- •(За професійним спрямуванням)
- •1. Поняття та ознаки юридичного терміна
- •2. Відмінність юридичного терміну від загальновживаного слова, професіоналізму та номенклатури
- •3. Види юридичних термінів.
- •1) За походженням:
- •2) За значенням:
- •3) За галуззю використання:
- •4) За структурою:
- •5) За семантикою:
- •4. Способи творення юридичних термінів (вторинна номінація, морфологічний, синтаксичний, запозичення).
- •5. Поняття юридичної термінології, терміносистеми та термінологічного поля юридичних термінів.
- •6. Синоніми, омоніми, евфемізми в юриспруденції
- •7. Оціночні поняття та їх позначення юридичними термінами
- •8. Дефініції понять, що позначаються юридичними термінами
- •9. Співвідношення термінів та понять.
- •10.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем.
- •11.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства».
- •12.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем. – те саме що і в 10
- •13.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства». – те саме що і в 11
- •14.Юридичні поняття-метафори та їх термінологічне позначення.
- •15.Ознаки та особливості юридичної термінології.
- •16.Процес формування, розвитку та вдосконалення юридичної термінології. Його зв’язок з суспільною свідомістю і праворозумінням, з особливостями національної культури.
- •17.Виникнення терміносистем юриспруденції, основні етапи їх розвитку.
- •18.Гносеологічні та спеціально-юридичні фактори розвитку юридичних терміносистем.
- •19.Склад терміносистем юриспруденції. Співвідношення власне українських, запозичених, калькованих термінів у
- •20.Поняття та ознаки тексту
- •21.Поняття та види функціональних стилів української мови
- •22.Підстилі офіційно-ділового стилю: загальна характеристика
- •23.Мовні засоби у текстах юридичного жанру офіційно-ділового стилю
- •24.Етикет ділового листування юриста.
- •25.Особливості професійного мовлення юриста
- •26.Етапи спілкування
- •27.Мовні засоби юридичної аргументації
- •28.Види юридичної аргументації (логічна, емоційна, діалектична, продуктивна)
- •29.Особливості судової комунікації
- •30.Мовні засоби наукового стилю
- •31.Мовні засоби у юридичному тексті: лексичні морфологічні засоби та норми
- •32.Мовні засоби у юридичному тексті: синтаксичні й логічні засоби та норми
- •33.Поняття ділового спілкування. Співвідношення понять «мова», «мовлення», «спілкування».
- •34.Засоби спілкування юриста.
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •2. Акустичні:
- •3. Тактильні:
- •4. Ольфакторні:
- •35.Спілкування як інструмент професійної діяльності юриста. Особливості ділового спілкування юриста.
- •37.Юридична аргументація у письмовому юридичному тексті.
- •38.Особливості судової комунікації в цивільному та кримінальному процесах.
- •39.Кодекс професійного спілкування юристів.
- •40.Мовні вимоги при створенні нормативно-правових актів.
- •41.Лінгвістична експертиза нормативно-правового акта.
- •Класифікацію лінгвістичних експертиз за формальним параметром
- •42.Мовні вимоги про створення правозастосувальних актів.
- •43.. Мовні вимоги про створення правореалізаційних актів (юридичних документів).
- •44.Вимоги до змісту, розташування реквізитів, тексту та оформлення сторінки документу.
- •45.Поняття та види перекладу. Функції перекладу, роль перекладу в сучасному світі.
- •46.Загальні питання та особливості перекладу юридичних текстів з різних мов на українську.
- •47.Допоміжні засоби при перекладі юридичних текстів.
- •48.Юридичний статус перекладу правового тексту. Legalese або юридичний стиль (юридична мова) викладу перекладу.
- •49.Лінгво-культурні фактори, що впливають на переклад юридичних текстів.
- •50.Адекватність перекладу як основна умова відтворення функціональної спрямованості тексту.
- •51. Найбільш поширені помилки при перекладі юридичних термінів.
- •52.Поняття та види редагування.
