85. Міжнародні товарні угоди та їх місце в системі джерел міжнародного товарного права.

Міжнародні товарні угоди - міжнародні угоди з регулювання світових ринків окремих сировинних товарів, мета яких полягає в недопущенні надзвичайно великих коливань світових цін на ті чи Інші товари, в розвитку міжнародної торгівлі ци-ми товарами, а також у тому, щоб перешко-джати виникненню надлишків чи нестачі товарів, регулювати і поліпшувати їх вироб-ництво і збут.

Такі угоди укладаються між країнами-імпортерами та країнами-експортерами мінеральної та сільськогосподарської сировини. Мета таких угод — запобігти різким коливанням цін на сировину. Цей вид товарних угод є важливою складовою Інтегрованої програми для сировинних товарів, схваленої IV сесією ЮНКТАД у 1976 р. Програма спрямована на стабілізацію світових ринків сировини.

Міжнародним товарним угодам властива багатосторонність. У них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпор¬тери, на які покладені певні обов’язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивезення відповідних товарів, і вона зобов’язана її дотримуватися. Що стосується, наприклад, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнародної товарної угоди, зобов’язана купити у країни-екс¬портера певну кількість пшениці у кожному сільськогосподарському році. В угодах визначається максимальний і мінімальний рівень цін.

У межах угод регулюється питання про міжнародну систему запасів відповідного товару, яка передбачає їх поділ на національні, квазіміжнародні і міжнародні (буферні). Національні запаси — це запаси товару, які зберігаються і контролюються країнами-експортерами; квазіміжнародні запаси зберігаються і конт¬ролюються теж країнами-експортерами, але їх розподіл здійснюється відповідно до міжнародних норм; щодо міжнародних запасів, то вони зберігаються на складах міжнародних організацій, створених на основі відповідних товарних угод.

Основними постійно діючими органами міжнародних товарних угод є Міжнародна рада, Виконавчий комітет, виконавчий директор.

Міжнародна угода з пшениці уперше була укладена в 1933 р. У 1995 р. була оновлена угода з пшениці 1986 р. І вона була перейменована у Міжнародну угоду з зерна, яка складалася з двох самостійних документів: Конвенція з торгівлі зерном і Конвенція з надання продовольчої допомоги.

Основними цілями Конвенції з торгівлі зерном є: сприяння міжнародному співробітництву в усіх галузях торгівлі зерном тією мірою, якою вони торкаються становища з продовольчим зерном; сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення найбільш вільного розвитку такої торгівлі, у тому числі ліквідацію торговельних бар’єрів і недобросовісної та дискримінаційної практики в інтересах усіх учасників, зокрема з числа країн, що розвиваються; якомога більше сприяння стабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах усіх учасників; зміцнення світової продовольчої безпеки і сприяння розвитку країн, чия економіка значною мірою залежить від комерційного продажу зерна; забезпечення форуму для обміну інформацією та обговорення питань торгівлі зерном учасників, у яких виникли відповід¬ні труднощі у цій галузі.

Міжнародна угода з кави була підписана у 1962 р., а потім переукладена чотири рази. Основними цілями Міжнародної угоди з кави, підписаної у 1994 р., є: сприяння розвитку міжнародного співробітництва в питанні світової торгівлі кавою; забезпечення форуму для проведення міжурядових консультацій і переговорів, спрямованих на досягнення розумного співвідношення між світовими пропозицією і попитом на основі цін, які влаштовують споживачів і вигідні виробникам, що могло б забезпечити довгострокову стабільність між попитом і пропозицією; сприяння розширенню світової торгів¬лі кавою через збір, аналіз і надання статистичної інформації і пуб¬лікації про ціни на світовому ринку кави; виконання ролі центру щодо збирання, обміну і видання інформації з економічних і технічних питань ринку кави; сприяння розвитку споживання кави; забезпечення споживачам достатніх пропозицій кави за помірними цінами, а виробникам — ринки збуту кави за вигідними цінами.

Міжнародна організація з какао була створена у 1972 р. на підставі відповідної міжнародної угоди. Цілі функціонування цієї організації багато в чому збігаються з Міжнародною організацією з кави.

Міжнародні угоди з натурального каучуку були укладені в 1979, 1987, 1995 рр. Остання угода, яка була підписана в грудні 1995 р. чотирма країнами-експортерами, на які припадає 94 % експорту, і 15 країнами-імпортерами, а також Європейським Союзом, на які припадає 50 % імпорту. У січні 1996 р. до цієї угоди приєдналося ще три країни-імпортери, частка яких становить 25 % світового імпорту каучуку. Підписання міжнародної угоди з натурального каучуку передбачало такі цілі: досягнення збалансованого зростання пропонування натурального каучуку і попиту на нього, що сприяє пом’якшенню серйозних труднощів, які виникають у зв’язку з надлишками або нестачею натурального каучуку; досягнення стійких умов торгівлі натуральним каучуком завдяки усуненню надмірних коливань цін на натураль¬ний каучук, що негативно впливають на довгострокові інтереси як виробників, так і споживачів; сприяння стабілізації прибутків держав-учасниць від експорту натурального каучуку за сприятливими і вигідними цінами, що забезпечує необхідні стимули для відповідного зростання темпів виробництва і ресурсів прискореного економічного піднесення і соціального розвитку держав-учасниць; забезпечення достатніх поста¬вок натурального каучуку для задоволення потреб імпортуючих учасників за справедливими і розумними цінами з тим, щоб ці поставки були надійними і безперебійними; прийняття всіх можливих заходів у випадку виникнення лишків або нестачі натурального каучуку, спрямованих на пом’якшення економічних труднощів, з якими можуть зіткнутися держави-учасниці, та ін.

