн.справи та ін.

За дотриманням норм Кодексу повинна здійс-ти нагляд спец.комісія ООН, а також центр ООН по ТНК. Розпочала діяльність група 77 з вивчення та узаг матеріалів, що розкрив зміст, форми і методи діяльн ТНК. Були виявлені ТНК, які втручаються у внутрішні справи країни, де розрташ їх філії, і доведено, що вони намагаються поширити на цих територіях дію законів тих країн, де розташовані центри.