5. Зазначте причини та наслідки втрати Руссю політичної незалежності в середині хііі ст.

У 13 ст. К. Р. втрачала незалежність. Вона керувалася групою князів, була розлробленою. Замість Київської Русі існували окремі князівства: Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Київське та ін. Посилились міжусобиці між князями. 1237-1241 рр. монголо-татари захватували К.Р., у 1240 році зруйнували Київ і їх іго проіснувало до 14 ст.

6. Визначти причини втрати Київською Руссю державності у хііІст. І характер взаємен земель Південно західної русі із Золотою Ордою.

см. 5. У 50-х рр. ХІІІ ст. відбулися зміни у відносинах Південно-Західної Русі з Золотою Ордою. Князь володимиро-суздальський Андрій Ярославович з галицько-волинським князем Данилом Романовичем створили антиординський оборонний союз. Цьому сприяло загострення боротьби в Золотій Орді за владу, в якій обидва вони втратили своїх покровителів. Проте, спроби Данила скинути ординський протекторат не здійснилися, і в 1258 р. Берке-хан дещо обмежив незалежність князів Галицько-Волинської Русі.

7. Визначте основны етапи боротьби д. Романовича протии монгольськоъ навали та залежності від Золотої орди

Hа початку 1241 р. монгольські в~йська Бату-хана (Бати.я, онука Чингіз хана) під час віДСУТНОСТІ Данила Г~ицького, щ,о був у цей час в Угорщині, узяли штурмом ряд МІСТ на ВОЛИНl, причому частина населення добровільно визнала владу монголо-татар. Повернувшися з Угорщини, ~ани:хо POM~HO' вич і його сини восени цього ж року знищили СІМ MI.CT по рІках Бугу і Случі, жителі яких стали монгольсь~ими Пlдданими.

Посилення Галицько-Волинського кязівства стур?у~~лс Бату-хана, і він наказав Данилові Галицькому ОфlЦІИНС визнати себе васалом Золотої Орди. У 1245 - на початку 1246 рр. Данило Галицький відвідав столицю Золотої Орди м.СараЙ і ціною визнання сюзеренітету хана зберіг за собою кня івську посаду. Більше того, Бату-хан надав Галицько-Воли,ському) князівству офіційний статус союзницької території.

У той же час Данило Галицький виношував плани звілььнення від монгольської залежності, орієнтуючись як на союз з іншими князями Русі, так і на підтримку государів Західної Європи. Однак римський папа і європейські держави не викоонали своїх обіцянок, і Данилові Галицькому довелося розрахоовувати тільки на власні сили. Данило Галицький уклав таєммний військово-політичний союз із братом Олександра Неввського Андрієм - Володимиро-Суздальським князем. Але спроба збройного виступу проти Золотої Орди закінчилася важкою невдачею. У 1258 р. військо монгольського воєначалььника Бурундая змусило Данила знищити на своїй землі усі фортеці, щоб тим самим продемонструвати мирні наміри. Свої фортечні стіни зберіг тільки Холм.

Після цього війська Галицько-Волинського князівства неодноразово залучалися монголами до боротьби з Великим князівством Литовським і Польщею. Спираючи на підтримку Золотої Орди, Данило Галицький відновив свою владу над Новгородоцькою, Слонимською і Волковиською землями.

9. У чому полягає зміст «уходницької» та «боярської» теорій походження козацтва?

Ще за часів К. Р. літописи згадують про існування на кордоні бродників і берладників – вільних людей які не підкорювалися князю і жили за рахунок здобичі від набігів на половців, візантійські володіння. Однак надалі це традиційне заняття було перервано монголо-татарською навалою. Суть «у.» теорії полягає в тому, що люди, котрі жили за рахунок дарів природи були особисто вільними, прекрасно володіли зброєю і згодом через це виникло козацтво як окремий суспільний стан.

«Б.» - перші козаки – представники високого сослів'я.( Д. Вишнев). Наприкінці 15 – у 1 половині 16 ст. на укр.-татарському кордоні знаходилися укр.. бояри – лицарі, які очолювали загони, що боролися з татарськими наїздами. До 2 пол. 16 ст. існувала також аморфна прикордонна військовопромислова спільнота бояр-козаків і бояр-шляхтичів. Ці категорії були особисто вільні і досить заможні. Більша частина з них – реєстрові козаки. Підтвердженням цієї теорії є те, що перший гетьман Вишневецький - за походженням – князь.