1.Негативні фізико-географічні процеси і шляхи боротьби з ними .

2.Біосферний заповідник «Асканія Нова»

1.До несприятливих фізико-географічних процесів, що відбуваються на території України, належать ерозія, зсуви, селі, карсти, заболочення і підтоплення. Ерозійні процеси — це змив і розмив ґрунту, які відбуваються на схилах в середньому за рік на рівнинній території України буває 3—5 днів з опадами понад 20 мм за добу. З цими процесами тісно пов'язане утворення ярів. Значної шкоди в Україні завдають зсуви. Вони трапляються здебільшого вздовж високих правих берегів Дніпра та його приток, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя, де поєднуються з руйнівною дією морських хвиль, в Українських Карпатах, на Південному березі Криму. Велику руйнівну силу мають селі — стрімкі потужні потоки з води, грязі, уламків гірських порід. Вони виникають у басейнах гірських річок, на схилах Карпат і Кримських гір в результаті інтенсивних дощів або швидкого танення снігу, у разі руйнування гребель, водосховищ.

На території України є умови для розвитку карстових процесів. Вони розвиваються в карбонатних породах (Кримські гори), гіпсах (Поділля) і солях (Донбас). Україна — одна з класичних карстових країн світу. Процеси заболочування характерні для зони мішаних лісів, менше вони поширені в лісостеповій і степовій зонах.. До несприятливих природних явищ належать сильні дощі, вітровали, град, пилові бурі, великі завірюхи, снігопади, морози, лісові пожежі, суховії, заморозки. Нерідко вони завдають значної шкоди сільському господарству (мал. 47, 48). Несприятливим для господарювання явищем є випадання граду. Повторюваність граду найбільша в Карпатах і Кримських горах і становить 4—6 днів на рік.. У теплий період року в південних, південно-східних і східних районах України високі температури повітря (35...40 °С) можуть призвести до виникнення суховіїв, посухи і пилових бур. Такі температури встановлюються під час надходження сухих і жарких тропічних мас повітря з Середньої Азії чи Північної Африки. Посушлива погода, збільшення швидкості вітру викликають пилові (чорні) та піщані бурі, які супроводжуються переносом пилу та піску на значні відстані. Пилові бурі можуть виникати і взимку, коли немає снігового покриву. Несприятливим фізико-географічним явищем є розвіювання пісків, що спостерігається в долинах річок у місцях проходження льодовика.

2. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" створено на базі першо­го в Україні природного заповідника, закладеного Ф.Є. Фальц-Фейном у 1898 р. на 520 десятинах цілинного сухостепового ландшаф­ту. На території заповідника знаходяться цілинний степ з перело­гами, дендрологічний парк, зоопарк, суходільні й поливні угіддя Інсти­туту тваринництва степових регіонів, населені пункти, фермерські господарства. Поверхня рівнинна, з абсолютними висотами 34—19 м, подами і степовими блюдцями. Клімат помірно континентальний, літо посушливе, жарке, зима м'яка. Середня річна температура по­вітря — 9,5 °С, середньорічна сума опадів становить 400 мм. В умо­вах непромивного водного режиму під типчаково-ковиловими сте­пами сформувалися темно-каштанові солонцюваті ґрунти. Багатим і різноманітним є рослинний світ: 478 видів вищих рослин, 53 види мохоподібних, 55 видів лишайників, грибів. У рослинному покриві панують злакові угруповання. Тваринний світ представлений 28 видами ссавців, 14 видами гризунів, понад 20 видами птахів. У ланд­шафтній структурі виділяють низовинні слабодреновані лесові рівни­ни на верхньопліоценових піщаних та піщано-глинистих відкладах і понтичних вапняках, з подово-роздоливими та западинно-плако-ровими місцевостями, з темно-каштановими залишково солонцюва­тими ґрунтами в комплексі з солонцями степовими і лучними, під різнотравними типчаково-ковиловими степами, луками подів і за­падин. У західній частині заповідника знаходиться Великий Чам-линський під, яки має відносно стрімкі північні схили, добре вира­жене днище з плакорними, лучними осолоділими, солонцювато-осо­лоділими, глеєосолоділими природними комплексами.

Білет 68