91.Заг пробл гарм-ії зак-ва у. З меп.

Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Це процес наближення, приведення у відповідність норм нац зак-ва з нормами МП або з зак-вом інш країн. Створення та розвиток нац правової основи міжн співр-ва- один із чинників, який сприяв ви­знанню Укр, встановленню з нею дипломатичних відносин біля 166 держав світу. Вона співпрацює нині більше ніж із 60 МО. Укр. Є членом таких МО: Конференції ООН, ОргЧорнЕкСпівр-ва, МОП, ЦентрЕвропІніціатива, МВФ,СОТ, ГУАМ, Св.Банк,ЄБРР. Основн питанн гарм-ції закладені в ст. 9 та 18 Конст У. Досліджуючи питання гармонізації нац законодав­ства з міжн правом, головне- правильно визначити механізм їх розв’язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до міжн стандартів. Це надзвичайно важливо, як­що взяти до уваги, що конституція є основою, правовим фунда­ментом розвитку нац законодавства. Через втілення в зак-ві України норм і принципів міжнар права ним держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою сис­темою, а й і національними правовими системами держав світу.

Укр. вирішила інтегруватися до ЄС в перш полов 90х рр.Для цього було розробл і прийн ряд нормат-х актів: Стратегія інтегр У до ЄС,99р; Концепція адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС,99р.;НА «про запровадж мех.-му адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС»,98р. Проблем гармонізації законодавства У з МП досить багато. Серед головних необхідно виділити наступні. 1.Правові підстави виконання норм і принципів м/н договорів і особливо тих, які стосуються прав і свобод людини полягає в тому, що грубо порушується встановлений конституцією їх порядок оприлюднення. 2.У розріз з вимогами закону “Про м/н договори” при ратифікації м/н дог не подаються пректи законів, які б передбачали відповідні зміни та доповнення до чинного зак-ва на основі ратифікованого м/н договору (іноді ратифікують неперекладені договори). 3.М/н право поділяється на публічне і приватне. Такого поділу у правовій системі України не існує. У нас будь-який нормативно-правовий акт містить норми і публічного і приватного права. 4.Ратифіковані м/н договори, як правило, закріплюють (містять) норми матеріального,цивільного і кримінальн права.Але немає процесуальних механізмів реалізації цих норм.5.Щоб застосувати норму м/н права у нашій практиці, перш за все потрібно її знати і громадянину, що хоче захистити право, і судді. М/н договори практично не публікується (громадяни не можуть знати).6. непростим є питання пракичної реалізації норм і принц МП, які стали част-ю нац-х правових систем. Для цього У має спеціально розробл і впровадж нові норми і прав у нац зак-во.

92. Назвіть і охарактеризуйте окремі види джерел міжнародного економічного права.

Можливість регул-ня м\н ек відносин досяг-ся шляхом застосув принципів та норм МЕП. Вони грунт-ся на певних джерелах. Оскільки МЕП є однією із галузей МП, так основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Сис-ма джерел МЕП вкл і специф джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП: рішення м\н ек орг-цій, конкретні договірні угоди щодо м\н ек співроб-а. Закріплення норм і принципів МЕП у конкретних джерелах має важливе значення. Бо вони як певні правила набувають загальнообов'яз х-ру. Джерела є формою юр втілення, вираження норм і принципів МЕП. Водночас норми і принципи МЕП характеризують зміст їх джерел. С-ма джерел МЕП включає в себе м\н ек договори, а також м\н-правов звичаї, рішення (акти) м\н орг-цій, м\н кодекси поведінки в яких знаходять своє юридичне злкріплення норми і принципи МЕП.

Міжнар. ек. договори — це добровільно укладені між держ. рівноправні угоди ек. х-ру, в, яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Такого роду норми та принципи можуть міститися не лише в міжнар. ек. договорах, а і в загально політ. міжнар. договорах, які одночасно слід розглядати і як джерела МП в цілому.

Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнар договори можуть бути двостор і багато­стор.

1.Договори, що закріплюють норми зага., універсальн. порядку, розрах. на тривале їх використання: належать торгові договори, угоди про товарооборот і платежі та деякі інші.

2. Договори, в яких обумовл. конкретні зобов'яз. (наприклад, сприяти будівництву конкретних об'єктів). Такі договори вичерпують свою юридичну силу, як правило, одноразовим застосуванням.

Приклад договорів :договір про основи між нар відносин Укр і Азербайдж Республіки 1991р.

Міжнар-правовий звичай: закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використ. з мовчазної згоди сторін і, як правило, не мають свого формального закріпл. в жодному договорі або угоді. Такі норми, як правило, виникають і розвиваються в процесі тривалої практики міжнар. відносин. Тривале використ. правил, закладених у міжнар. звичаях, веде до переростання їх у міжнародно-правові норми. Таким чином, звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП.

Рішення м\н ек орг-цій як джерела МЕП. Оскільки вони як правові акти містять у собі відповідні правила та принципи здійсн МЕВ, розрах на неодноразово їх використ і здебільшого не мають конкретного адресата: резолюції ГенАсамблеї 00Н, а також її м\н орг-цій та інших МО.Приклад: Хартія екон прав і обов. держав 1974, Лімська декларація про пром розвиток та співроб-цтво 1975.

М\н кодекси поведінки в сис-мі джерел МЕП.

Вони почали створ з ініціативи країн, що розвиваються. В цих м\но-правов документах сис-матизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діял-ті (передача технологій :Кодекс поведінки у галузі технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений Конференцією 00Н з торгівлі і розвитку Кодекс проведення лінійних конфер/, норми якого рег. орг. лінійних перевезень у галузі торг. мореплавства.