Межі допустимого зношення частин бензиномоторної пилки:

• робоча поверхня циліндра – відсутність захисного покриття, помітно основний метал;

• канавка поршневого кільця – до 1,6 мм;

• бічний зазор між поршневим кільцем і канавкою поршня – до 0,15 мм;

• зазор поршневого кільця – до1,0 мм.

Вихідні та розрахункові дані зводяться у відомість (табл. 3.1).

3.1. Дефектаційні параметри поршня

№	Опис дефекту поршня	Параметри дефекту	Заходи щодо усунення дефекту	Причини появи дефекту
1	2	3	4	5

Контрольні запитання:

1 Які дефекти зустрічаються в процесі роботи поршневої групи?

2. Коли відбувається прихват поршня у циліндрі?

3. Коли відбувається нагароутворення?

4. Які пошкодження поршневої групи пов'язані з перевантаженням ДВЗ?

5. Які пошкодження поршневої групи пов'язані з потраплянням сторонніх предметів?

6. Які межі допустимого зношення деталей бензиномоторної пилки?

Вказівки до оформлення звіту

1. Законспектуйте основні види поломок поршневої групи.

2. Зробіть малюнки поломок поршневої групи.

3. Внесіть лабораторні дані в таблицю 3.1.

4. Проведіть аналіз поломок поршневої групи.

Лабораторна робота 1.4

Тема: Система живлення двигуна

Мета роботи: вивчити загальну будову карбюратора, провести підготовку до роботи карбюратора КМП-100У, провести регулювання карбюратора двигуна бензиномоторної пилки.

Обладнання і матеріали: діюча модель бензиномоторної пилки, карбюратор КМП 100У, плакати.

Порядок виконання роботи:

• законспектувати принцип дії карбюратора;

• замалювати схему карбюратора;

• підготувати до роботи карбюратор КМП-100У;

• відрегулювати карбюратор;

• необхідні дані занести до таблиці 4.1;

• провести аналіз роботи карбюратора в режимах холостого ходу та повного газу.

Пояснення до роботи

Загальні відомості. Система живлення двигуна складається: з карбюратора, паливного бака, паливного забірника сапуна, відстійника, і паливопровода. Карбюратор мембранного типу забезпечений паливним насосом, регулятором тиску, групою регулювальних гвинтів, повітряною і дросельною заслінками. Схему будови карбюратора КМП 100У наведено на рис 4.1.

Р ис. 4.1. Схема карбюратора КМП-100УС:

Т – підведення палива, II – сполучення з атмосферою; III –потік повітря; IV – тиск з картера.

1 – вихідний клапан; 2 – впускний клапан; 3 – мембрана карбюратора;4 – гвинт холостого ходу; 5 – гвинт повного газу; 6 – пружина стопорна; 7 – заслінка повітряна (пускова); 8 – розпилювач головної системи; 9 – дифузор; 10 – важіль дросельної заслінки; 11 – гвинт упора; 12 – корпус карбюратора; 13 – заслінка дросельна; 14 і 15 – розпилювачі системи холостого ходу; 16 – паливний канал системи холостого ходу; 17 – зворотний клапан; 18 – пружина; 19 – сідло клапана, 20 – важіль клапана; 21 – паливна порожнина регулятора тиску; 22 – мембрана насоса; 23 – корпус; 24 – кришка насоса; 25 – порожнина підкачувального насоса.

Принцип дії карбюратора. Паливо з бензинобака через відстійник по паливопроводу і каналу 1 потрапляє до порожнини 25, потім до сідла паливного клапана 19. До запуску двигуна отвір сідла клапана 19 перекрито важелем 20, який перекриває надходження палива до порожнини 21 регулятора тиску. З початком роботи двигуна, в дифузорі 10 виникає розрідження, що впливає на мембрану 4 регулятора тиску. Вона деформується вгору, віджимає важіль 20 від сідла 19 і паливо поступає до порожнини 21 по каналах, прохід перетину яких регулюється гвинтами 5 і 6. Паливо з порожнини 21 поступає до розпилювачів 9,14 і 15, а далі до картера двигуна. Зворотний клапан 17 не допускає проникнення повітря в порожнину 21 через канал з розпилювачем 9 при роботі двигуна на холостому ходу. Кнопка 2 служить для заповнення карбюратора паливом при першому запуску двигуна.

Робота карбюратора в режимі холостого ходу. Під дією розрідженого повітря, створеного за дросельною заслінкою, відбувається прогинання мембрани 4 вгору і відтискання важеля 20 від сідла 19, наповнення порожнини 21 паливом і подача його до отворів розпилювачів 14 і 15.

