61. Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави

Правові засади митно-тарифного регулювання закріплено в МК України та конкретизовано в Законі України «Про єдиний митний тариф» та інших правових актах підзаконного характеру. Митно-тарифне регулювання — один із видів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який заснований на використанні цінового фактора впливу на зовнішньоторговий обіг. Його сутність полягає у стягненні мита з імпортного товару, що прямо захищає внутрішній ринок і внутрішні ціни і дає можливість національним товаровиробникам одержувати додатковий прибуток за рахунок підвищення загального рівня цін на вітчизняні товари. Завдяки дії митно-тарифного регулювання з боку держави вирішуються такі основні завдання: регулятивне, торгово-політичне, фіскальне.Варто підкреслити, що митне-тарифне регулювання переважно здійснюється економічними засобами, тобто за допомогою впливу на ціну товарів, які знаходяться у зовнішньоторговому обігу, та їх конкурентоспроможність. Маючи змогу встановлювати різний розмір мита, держава або підвищує ціни на товари завдяки підвищенню ставок мита, або знижує — встановлюючи низькі ставки мита. Система тарифних засобів регулювання включає застосування митних пільг та інших митних платежів, сплата яких є умовою ввезення на митну територію країни товарів чи вивезення їх. Це особливо важливо, якщо товари іноземного виробництва є дешевшими, ніж вітчизняні. У цьому випадку завдання держави полягає в тому, щоб встановити перепону їм у вигляді завищеного мита. Таким чином держава оберігає свою промисловість від іноземної конкуренції. Шляхом встановлення мита на іноземні товари вирівнюються умови для конкуренції завдяки штучному підвищенню їх ціни, що створює сприятливі умови для становлення і розвитку національного товаровиробника. Використання митно-тарифних заходів здійснюється митними органами при проведенні ними митного оформлення товарів і в процесі митного контролю за їх переміщенням через митний кордон України. Основним документом, дані якого є головним джерелом відомостей про товар і мету його переміщення, є вантажна митна декларація.

62. Меп як галузь меп.

Для урегулювання МЕВ суб’єкти корист-ся нормами МЕП. Існує багато концепцій МЕП, серед яких особливо чікто виділяються дві. Перша — це кон-ція анг. юриста Г. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи. Аналогічно П. Верлорен ван Темаат, вважає, що до предмета МЕП не можуть вкл націон норми, які регулюють зовн ек зв'язки і норми м\н приват права. П. Піконе,П. Вейля, В.Леві. Висновок полягає в тому, то норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними. 2. Фішера і Фікентшера. Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини. Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корсцьким, розгляд-я м\н госп право як комплексна міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права. Аналіз існ концепцій – МЕП - це система норм і принципів, які регул відносини між державами, між державами і м\н організаціями, між м\н організаціями в процесі м\н ек співробітництва, що є самост галуззю м\н публ права. міжнародне економічне право – це система норм і принципів, які регулюють відносини між державами, між державами і МО, між МО в процесі міжнародного економічного співр-ва. Як складова МП МЕП може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи — підсистеми, які слід у даному випадку називати підгалузями та правовими інститутами. Незважаючи на те, що МЕП ще перебуває на етапі свого становлення і розвитку, сьогодні вже можна вести мову про його окремі підгалузі. Залежно від змісту відносин, які регулюються, у системі міжнаро ек права виділяють міжнар торговельне право, міжнар валютне право, міжнар інвестиц право, міжнар трансп право, а також комплекси норм, які покликані регламентувати міжнародно-правові відносини промислового і с\г співр-ва, співр-ва в галузі науково-технічного прогресу та ін.