Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры МЕП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.9 Mб
Скачать

218 Принцип національного режиму, його сутність і значення в сучасних мев.

Принцип-керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльн-ті Бувають основні та спеціальні. Це спец-й! Принцип національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб'єктом міжнародних економічних від­носин, юридичним і фізичним особам іншої держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов'язки, що й юридичні та фізичні особи першої держави, тобто іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб'єктів. Цей принцип знайшов своє закріплення в. Декларації про вста­новлення нового міжнар ек порядку, 1974 р., Хартії економічних прав та обов'язків держав 74р, Заключному акті загальноєвропейської наради. Цей принцип нерідко застосовується в інтересах окре­мих держав, коли в умовах економічної нерівності принцип наці­онального режиму надається сильнішому іноземному партнеру, а не національному партнеру, що дає можливість фактичного отри­мання переваг іноземному партнеру. Зазначений принцип широ­ко використовується в торговельно-договірних відносинах США.

219 Принцип роздільної майнової відповідальності між державою і її юр особами: нормативне закріплення та зміст.

Принцип-керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльн-ті Бувають основні та спеціальні. Існування принципу роздільної майнової власності між державою та її юридичними особами означає, що за невиконання зобов’язань перед іноземними контрагентами (фірмами) майнову відповідальність несуть юридичні особи самостійно. Це положення, наприклад, чітко зазначено у ст.. 32 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», у якій записано, що Україна, як держава не несе відповідальності за дії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, як і вони не несуть такої відповідальності за дії України як держави. Цей принцип знайшов своє закріплення в: Декларації про вста­новлення нового міжнар ек порядку, 1974 р., Хартії економічних прав та обов'язків держав 74р, Заключному акті загальноєвропейської наради, Статуті Суду ООН 45р, Декларації про принципи МП 70р.

220 Принц свободи вибору форми організації зовнішньоек зв’язків: його зміст, нормат закріпл і реалізація на нац рівні.

Принцип-керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльн-ті Бувають основні та спеціальні. Це спец-й! Принцип надає можливість вільного вибору певних форм співро­бітництва у зовнішньоекономічних відносинах. Цей принцип знайшов чітке своє закріплення і висвітлення у Хартії 1974 р.: «При здійсненні між нар торгівлі та інших форм ек співр-ва кожна держава вільно вибирає форму організації своїх зовнішньоек відносин і укладає двостор та ба­гатосторугоди міжн ек співр-ва, що відповідають її міжнар зобов'язанням і потребам». Аналіз існуючих форм організації зовнішньоек від­носин дає можливість з'ясувати роль держави у цій справі. Цей принцип знайшов своє закріплення в Декларації про вста­новлення нового міжнар ек порядку, 1974 р., Хартії економічних прав та обов'язків держав 74р, Заключному акті загальноєвропейської наради. У багатьох колишніх соціалістичних країнах зовнішньоек діяльність здійснювалася здебільшого на основі державної монополії, відповідно до чого держави зосереджували у своїх ру­ках зовнішньоек торгівлю та інші види зовнішньоек діяльності. У капіталістичних країн не існує повної державної монополії на зовнішньоек діяльність. Держава лише здійснює ре­гулювання такої діяльності у межах однієї держави або в межах певної групи держав, наприклад держав Спільного ринку. Що стосується країн, які розвиваються, то в деяких з них спосте­рігається тенденція до встановлення монополії держави на зовніш­ньоек діяльність через націоналізацію зовнішньоторгов підпр-в, установл контролю за їх діяльністю.

У державах, які утворилися після розпаду СРСР, зовнішньо­ек діяльність базується не на основі їх монополії у цій галузі, а на основі її державного регулювання. Це видно, наприк­лад, із змісту Закону України «Про зовнішньоекономічну діяль­ність», 1991 р. Відповідно до цього закону одним із принципів зовнішньоек діяльності є принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва. Його суть по­лягає у праві суб'єктів такої діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати її у будь-яких формах, які не заборонені чинним законодавством, виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одер­жані ними результати.

Суб'єктами зовнішньоек діяльності згідно із зазна­ченим Законом є фізичні особи (громадяни Укр, іноземні громадяни, особи без громад-ва), Юр особи, які зареєс­тровані і розташовані на території Укр (підпр, органі­зації та об'єднання всіх видів, у тому числі акціонерні та інші ви­ди господтовариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, посередницькі, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації), об'єднання фіз і юридосіб, спільні підприємства та ін. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоек діяльності полягає також і в тому, що кожна держава має право встановлювати свободу торгівлі, тобто свободу ввезення і вивезення товарів без будь-якого регулювання її з боку держави (політика фрі-тредерства — вільної торгівлі). Найважливішим знаряддям при цьому є введення і здійснення відповідної митної політики, яка зво­диться до встановлення мита під час імпорту й експорту товарів. Держави можуть здійснювати і ліцензування ввезення або ви­везення товарів (така практика широко використовується, напри­клад, у США).