75. Міжнародний валютний фонд в системі міжнародних кредитних організацій.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — це міжурядова валютно-кредитна організація зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі та співробітництву у валютній сфері. Створений на міжнародній конференції в Бреттон-Вудсі (США) в 1944 p., а розпочав працювати з 1947 р. Має статус спеціалізованого закладу ООН. Україна стала членом МВФ у вересні 1992 р.Фонд покликаний між нар співроб-цтву у валют сфері та розширенню і збалансованому зростанню міжнар торгівлі і відповідно зростанняю зайнятості і поліпшенню економ умов країн-членів. Він забезпечує функ-ння Міжнар валют системи через погодження і координацію вал політики, підтримання валютних курсів, а також забезпечує упорядковані відносини у валют сфері між країнами-членами. МВФ допомагає країнам-членам через надання позик і кредитів в іноземній валюті для регулювання платіжних балансів і стабілізації вал курсів. МВФ був створений для сприяння між нар співроб-цтву у галузі вал-фін і торг відносин передусім країн-учасниць. Він надає кредити з активів Фонду, який формується за рахунок внесків країн-учасниць. Залежно від від суми внеску країни-члени мають відповідну кількість голосів, що має важливе значення для вирішення питань д-сті МВФ. Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки. Країни-члени зобов´язані надавати МВФ інформацію про офіційні запаси золота і валютні резерви, стан економіки, платіжний баланс, іноземні інвестиції та грошовий обіг тощо. Вищий орган МВФ – Рада керуючих (Вашингтон).

76. Міжнародний механізм гарантій іноземних інвестицій.

Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (далі — Агентство).

Завданням Агентства є стимулювання потоку інвестицій у продуктивних цілях між країнами-членами й особливо в держави, що розвиваються, для доповнення у такий спосіб діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та інших міжнародних фінансових установ розвитку.

Для досягнення цієї мети Агентство надає гарантії, в тому числі спільне й повторне страхування від некомерційних ризиків щодо інвестицій, що мають місце у якій-небудь державі-члені, з інших держав-членів; здійснює відповідну додаткову діяльність стосовно сприяння потоку інвестицій у держави, які розвиваються, й між ними, а також користується іншими додатковими повноваженнями, які можуть знадобитися для реалізації даної мети.

Членами Агентства можуть бути всі члени МБРР, а також представник Швейцарії, у цій главі також описано порядок підписки на акції Агентства та їх оплати.

Так, воно гарантує капіталовкладення на випадок шкоди в таких видах ризику, як: переказування валюти; експро­пріація чи аналогічні заходи; порушення договору; війна й громадські заворушення.

Інвестиції, що підпадають під гарантії, включають акціонерну участь, у тому числі середньострокові та довгострокові позики, надані власниками акцій заінтересованому підприємству чи гаран­товані ними, а також такі форми прямих капіталовкладень, які можуть бути визначені Радою директорів.

Рада директорів кваліфікаційною більшістю голосів може поширити можливість надання гарантії на будь-яку іншу форму середньострокових чи багатострокових капіталовкладень за деяким винятком. Гарантії обмежуються капіталовкладеннями, надання яких починається після реєстрації заяви щодо одержання гарантії Агентства.

Під гарантії підпадають фізична чи юридична особа, якщо вона є громадянином держави-члена, що не є приймаючою державою; юридична особа, що сформована та чиї основні установи розташовані на території держави-члена або більша частка її капіталу належить державам-членам чи їхнім громадянам за умови, що такий член не є приймаючою країною. Така юридична особа незалежно від того, перебуває вона в приватному володінні чи ні, діє на комерційній основі.

Що стосується гарантій приймаючих держав, то їх капітало­вкладення гарантуються тільки у випадку, якщо будуть здійснюватися на території країн, що розвиваються. Агентство не укладає жодного договору про гарантію до затвердження приймаючим урядом надання гарантії Агентством щодо встановлених для покриття ризиків. При цьому Агентство визначає умови кожного договору про гарантію з дотриманням правил і положень, які встановлює Рада директорів, за умови, що Агентство не забезпечує відшкодування у випадку повної втрати капіталовкладення, що підпадає під гарантію. Договори про гарантію затверджуються Президентом під керівництвом Ради директорів.

На додаток до гарантійних вищезазначених операцій Агентство може надавати гарантії під капіталовкладення за спонсорськими домовленостями.

Питання управління фінансами Агентства розглядається в главі IV, де зазначено, що останнє здійснює свою діяльність, застосовуючи практику належного ведення та управління фінансами з метою збереження за будь-яких умов можливості виконання своїх фінансових зобов’язань. Президент Агентства готує річний бюджет надходжень і витрат останнього для затвердження Радою директорів.

Так, воно має Раду керуючих, Раду директорів, Президента й персонал для виконання Агентством обов’язків, що останнім визначаються.