Отже, ...

86.Міжнародні торгові договори (угоди): поняття і види. Торгов дог - регулюють торговельно-економічні відносини між країнами. М.Торг договори, договори про торгі­влю та мореплавство, торговельні угоди створюють договірно-пра­вову базу торгов-ек-х відносин між країнами, встано­влюють принципи взаємовідн-н, визначають їх правовий режим, сферу застосува (регулюв митного обкладання, застосува нетарифн обмеж,розвиток трансп-х зв'язків, торгове та пов'язаної з нею діяльності), надають право створювати торговельні предст-ва на території один одного. МТД є найбільш типовою та найпошир формою регулюв зв’язків між суб’єктами МЕВ в галузі торгівлі. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулюв, який може найкращим чином забезпеч досягн поставлених сторонами ек цілей і водночас гарантувати дотрим принципу поваги суверенітету та невтруч однієї держави у внутр справи іншої.Міжн торг дог- угода між двома або кількома д-вами в якій визнач-ся їхні взаємні права та обов-ки в галузі торгівлі. На їх підставі устан-ся або прип-ся відпов-ні МЕВ між д-вами в сфері торгівлі. У міжн торг угодах визнач п-пи і створ правова база для торг відносин. Торг угоди укл-ся на 2- і багатостор основі. Напр. ГАТТ(47р.), Угода про регулюв взаємов-н держав СНД в галузі торгово-ек співр-ва,92 р. Значну роль у розвитку міжнарторгов відносин мають полож Конвенції 00Н про договори міжнар купівлі-продажу (1980 р., Відень). Види торг угод: -Дог-ри про торгівлю і мореплавство - улад від імені д-в на 5 і більше років і закр-ють основн умови зд-ння міжн торг відносин. -Угоди про торг відносини укл між урядами країн, які дом-ться про встан-ня міжн торг відносин на осн дог-ру про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього дог-ру, визнач-чи обов-ки сторін. -Угоди в галузі морського судноплавства підпис-ся на осн торг угод в них рег-ся двостор відносини у галузі судноплавства, полегш доступу до портів д-ви-партнера. Розв ділових відносин. - Угоди про тов-обіг і платежі визнач асортимент товарів строки та умови поставки, пор-к розрах-ків. - Клірингові угоди передбач пор-к розрах-в через залік зустрічних вимог. - Торг конвенції визнач зміст відносин між д-вами з вузьких спец питань. - Протоколи – угоди з б-я конкр питання в галузі зовн торг.

87.Міжнар-правов мех-м регул співр-ва в галузі с\г. Практично держ всіх континентів тією чи інш мірою вступають у МЕВ, пов’яз з обміном прод с\г. С\г прод-я є предметом між нар, міждерж-х ек віднос. Сприяння розв-ку співр у галузі с/г, удоскон-я міжнародно-праврегул-я цих відносин - завдання ряду міжн орг-й. Одн-єю з міжнар, міжурядов спеціалізов-х орг-й ООН в галузі с\г співр-ва є Продов і с\г орг-я ООН- ФАО- штаб-квар в Римі, заснов 1945 року.Цілі: сприяти поліпш харчування і якості життя, вдосконал вир-ва і розподілу продов-тва та іншої с/г продукції, вивчення світового продовольч станов і кон-ри на світов ринку важливих прод товарів; розробка для країн-уч реком-й в галузі вир-ва і збуту різних видів с/г прод-ї; *визначення політики щодо міжур-х угод з окремих с\г товарів. Вищий орган - Конференція (збир раз у 2 роки для визначення загальних напрямів політики, програми дій, бюджету орг-ї. + М Конфер з пит харчув-94. М Фонд с.г розв-ІФАД-76, метою є мобілізація коштів для збільш вир-ва і поліпш харчування груп насел з низькими доход, надає кредити на пільгов-х умовах під проекти щодо здійсн контролю над водними рес-ми, комплексним розв-м сільських районів + дрібним фермерам на розв твар-ва, поставку і розпод добрив. Допомога лише державам-членам. Всесв конф з з розв і раціон викор рибних рес-74. Практично всі регіональні екон комісії ек і Соц Ради ООН через відповідні структурні підрозділи займ-ся питанням орг-ї міжн співр в галузі с/г. Всесв продов Рада (1974) - вищий рган ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань. Розглядає пробл щодо продов у світі, розробл певні екоменд. Співроб-є з ФАО, Міжн фондом с/г-розвитку та іншими орг системи ООН. З її участю 1980 створ Міжнар надзвич-й резерв, яка зроб немало заход з продов-х проблем. Відпов функціїї щожо міжн с/г-співроб викон: Міжн асоц з контролю якості насіння, Міжафрик бюро з грунтів і економіки с/г-ва, Міжн комісія з переробки с/г-продуктів, Міжн бюро виноградарства і виновир-ва, Міжн комітет з чаю і т.д.