1.Зсуви і селі.

2.Біосферний заповідник «Дунайські плавні»

1. Основною причиною зсувних процесів є невідповідність величини дотичних напруг на схилі й опору зсуванню порід, якими утворений схил, для підземних вод, наявність поверхні.

Зсувні процеси інтенсивно виявляються на правому березі Дніпра. У середній течії Сули, Псла, Ворскли, Орелі, правих схилах долин Сіверського Дінця, Молочної, на Подільській височині в долині р. Прут, вздовж Чорноморського узбережжя і лиманів. Розвиткові зсувів сприяють абразивний підмив берегів. В Українських Карпатах зсуви поширені у Верхньотисенській улоговині, рідко зустрічаються у верхів'ях гірських річок, вони приурочені до дислокованих схилів, де по корінних породах сповзають деформовані накопичення, наповнені водою.

Зсувна активність виявляється на Південному березі Криму. Тут зсуви утворюються на різній висоті крутого південного схилу Головного пасма.

У басейнах річок Українських Карпат, на гірських схилах при випаданні інтенсивних дощів, у разі швидкого сніготанення при різних підвищеннях температури повітря, прориву загатних озер утворюються селеві потоки. В Українських Карпатах селі виявляються в басейнах правобережних приток Дністра, Пруту, Черемошу, Тересви, Латориці, Ужа, У Кримських горах селеві потоки проходять руслами невеликих річок і балок. Селеві потоки спричиняють деформацію річкових русел, активізують зсуви, обвально осипні процеси.

На рівнинній частині України грязьові селі спостерігались у районі Канівських гляціодислокацій, у верхів'ях Сіверського Дінця, у середній течії Дністра, східній частині Донецької височини. Вони виникають внаслідок сильних злив у глибоко розчленованих районах.

2. Дунайський біосферний заповідник створено на базі заповідника "Дунайські плавні" в 1998 р. на площі 46 403 га. Знаходиться він в дельті Дунаю. У межах заповідника розташовані острови Анкундинів, Єрмаків, Кубанський, Полуденний.. Тут гніздяться і мешкають водоплавні й навколо водні численні пташині зграї. Багатий та різноманітний рослинний і тваринний світ заповідника. Серед 950 видів судинних рослин багато псамофітів та північно причорноморських ендемів: жовтозілля дніпровське, козельці українські й дніпровські, громовик дніпровський, ковила дніпровська, верблюдка українська та ін. Ростуть три види водяного горіха, на солончакових ґрунтах поширений кермек дунайський, сотник високий, курай содовий, солонець європейський. Великі площі займають очерет, осока гостролиста, чистець болотний, плакун верболистий, м'ята водяна та ін. До Червоної книги занесено 14 видів рослин і серед них меч-трава болотна, зозулинець болотний, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, водяний горіх, ковила дніпровська та ін.

З 5 тис. видів тварин заповідника 4,5 тис. становлять комахи, які поділяються на ентомокомплекси: лісовий, чагарниковий, заплавний, солончаковий, очеретяний. У дельті налічується понад 250 видів птахів, із них до Червоної книги України та Європейського червоного списку занесено 43 види. Для багатьох рідкісних птахів, таких як баклана малого, пелікана кучерявого, орлана-білохвоста та ін., заповідна дельта є основним місцем існування їх популяцій. Звичайно, на водно-болотних угіддях наявні численні популяції земноводних, перш за все жаб. Озерної, їстівної і ставкової жаб скупчується до 10—20 тис. на гектар. Водяться також кумка червоно черева, квакша звичайна, тритони звичайний і дунайський, вуж звичайний, черепаха болотяна та ін. У гирлах, протоках, озерах водяться осетер атлантичний, лосось чорноморський та ін. У прибережних водах з'являються чорноморські дельфіни і єдиний представник ластоногих Чорного моря тюлень-монах. Зустрічаються видра річкова, горностай, норка європейська, кіт дикий лісовий.