
- •Розрахунок основних деталей автотракторних двигунів
- •Розрахунок деталей поршневої групи
- •Розрахунок деталей шатунної групи
- •Розрахунок основних елементів механізму газорозподілу
- •Розрахунок розподільного вала
- •Питання для самоперевірки
- •Розрахунок систем двигуна
- •8.1 Система мащення, радіальний підшипник ковзання
- •Рівнодійні гідродинамічних сил, що діють на шип вала в підшипнику
- •Вантажопідйомність підшипника ковзання скінченної довжини
- •Гідродинамічний розрахунок короткого радіального підшипника ковзання
- •8.2. Розрахунок мастильного насосу двигуна
- •8.3. Розрахунок системи охолодження двигуна
- •Питання для самоперевірки
- •9. Виконання курсового проекту
- •Література
- •Додатки
8.2. Розрахунок мастильного насосу двигуна
У системах мащення автотракторних двигунів переважно використовують шестеренні насоси з зубцями зовнішнього зачеплення.
Перш за все, визначають кількість тепла, яке має відводитись мастилом від двигуна. При цьому використовується оціночна формула, взята з практики, а саме:
кДж/с, (8.40)
де Q0 – загальна кількість тепла, введеного в двигун разом з паливом.
Визначається за розрахунком теплового балансу двигуна.
Орієнтовно кількість тепла, введеного у двигун, може бути визначено також за наступною формулою:
кДж/с.
(8.41)
Для
бензинового двигуна потужністю
=37,5
кВт (кДж/с) і
=0,27
отримуємо:
кДж/с.
Отже, прийнявши в формулі (8.40) значення коефіцієнта 0,025, отримуємо:
кДж/с.
Продуктивність мастильного насосу визначають, виходячи з потрібної для циркуляції в двигуні об’ємної кількості мастила.
Розрахунковий об’єм мастила, необхідний для відводу вибраної кількості тепла, визначається за формулою:
м3
/с,
(8.42)
де
–
густина мастила;
=
900…920 кг/м3.
Приймаємо
=
900кг/м3;
–
середня
теплоємність мастила;
=
2,09 кДж / (кг·К);
–
температура
нагріву мастила в двигуні,
=10…20
К. Приймаємо
=20
К.
Після підстановки значень параметрів знаходимо:
м3
/с.
У більшості випадків витрати мастила насосом для стабілізації роботи насосу приймають більшими (у 2,5…3 рази). Прийнявши збільшення у 3 рази, знаходимо:
м3
/с.
Визначають розрахункову продуктивність насосу з урахуванням непередбачених витрат за формулою:
;
(8.43)
де
=
0,6…0,8 – об’ємний коефіцієнт подачі
насосу. Приймаємо
=
0,7.
Підставивши значення параметрів, знаходимо:
м3
/с.
Визначають об’єм зубця шестерні насосу, який дорівнює об’єму впадини між зубцями, за формулою:
м3, (8.44)
де
– діаметр початкового кола, м;
-
кількість зубців шестерні. Приймаємо
;
мм
– модуль зачеплення. Приймаємо
мм;
мм
– висота зубця;
– довжина
зубця.
Отже,
мм;
м3.
Визначають
частоту обертання шестерні насосу
за
формулою:
хв-1
, (8.45)
де
м/с
– колова швидкість шестерні. Приймаємо
м/с;
–
діаметр
зовнішнього кола шестерні.
Отже:
хв-1.
Визначають довжину зубця шестерні насосу за формулою:
мм; (8.46)
Отже, довжина зубця дорівнює:
мм.
Визначають потужність, необхідну для приводу мастильного насосу, за наступною формулою:
Вт, (8.47)
де
МПа
(для бензинових двигунів),
МПа
(для дизелів) – тиск у мастильній
магістралі. Приймаємо для розрахунку
МПа;
–
механічний
ККД для мастильного насосу;
=0,85…0,9.
Приймаємо для розрахунку
=
0,9.
Підставивши значення параметрів, знаходимо:
Вт;
Розрахунок мастильного радіатора
Величина
поверхні
охолодження мастильного радіатора
визначається
за умови, що все тепло, яке відводиться
мастилом, передається від радіатора
оточуючому середовищу. Формула для
визначення
наступна:
м2, (8.48)
де Qм = 2,55 кДж – кількість тепла, що відводиться від мастила;
k – коефіцієнт теплопередачі від мастила до охолоджувального середовища, k =30…180 Вт/(м2·град). Приймаємо k =120 Вт/(м2·град);
– середня
температура мастила
в радіаторі,
=
75…85 0С.
Приймаємо
=
80 0С;
–
температура
повітря, яке проходить через радіатор,
=
40…45 0С.
Приймаємо
=
400С.
Підставляючи значення розрахункових параметрів, знаходимо площу поверхні мастильного радіатора:
м2.