Лексикологія та фразеологія Завдання з вибором однієї правильної відповіді

3. Виділене слово вжите в прямому значенні у реченні:

1. Холодні осінні тумани спускають на землю мокрі коси.

2. У чужу душу не влізеш.

3. Умивається сльозами убога земля.

4. Приходять друзі, виринають у пам'яті спогади.

3. Позначте рядок, у якому слово серце вжито в прямому значенні:

1. щире серце;

2. хворе серце;

3. батьківське серце;

4. серце України.

3. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні:

1. Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.

2. Що думаєш сказати, спершу обміркуй.

3. Я шукав усе світле в дорозі і в людях.

4. Найдужче у житті цінував я хліб.

3. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні:

1. Коли в людині є народ, тоді вона уже людина.

2. Для того, щоб стать щасливим, треба мріяти завжди.

3. Зажурився сивий сад осінній у переддень снігів і холодів.

4. Якщо хочеш жити для себе, живи для інших.

3. Позначте речення, у якому виділене слово вжито в переносному значенні:

1. До булави треба й голови.

2. Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

3. У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш.

4. Скільки голів, стільки й умів.

5. Хліб – усьому голова.

3. Позначте рядок, у якому всі слова належать до емоційно забарвленої лексики:

1. дівчисько, второпати, прикріпити, базікати;

2. беркицьнутись, козаченько, повчання, мамусю

3. зіронька, злодюга, вікопомний, роззява;

4. рученьки, проміння, вітрище, самісінький.

3. Позначте пару речень, у якій виділені слова є омонімами:

Слово, чому ти не твердая криця!	Слово – срібло, мовчання – золото.
Вона зрозуміла душевний стан гостя.	У хлопця плечі широкі, стан високий.
Рідна земля і в жмені мила.	Земля – хлібодарка і медоносиця.
У хвалька язик діє, а рука не вміє.	Держи язик за зубами.
Ми молоді, ми юні, і нам належить світ.	Брехнею світ обійдеш, а назад не вернеш.

3. Позначте речення, у якому використано омоніми:

1. Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.

2. Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати.

3. Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай.

4. Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.

3. Позначте речення, що містить омоніми:

1. Щире слово й добре діло душу й серце обігріло.

2. Господь посилає нам мудрості й сили і хранить Україну нині, прісно й вовік.

3. Людина там не буде вільна, де є великі і малі.

4. День у день робота, день у день праця.

5. Міг би його поганити – не хочу вуст поганити.

3. Позначте рядок, у якому всі слова утворюють синонімічний ряд:

1. ідеальний, уявний, ілюзорний, примарний;

2. спільність, згода, спільнота, договір;

3. наступати, просуватися, наставати, запановувати;

4. досить, доволі, вистачить, годі.

3. Позначте речення, що містить застаріле слово:

1. І можу поклястись на знамені, що мав би за найвищу нагороду потрібним бути власному народу.

2. Марічка любила, коли він грав на флояру.

3. Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині.

4. Козаки йшли під білими хоругвами, з піками, у зухвалих магерках.

5. Маєва нічка леготом дише...

3. Фразеологічний зворот ужитий у реченні:

1. Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики.

2. Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися.

3. Величезна сила криється в людському розумі.

4. Пісня народжує радість.

3. Фразеологічний ворот ужито в реченні:

1. Вір до кінця у власні сподівання.

2. Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

3. Його постійною мрією було швидше вийти в люди.

4. Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.

3. Фразеологічний зворот ужито в реченні:

1. Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

2. Сказано по струні ходити – і ходи.

3. Мені потрібне слово, а не слава.

4. Дніпро манив нас маревом води.

3. Позначте рядок, у якому фразеологічний зворот має значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності»:

1. піррова перемога;

2. прокрустове ложе;

3. геростратова слава;

4. дамоклів меч;

5. Еолова арфа.

3. Позначте рядок, у якому неправильно визначено значення фразеологічного звороту:

1. надути губи – образитись, виявити невдоволення;

2. спустити на землю – змусити когось не втрачати почуття реальності;

3. рильце в пушку – про когось привітного й лагідного;

4. черв'ячок точить – непокоять тяжкі, гнітючі роздуми.

3. Позначте рядок, у якому записано фразеологізм, який не збігається за значенням з іншими:

1. обламати роги;

2. підвести під монастир;

3. збити пиху;

4. вкрутити хвоста.

3. Позначте рядок, у якому правильно пояснено значення фразеологічного звороту плести химери:

1. пліткувати про щось;

2. інтригувати когось;

3. виготовляти домотканий килим;

4. домагатися чого-небудь від когось;

5. говорити щось беззмістовне.

3. Позначте фразеологізм – синонім до слова хитрувати:

1. заплющувати очі;

2. замилювати очі;

3. замазувати очі;

4. заливати очі.

3. Позначте фразеологічний зворот, який є синонімом до слова засоромитися:

1. пустити червоного півня;

2. як рак свисне;

3. пекти раків;

4. показати, де раки зимують;

5. ухопити шилом патоки.

3. Позначте рядок, у якому фразеологічні звороти є синонімічними:

1. на живу нитку – білими нитками шитий;

2. і води не замутить – хоч у вухо бгай;

3. попасти на слизьке – накрити мокрим рядном;

4. бентежити кров – не чути землі під собою;

5. закрутити веремію – укрутити хвоста.