А
Амплітуда сигналу на виході магнітної головки читання лежить на рівні1 – 15 МВ, причому в такому сигналі відсутня постійна складова.
Аналогові канали передачі даних поділяються на:
Виділені і комутовані (так само поділяються і цифрові)
Аналогові та цифрові канали передачі даних.
В залежності від характеру сигналу відповідно розрізняють аналогові та цифрові канали зв’язку.
Аналогові канали зв’язку є, в силу історичних причин, більш розвинутими, особливо на рівні телефонних мереж зв’язку. Прикладом аналогового каналу може бути ТКЗК, що складається з багаточисельних комутаційних пристроїв, пристроїв розподілення сигналів, групових модуляторів та демодуляторів. При передачі дискретних сигналів даних по аналоговому каналу на його вході та виході повинен знаходитись спеціальний пристрій, типу DCE, що перетворює цифрові дані від DTE в аналоговий сигнал з відповідним спектром (для ТКЗК від 300Гц до 3,4кГц) і передає його в канал, а сигнал з каналу перетворює з аналогової форми в цифрову. Ці функції, як правило, виконує аналоговий модем, інколи факсмодем.
Цифрові канали зв’язку мають ряд переваг перед аналоговими, але можуть використовуватись лише спеціалізовані лінії або системи зв’язку, наприклад, типу IKM, ISDN (integrated services digital network), канали типу Т1/Е1 та інші. При цьому передача інформації в конкретний канал супроводжується узгодженням параметрів DСE з параметрами конкретного каналу. Для цього використовують спеціальні пристрої, що інколи називають адаптерами ISDN, адаптерами каналів Е1/Т1, лінійними драйверами і таке інше.
Як аналогові, так і цифрові канали зв’язку можуть бути виділеними або комутованими. Виділені канали комутуються один раз при укладанні договору оренди з підприємством зв’язку, або в момент прокладки індивідуальної лінії. Вони більш надійні, аніж комутовані, оскільки не включають комутаційної апаратури, але й більш дорогі. Комутовані канали виділяються за запитом DTE тільки на момент проведення сеансу зв’зку, а тому значно дешевші.
В
Використання методів передавання інформації залежить:
Використання того чи іншого методу залежить від характеру даних, що передаються та пропускної спроможності каналу.
В залежності від фізичного типу носія зовнішню пам’ять поділяють на:
За принципом дії пристрої зовнішньої пам’яті розділяються на:
а) електронні, в яких у якості запам’ятовувальних елементів використовуються напівпровідникові елементи;
б) магнітні, з нерухомими магнітними запам’ятовувальними елементами;
в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями інформації.
г) електромеханічні, з оптичними носіями інформації.
Найбільш поширені у якості пристроїв зовнішньої пам’яті електромеханічні запам’ятовувальні пристрої з магнітними носіями інформації, які в свою чергу поділяються на:
- запам’ятовувальні пристрої на магнітній стрічці;
- запам’ятовувальні пристрої на магнітних дисках.
В склад пристроїв друкування не входить:
Механізм друку
В склад пристроїв друкування (окрім механізмів друку) входять також механізм транспортування документа, механізм подачі фарби або рядка.
В якому із стандартних оптичних дисків підтримується багатократний запис?
Стандарт OrangeBook – CD-RW (багатократний запис);
Г
Голки, що розташовані у друкуючому вузлі матричного принтера керуються:
мікропроцесорним пристроєм управління (контролером)
Д
Де використовуються електронно – променеві трубки:
У вимірювальних приладах, зокрема осцилографах(осцилоскопах), в якості трубок, відтворюючих коливання токів і напруг.
В радіолокаційній техніці и телебаченні, в якості прийомних трубок – кінескопів.
Електронно -променева трубка являє собою електронний прилад, в якому електронний промінь, що випромінюється катодом, фокусується в поперечному перерізі до розмірів крапки на екрані, покритому люмінесцентним матеріалом
До пристроїв введення інформації належать:
клавішні пристрої, сканери, спеціальні датчики, маніпулятори, джойстики, тощо
До клавішних пристроїв введення інформації відноситься: клавіатура (можливо ще щось, але я не знаю)
До напівпровідникового типу пам'яті належить:
NOR
NAND
NVRAM
SRAM
DRAM
FB-DIMM
EEPROM
Flash
До основних характеристик пристроїв відображення інформації відносяться:
Швидкодія;
Об'єм інформації, що відображається;
Спосіб відображення інформації;
Параметри зображення;
Метод зв'язку з ЕОМ.
До основних характеристик пристроїв відображення інформації відносяться (Виберіть невірнувідповідь):
Відносяться : Швидкодія; Об‘єм інформації, що відображається; Спосіб відображення інформації; Параметри зображення; Метод зв‘язку з ЕОМ.
Для формування зображення на TFTмоніторі, який має n-пікселів потрібно:
Для формування колірних відтінків в моніторах (неважно, CRT або TFT) використовується колірна модель RBG. Принцип її дії заснований на змішенні трьох основних колірних компонентів: червоного (Red), синього (Blue) і зеленого (Green). Як ви напевно вже здогадалися, перші букви з назв компонентів складають назву колірної моделі.
