246. Спеціалізовані установи системи оон в системі міжнародних економічних організацій.

Спеціалізовані установи (СУ)  це міжурядові самостійні, автономні організації, пов’язані з ООН спеціальною угодою через ЕКОСОР. Спеціалізованою установою вважається лише та, що відповідає таким вимогам:

1. організація має бути утворена урядами (тобто виключаються всі неурядові організації);2. вона повинна мати глобальний, універсальний характер (тобто виключається навіть регіональні міжурядові організації);3. організація має діяти в певній сфері міжнародного співробітництва: економічній, соціальній, культурній, освіти, охорони здоров’я тощо;4. вона повинна підписати угоду з ООН про співробітництво, координацію і взаємодію з нею та іншими спеціалізованими установами, що координуються ЕКОСОР.

Спеціалізованих установ є 17. Хоча всі вони функціонують в певних сферах, діапазон деяких з них достатньо широкий і багатоплановий, що ускладнює завдання їх чіткої класифікації. І все ж щодо сфер діяльності можна виділити такі групи установ:

1. Фінансові: МФВ, МБРР, МФК, МАТ, БАГІ, МФСР;

2. Економічні: ФАО, ЮНІДО;

3. Технічні: ІКАО, МСЕ, ІНО, ВПС, ВМО;

4. Соціальні: МОП, ВООВ;

5. Гуманітарні: ЮНЕСКО, ВОІВ;

Взаємовідносини між ООН та спеціалізованими установами базуються на основі укладених угод, які підписує Економічна і Соціальна Рада. У кожної такої угоди є свої особливості залежно від специфіки СУ. Однак, спеціалізовані установи ніякою мірою не є підконтрольними ЕКОСОР. Це цілком незалежні і автономні організації, які мають свої статути, структури, бюджети.

Валютно-фінансові організації системи ООН (МВФ, МБРР, МФК, МАР, МФСР)

Нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку.

247Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.

Принцип- керівна ідея,основоположнаі засада або правило здійснення якоїсь діяльності. Група спеціальних принципів МЕП відтворює специфіку правового регулювання у міжнар-економ сфері.1. П-п розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами. Він закріплений у Статуті ООН, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, Конференції з торгівлі й розвитку та ін. З цих міжнародно-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів ООН є розвиток міжнародних економічних і, особливо, торгових відносин, усунення штучних перепон у цій справі. 2.П-п юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав. Цей п-п є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у міжнародних економічних відносинах, як і вона іншим державам. 3.П-п свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. Цей п-п закріплений у ст. 4 Хартії 1974 р. 4.П-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю "Кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію"(Хартія 1974р.)+Декларація 1974.5.Відповідно до п-пу найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). 6.П-п національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб'єктом міжнародних економічних відносин, юридичним і фізичним особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юридичні та фізичні особи першої держави, тобто іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб'єктів.

Ці принципи знайшли своє закріплення в. Декларації про вста­новлення нового міжнар ек порядку, 1974 р., Хартії економічних прав та обов'язків держав 74р, Заключному акті загальноєвропейської наради.