29. Європейське інтеграційне об’єднання в системі міжнародних економічних відносин.

30. Забезпечення виконання міжнародних економічних договорів за законодавством України.

Важливе значення у справі регулювання укладання МЕД має ЗУ „Про міжнародні договори”. Одним з найважливіших нормативних актів у нашій державі, який регулює ЗЕД, є ЗУ „Про ЗЕД”, який закріпив загальні положення, що розкривають значення термінів, які використовуються в ньому (аудит, представництво, квота, експорт, імпорт, демпінг), систему принципів і види ЗЕД, основи їх регулювання, захист прав і законних інтересів суб’єктів ЗЕД, питання відповідальності та ін. важливі норми, що використовуються(-лись) у сфері регулювання МЕВ, містяться, зокрема, в ЗУ „Про іноземні інвестиції”, Декреті КМУ „Про режим іноземного інвестування”, МКУ, ЗУ „Про інвестиційну діяльність” та „Єдиний митний тариф”. З деяких питань ЗЕД приймаються постанови ВРУ. Напр., „Про порядок проведення бартерних операцій у 1992 у галузі ЗЕД”. КМУ також приймає постанови щодо регулювання зовнішньоекономічних відносин (напр., „Про порядок оплати податку на валютну виручку від експорту продукції (робіт, послуг) у 1992”). Підкреслюючи цивільно-правовий характер зовнішньоекономічних договорів, слід зазначити, що тут можуть використовуватись і норми адміністративного, митного, валютно-фінансового, трудового, податкового та ін. законодавства. Систему органів державного управління ЗЕД, їх правовий статус визначають нормативні акти, що входять в систему саме цієї галузі. В 1992 була прийнята Постанова КМУ „Питання Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України”, в якій було визначено, що МЗЕЗторг України є правонаступником колишніх Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і Мінторг України. Нині це міністерство називається Мінекономіки та з питань Європейської інтеграції України. Розглядаючи систему правового регулювання МЕВ через норми національного права слід звернути увагу на існуючі при цьому відмінності., що певним чином негативно впливають на розвиток міжнародного співробітництва. Ця обставина обумовлює необхідність пошуку шляхів уніфікації правових національних систем, яка давала б можливість активніше організовувати і здійснювати міжнародне економічне співробітництво. Свого часу на рівні РЕВ були вироблені такі уніфіковані нормативні акти, як Загальні положення поставок; технічного обслуговування; монтажу та здійснення ін. технічних послуг; спеціалізації і кооперування виробництва та ін. Ці нормативні акти є основою відповідних МЕВ між державами Сх. Європи. Серед універсальних міжнародних організацій необхідно передусім виділити Комісію ООН з права міжнародної торгівлі. В результаті діяльності якої були розроблені такі важливі міжнародно-правові акти, як Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу; про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу, Акт про міжнародний комерційний арбітраж та ін. Усі ці акти мають важливе значення для регулювання МЕВ. Важливе значення для регулювання відносин, що виникають межах міжнародних відносин, має Правове керівництво щодо складання міжнародних контрактів на будівництво промислових об’єктів, яке розроблене і затверджене у 1987 Комісією ООН з права міжнародної торгівлі. Основні положення цього документа мають загальний, універсальний характер і можуть бути використані під час укладення договорів різних типів. Немало зроблено у створенні правової основи МЕД Європейською економічною комісією ООН. Вона розробила Керівництво щодо складання договорів на спорудження великих промислових об’єктів; про міжнародне передання виробничого досвіду і знань у машинобудуванні; про промислове співробітництво; не консультативного інжирингу та ін. ЄЕК ООН розробила також Загальні умови експортних поставок машинного обладнання та Загальні умови договору купівлі-продажу для експорту споживчих товарів. У цих документах викладені стандартні умови, що враховуються під час оформлення МЕД. Чимало фірм посилаються на них під час оформлення договорів. Ряд документів розроблено також і Міжнародною торговою палатою. Це Уніфіковані звичаї і практика для документарних акредитивів, Уніфіковані правила щодо інкасо торгових документів, Міжнародні правила щодо тлумачення торговельних термінів („Інкотермс”). Існують також типові контракти і керівництва щодо складання договорів, розроблені різними міжнародними професійними асоціаціями. Так, організація щодо координації Європейської металообробної промисловості розроблені Керівництво щодо складання міжнародних договорів на дослідження і розробки; на передання „ноу-хау”, зразок договору патентної ліцензії та ін. Ці документи мають суто рекомендаційний характер.