47.Допоміжні засоби при перекладі юридичних текстів.
Традиційні допоміжні засоби перекладача - одномовні і двомовні словники і довідники - для юридичних перекладів часто недостатні. Тому перекладачі користуються і науковою літературою. «Багато дослідників звертають увагу на відсутність хорошої довідкової літератури, яка містила б об'ємну інформацію про юридичних поняттях і сферах їх вживання»
Однак, разом з тим, більшість дослідників визнають, що створення таких довідників є вкрай трудомістким процесом.
Допоміжним засобом, також, буде виступати і володінням певної юридичної обізнаності, знанням основних правових принципів, понять, значень. Також, правова система і культура країни, з мови якої/ чи на яку мову перекладається текст.(далі можна ліпити все по перекладу і казати що то все допоміжне)
48.Юридичний статус перекладу правового тексту. Legalese або юридичний стиль (юридична мова) викладу перекладу.
Юридичний переклад — це переклад текстів, що відносяться до області права і використовуються для обміну юридичною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами. Оскільки право є наочною областю, пов'язаною з соціально-політичними і культурними особливостями країни, юридичний переклад є складним завданням. Для адекватної передачі юридичної інформації мова юридичного перекладу повинна бути особливо точною, ясною і достовірною.
Залежно від типу юридичних документів, що перекладаються, юридичний переклад підрозділяється на:
• переклад законів і нормативно-правових актів і їх проектів;
• переклад договорів;
• переклад юридичних висновків і меморандумів;
• переклад нотаріальних свідоцтв;
• переклад установчих документів юридичних осіб;
• переклад довіреностей;
Юридичні документи і теоретичні роботи повинні перекладати тільки професійні перекладачі, що спеціалізуються на юридичному перекладі. Як правило, вони мають відповідну юридичну освіту або, як мінімум, значний досвід перекладів юридичної тематики. Помилки у перекладі тексту договору можуть призвести, наприклад, до спричинення матеріального збитку і пред'явлення судового позову, за що несе відповідальність перекладач.
Початковий текст організований відповідно до правової системи, наявної у конкретній країні, що знаходить своє віддзеркалення у юридичних формулюваннях цього тексту, а текст перекладу призначений для використання в рамках іншої правової системи з характерними саме для неї юридичними формулюваннями.
Як робочі джерела інформації перекладачі юридичних текстів часто звіряються з юридичними словниками, особливо з двомовними. До них слід відноситися з обережністю, оскільки більшість двомовних юридичних словників — низької якості, і їх використання може привести до помилок в перекладі. При цьому з метою юридичного перекладу на загальні двомовні словники взагалі не можна спиратися.
Неодмінним етапом процесу юридичного перекладу документів є редагування тексту перекладу іншою особою, бажано юристом, або консультативний переклад.
Відмінною рисою перекладу текстів з юриспруденції є юридично завірений переклад. Юридично завірений переклад — переклад, виконаний сертифікованим перекладачем або завірений в нотаріальному порядку.
Юридичний документ, письмовий носій перекладної юридичної інформації, має текстові особливості, своєрідний мовне вираження. Немає сумніву, що юридичні тексти у перекладі з іноземної мови мовою перекладу незалежно від їх функціонального призначення і прагматичної ролі мають такі ж основи.
Юридичний переклад, як і будь-який переклад галузевої літератури потребує значної бази знань перекладача та обізнаності, у різних сферах діяльності і наукових галузях. Особливо, якщо справа стосується перекладу текстів англійської мови українською і навпаки, адже Україна і Великобританія (і звичайно ж США) належать до різних правових систем. Україна належить до романо-германської або континентальної юридичної системи, а Великобританія і США до англосаксонської. Це зумовлено особливостями географічного положення, історичного розвитку і культурних традицій країн, і як наслідок юридичні документи – контракти, договори, угоди, домовленості – значно різняться за своєю структурою і відрізняються вживаною лексикою, існуючими поняттями тощо.