- •1.Річки Українських Карпат і Гірського Криму
- •1. Річки басейну Сіверського Дінця.
- •1.Озеро-замкнена природна заглибина на поверхні суші, заповнена водою. Поділяються на тектонічні, льодовикові, загатні,карстові ,лиманні, дельтові.
- •2. Мале Полісся
- •1.Озера.
- •1. Водосховища
- •2. Дністровсько-Дніпровська лісостепова провінція.
- •2. Лівобережно-Дніпровська лісостепова провінція
- •1. Підземні води
- •2. Середньоросійська лісостепова провінція
- •1. Моря.
- •1. Чорне море
- •2. Лісостеп.
- •1.Азовське море
- •2. Степ
- •2.Дністровсько-Дніпровська північностепова провінція
- •1.Природно-заповідний фонд
- •2.Геоморфологічне районування
- •1.Біосферні заповідники
- •2.Льодовикові форми рельєфу
- •1.Національні парки
- •2.Ерозійні форми рельєфу
- •1.Заповідники
- •2.Лест і лесоподібні суглинки
- •1.За повідники Українських Карпат і Криму
- •2.Формування території України 1921-1954 рр.
- •1.Природно-заповідний фонд Полісся.
- •2.Історико-етнографічне районування України
- •1.Природно-заповідний фонд Лісостепу
- •2.Порівняльна характеристика Карпат і Криму
- •Вижницький національний природний парк Природні заповідникиКарпатський біосферний заповідник ,Природний заповідник «Ґорґани» .
- •1.Природно заповілний фонд Степу
- •2.Видатні вчені к.І.Геренчук і г.П.Міллер.
- •1.Негативні фізико-географічні процеси і шляхи боротьби з ними .
- •2.Біосферний заповідник «Асканія Нова»
- •1.Посушливі явища
- •2.Карпатський біосферний заповідник
- •1. Ерозійні процеси
- •2. Чорноморський біосферний заповідник
- •1.Зсуви і селі.
- •2.Біосферний заповідник «Дунайські плавні»
1.Природно заповілний фонд Степу
2.Видатні вчені к.І.Геренчук і г.П.Міллер.
1.Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок. Для збереження природи в степовій зоні створено заповідники:
Асканія-Нова — ділянка типчаково-ковилового степу, де росте понад 400 видів рослин, серед яких 40 — ендеміки. Здійснюється акліматизація тварин: зубрів, благородних оленів, коней Пржевальського, антилоп, страусів, зебр, куланів, муфлонів.
Луганський — різнотравно-типчаково-ковилові степи у вигляді трьох маленьких латок: Стрільцівський степ, Провальський степ та Станично-Луганська ділянка. Під захистом перебуває бабак європейський.
Український степовий — 4 відділення різних степів: від лучних до різнотравно-типчаково-ковилових. Хомутовський степ, Кам'яні могили.Дунайський біосферний — водно-болотні угіддя дельти Дунаю, там мешкає половина всіх видів птахів України.
Дніпровсько-Орільський заповідник — ділянка дніпрових плавнів, заплавних озер та лук, водні види рослин і тварин.Азово-Сиваський національний природний парк — приморські комплексиПівнічного Приазов'я.«Святі гори» — крейдяні останці-скелі та бори із реліктової сосни крейдяної.На території степу зосереджені такі природні заповідники: Хомутівськнй степ,Крейдова флора, Кам'яні могили,Луганський,у т. ч. філіали Стрільцівський степ,Провальський степ,Станично-Лугапський філіал,Єланецький степ.
2.Геренчук-Відомий український фізико-географ, геоморфолог, ландшафтознавець. У 1925 закінчив Кам'янець-Подільський інститут народної освіти. Доктор географічних наук з 1958, а професор з 1960. Після 1954 аж до 5.02.1984 працював у Львівському державному університеті імені І.Франка - до 1974 завідувачем, а з 1974 по 1984 — професором кафедри фізичної географії.Геренчук К. І. — один з засновників структурної геоморфології. Співавтор 8 монографій, присвячених природі західних областей України. Автор підручника і кількох навчальних посібників для студентів вузів та вчителів. Очолював Львівське відділення Географічного товариства. Основні праці присвячені питанням розвитку рельєфу, проблемам ландшафтознавства, фізико-географічному районуванню території України, природоохоронним проблемам, загальним і регіональним питанням фізичної географії, геоморфології:
Міллер Гаврило Петрович - засновник школи гірського ландшафтознавства на базі кафедри фізичної географії разом із К.І. Геренчуком. Декан географічного факультету (1976-1984)Львівського національного університету ім. І. Франка.Зробив значний внесок у розуміння загальних закономірностей динаміки і розвитку природних територіальних систем, прогнозування їхніх станів, експертизи сучасного стану і станів з різноваріантними антропогенними модифікаціями. Активний прибічник застосування ландшафтної парадигми практично у всіх можливих напрямках життя сучасного суспільства. Розробив основи гірського ландшафтознавства, встановив закономірності генезису структури і динаміки гірських ландшафтів. Розробив методику картографування гірських територрій. Започаткував низку прикладних напрямків у ландшафтознавсті.
Білет 67