Робота карбюратора в режимі повного газу. З відкриттям дросельної заслінки 13 збільшується витрата повітря через дифузор 10. При цьому розрідження в дифузорі зростає, а за дросельною заслінкою знижується. При певному положенні дросельної заслінки включається система повного газу з розпилювачем 9.

Система підігріву карбюратора. Частина газів з циліндра відводиться через отвір над всмоктувальним вікном. Від отвору по каналу у всмоктувальному патрубку гарячі гази поступають до порожнини фланця і через отвори в прокладках – в спеціальний канал в кожусі карбюратора. З кожуха карбюратора гази поступають до каналу кришки карбюратора, підігріваючи його в зоні розташування підкачувального насоса. З каналу в кришці карбюратора гази надходять до атмосфери. Включення підігріву здійснюється при температурі повітря нижчій за 10˚С, для цього необхідно зняти алюмінієву заслінку, що розташована між прокладками карбюратора.

Регулювання карбюратора. Перед регулюванням необхідно переконатися в справності системи запалювання. Регулюється карбюратор трьома гвинтами, два з них 5 і 6 знаходяться на карбюраторі і один на правій рукоятці рами біля важеля управління газом 18. Гвинтом 5 (першим з боку циліндра) регулюється склад суміші, а гвинтом 18 регулюється кількість робочої суміші при роботі двигуна на холостому ходу. Обертанням гвинтів 5 і 18 змінюється число обертів двигуна на холостому ходу. Співвідношення складу і кількості суміші підбирається таким, щоб при роботі на холостому ходу не було зайвого димлення з глушника, а пиляльний ланцюг не рухався по шині. При цьому двигун повинен мати хорошу прийомостість, тобто при натисненні на важіль керування газом, він міг швидко набирати оберти. При зайвому димленні на холостих обертах гвинт 5 частково загвинчують, при цьому оберти двигуна збільшуються, а також можливо, що почне рухатися пиляльний ланцюг. Для зниження обертів і досягнення нерухомості ланцюга слід частково вивернути гвинт 18. Якщо при різкому натисненні на важіль управління газом двигун не розвиває оберти або глухне, гвинт 5 частково вивернути, при цьому оберти на холостому ходу зменшуються. Для збільшення обертів частково закрутити гвинт 18. Після регулювання карбюратора на холостих обертах двигуна, проводиться регулювання на максимальну продуктивність пиляння. Таке регулювання ведеться гвинтом 6, розташованим поряд з гвинтом 5. Змінюючи положення гвинта 6 частковим загвинчуванням або вигвинчуванням, з подальшими перевірками пилки роботою під навантаженням, досягається максимальна продуктивність пиляння.

В початковий період експлуатації через відсутність досвіду з регулювання можливі випадки повного розрегулювання карбюратора, при цьому пилка перестає нормально працювати і ускладнюється запуск двигуна. Для налагодження карбюратора необхідно:

• гвинти 5, 6 і 18 встановити в початкове положення;

• гвинт 5 закрутити до упору, потім вивернути на один оберт;

• гвинт 6 закрутити до упору, потім вивернути на 1/2 оберта;

• запустити двигун і гвинтами 18 і 5 встановити мінімальні оберти на холостому ходу.

Після відновлення початкового положення регулювальних гвинтів провести необхідне регулювання карбюратора згідно з вище описаними прийомами.

Вихідні дані зводяться у відомість (табл. 4.1)

4.1. Параметри карбюратора КМП-100УС

№	Положення регулювального гвинта холостого ходу, град	Положення регулювального гвинта робочого ходу, град	Обороти двигуна, об/хв	Витрата палива, гр/хв
1	2	3	4	5

Контрольні запитання:

1. З яких елементів складається система живлення?

2. З яких частин складається карбюратор?

3. Який принцип дії карбюратора?

4. Робота карбюратора в режимі холостого ходу.

5. Робота карбюратора в режимі повного газу.

6. Як діє система підігріву карбюратора?

7. Як потрібно регулювати карбюратор?

8. За якими показниками визначається правильне регулювання карбюратора?

9. Яка послідовність регулювання гвинтів карбюратора?

Вказівки до оформлення звіту

1. Законспектуйте роботу карбюратора.

2. Зробіть рисунок карбюратора.

3. Занесіть лабораторні дані в таблицю 3,1.

4. Проведіть аналіз роботи карбюратора на малих та повних обертах двигуна.

Лабораторна робота 1.5

Тема: Експлуатація системи запалювання

Мета роботи: : вивчити загальну будову системи запалювання, провести підготовку до роботи, здійснити пуск бензиномоторної пилки, провести виміри показників роботи та порівняти їх з технічною характеристикою.

Обладнання і матеріали: діюча модель бензиномоторної пилки, електронне магнето, вимірювальні прилади, плакати.