53. Інституційний механізм розв’язання міжнародних інвестиційних спорів.

54. Інституційні (постійно діючі) міжнародні арбітражі: поняття і загальна характеристика (на прикладі конкретних арбітражних установ).

Міжнародний арбітраж – один з найдавніших засобів мирного вирішення міжнародних конфліктів. Під міжнародним арбітражем розуміють особливу процедуру розгляду і врегулювання міжнародного спору, а також міжнародний орган, який створюється за взаємною згодою держав для вирішення конкретного спору, спорів визначеної категорії чи взагалі будь-якого спору між сторонами, що домовляються, у випадку їх виникнення.

Виділяють, як відомо, два основних види міжнародного арбітражу: інституційний і разовий арбітраж (ad hoc). Інституційний арбітраж організується як арбітражна установа, що не входить до державного апарату і є недержавним утворенням. Склад інституційного арбітражу може формуватися різними способами. Як правило, він утворюється з осіб, що внесені до списку арбітрів, органом тієї організації, при якій він перебуває. У деяких арбітражних установах коло осіб, які можуть входити до складу арбітражу, визначається не списком арбітрів, а членством у відповідній організації. Для інституційного арбітражу, на відміну від арбітражу ad hoc, характерним також є наявність власних правил процедури, які передбачають порядок утворення складу арбітражу і вирішення комерційних спорів.Інституційний арбітраж проводиться під егідою і відповідно до процесуальних правил (регламенту) певного арбітражного інституту (установи), з-поміж яких є як регіональні арбітражні центри (наприклад, Каїрський регіональний центр міжнародного арбітражу), так і окремі арбітражні інститути. Серед останніх можна назвати Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті, Міжнародний центр з вирішення інвестиційних суперечок, Стокгольмський арбітражний інститут, Лондонський суд міжнародного арбітражу, Міжнародні комерційні арбітражні суди при Торгово-промислових палатах європейських країн тощо. Звертаючись до інституційного арбітражу, сторони покладаються на його досвід, професійні адміністративні кадри і регламентовані можливості вирішення питань, пов'язаних із проведенням арбітражного розгляду, призначенням арбітрів. При цьому арбітражні інститути зберігають повне невтручання у процес вирішення суперечки, надаючи арбітрам у разі потреби тільки адміністративне сприяння, зокрема, шляхом розсилання кореспонденції сторонам, надання приміщень для слухань, послуг перекладачів у ході арбітражного розгляду та інше.

 Англія є країною-лідером у вирішенні як національних, так і міжнародних спорів. Лондонський міжнародний арбітражний суд (ЛМАС) — визнана організація, найстаріший орган третейського суду, створений 1892 року. Це служба міжнародного вирішення спорів за всіма аспектами як відповідно до його власних Правил, так і відповідно до Правил UNCITRAL, що застосовуються в будь-якій системі законодавства в будь-якій країні світу.