213. Правові та інституційні механізми міжнародного співробітництва в галузі сільського господарства.

Основним засобом правового регулювання міжнародного співробітництва у галузі сільського господарства є двосторонні договори (угоди).

Практично держави всіх континентів тією чи іншою мірою вступають у міжнародні економічні відносини, пов’язані із обміном продукцією сільського господарства. Сприяння розвитку цих відносин, удосконаленню їх міжнародно-правового регулювання — зав­дання ряду міжнародних економічних організацій. Так, практично всі регіональні економічні комісії Економічної і соціальної ради ООН через свої відповідні структурні підрозділи займаються питаннями організації міжнародного співробітництва в галузі сільського господарства. Ці функції, наприклад, в Економічній комісії для Європи покладені на її Комітет з питань сільського господарства. Однією з міжнародних, міжурядових спеціалізованих організацій ООН, яка відає питаннями міжнародного співробітництва у галузі сільського господарства, є Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Вона створена у 1945 р. До складу ФАО нині входить понад 174 країни світу й одне інтеграційне угруповування — Європейський Союз. Ця організація є однією з провідних установ у системі ООН з питань розвитку сільського господарства. Вищий її орган — Конференція, яка збирається один раз у два роки для визначення загальних напрямів політики, програми дій і бюджету організації. У період між сесіями Конференції керівництво діяльністю ФАО здійснює Рада, в обов’язки якої входить складання оглядів про стан світового сільського господарства, координація роботи між­урядових організацій з товарних питань, пов’язаних з виробництвом, споживанням і розподілом продовольчих і сільськогосподарських продуктів.

Становище з продовольством у світі, що характеризується останнім часом його гострим дефіцитом у країнах, що розвиваються, підвищенням цін на нього, спричиняє голод у ряді країн. На Всесвітній продовольчій конференції, що відбулась у Римі (1974 р.), зазначалося, що кількість тих, хто голодує, недоїдає, збільшується. Вона досягла 550 млн осіб. Ураховуючи таку ситуацію, Конфе­ренція закликала заснувати Всесвітню продовольчу Раду (ВПР), яка і була створена у грудні 1974 р. Вона є вищим органом ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань.

Відчутну роль в організації міжнародного співробітництва з метою збільшення виробництва продуктів харчування та вирішення інших питань відіграє Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД) — міжнародна спеціалізована установа ООН, створена у 1976 р. Основною метою фонду є мобіліза­ція коштів для збільшення виробництва і поліпшення хар­чування груп населення з низькими доходами. Як відомо, 20 % населення Африки, Азії і Латинської Америки страждають від голоду.Кредити ІФАД видаються під проекти, пов’язані зі здійсненням контролю над водними ресурсами, комплексним розвитком сільських районів. Вони видаються також дрібним фермерам під розвиток тваринництва, поставку і розподіл добрив. Слід зазначити, що допомога ІФАД надається лише державам — його членам, яких налічується понад 160. Вищим органом цього Фонду є Рада керуючих, до якої входять представники всіх держав-членів. Поточні питання вирішуються Виконавчою радою.

Відповідні функції щодо міжнародного сільськогосподарського співробітництва виконують Міжнародна асоціація з контролю якості насіння, Міжафриканське бюро з ґрунтів і економіки сільського господарства, Міжнародна комісія з перероблення сільськогосподарських продуктів, Міжнародне бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнародний комітет з чаю та деякі інші.