Кожен з безлічі присутніх на екрані пікселів складається з трьох подпікселей - червоного, синього і зеленого кольорів. У It-індустрії така група з трьох подпікселей називається "тріадою". Відмітьте, число гармат, установлених в трубці, теж рівно трьом - по одній на вічко тріади. Потік електронів, що вистрілюється кожною гарматою, перед зіткненням з люмінофором проходить через модулятор інтенсивності. Модулятор отримує від відеокарти інформацію про силу свічення кожного з кольорів і відповідно до цих даних задає потрібну інтенсивність потокам, кожен з який запалює свою колірну тріади, що становлять. Пройшовши стадію регулювання інтенсивності, потоки потрапляють в підсилювач де збільшують свою швидкість, якій ставати досить, щоб при зіткненні з люмінофором запалити крапку на екрані. Перед люмінофором ставиться спеціальна маска. Її завдання - відфільтрувати потоки електронів так, щоб на червоний компонент тріади потрапили лише електрони, призначені для формування відтінку червоного, а "зелені" і "сині" електрони, що також летять в червоне підгострювання, "залишилися за кадром" будучи зупиненими маскою.
Для чого використовуються відхиляючі катоди в електронно-променевих трубках
Для регулювання розмірів та положення зображення на екрані
Е
Електронно-променева трубка: електричний прилад, в якому електронний промінь, що випромінюється катодом, фокусується в поперечному перерізі до розмірів крапки.
Ефект легкого розкидування відтінків яскраво зафарбованого пікселя на моніторі для покращення реалістичності зображення називається:
Anti-aliasing (згладжування)
З
За принципом дії пристрої зовнішньої пам'яті поділяються на:
а) електронні, в яких у якості запам’ятовувальних елементів використовуються напівпровідникові елементи;
б) магнітні, з нерухомими магнітними запам’ятовувальними елементами;
в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями інформації.
г) електромеханічні, з оптичними носіями інформації.
Завдяки чому змінюється положення кристалів, а з цим зміна кольору в LCD:
Завдяки зміні напруженості електричного поля.
Загальні вимоги до периферійних пристроїв.
На відміну від основних (базових) пристроїв ЕОМ, які мають однорідну електричну та механічну структуру, периферійні пристрої є пристроями, окремі вузли, яких побудовані на різних фізичних принципах. Так, розрізняють електронні, електромеханічні, електромагнітні, фотоелектронні, оптичні, пневматичні та інші вузли.Все це, як правило, призводить до підвищених вимог до конструкцій ПП, з точки зору вібрацій, виділення теплоти, появи паразитних електричних та механічних полів. Периферійний пристрій, як засіб зв‘язку людини з ЕОМ, повинен відрізнятися високими ергономічними параметрами. Окрім того механічні вузли ПП повинні відповідати підвищеним вимогам точності, жорсткості конструкції та їх міцності.
Дуже важливим параметром периферійних пристроїв є надійність їх експлуатації. Надійність, як правило, оцінюється безвідмовністю роботи пристрою через характеристики ймовірності безвідмовної роботи та напрацювання на відмову. Ймовірність безвідмовної роботи характеризує середню кількість відмов протягом заданого інтервалу часу, а напрацювання на відмову характеризує середній час, який напрацьовують пристрої до першої відмови.
Основним принципом, який лежить воснові конструювання ПП ЕОМ, є принцип модульності. Цей принцип полягає в компонуванні ПП у вигляді конструктивно завершених монтажних одиниць. Використання принципу модульності значно скорочує терміни проектування та виготовлення пристроїв, забезпечує можливість постійної модернізації складових частин, вибір гнучкої структури пристроїв, а також високу ремонтоздатність.
Загальні характеристики електромеханічних пристроїв зовнішньої пам‘яті
Пристрої зовнішньої пам’яті великої ємності визначаються сукупністю таких характеристик:
1. Загальний об’єм інформації, що записується на одну конструктивну одиницю носія, в КБайтах, МБайтах, ГБайтах;
2. Максимальний або середній час доступу до інформації. Цей час визначається максимальним часом пошуку інформації і може знаходитись в межах від декількох десятків мілісекунд (для ЗП прямого доступу) до декількох хвилин (для ЗП послідовного доступу).
3. Частота та швидкість передачі даних, яка визначається числом двійкових знаків, що записуються на носій або читається з нього за одну секунду по одному каналу. Швидкість передачі визначається як частота надходження імпульсів запису по одному каналу помножена на кількість каналів.
4. Надійність ЗП, яка визначається достовірністю процесу читання, безвідмовністю та ремонтоздатністю. Достовірність оцінюється кількістю біт, що правильно читаються, на одну помилку читання. Безвідмовність характеризується середнім часом безвідмовної роботи, а ремонтоздатність – середнім часом усунення однієї несправності.
5. Питома вартість ЗП, що визначається відношенням вартості ЗП до його ємності.
6. Термін служби ЗП, який визначається як час роботи пристрою після закінчення якого потрібна заміна складових.
Засоби відображення інформації
До засобів відображення інформації відносять електронно-променеві трубки, електролюмінісцентні панелі, газорозрядні індикатори та панелі, рідкокристалічні, сегнетокерамічні та електрохромні індикатори, проекційні пристрої.
Електронно -променева трубка являє собою електронний прилад, в якому електронний промінь, що випромінюється катодом, фокусується в поперечному перерізі до розмірів крапки на екрані, покритому люмінесцентним матеріалом. Найбільш просто побудовані ЕПТ з електростатичним відхиленням
Вони складаються з скляної (або металевої) колби, що розширюється від вузької горловини до екрана. В колбу вставляється електронна гармата, яка розташована в горловині колби і складається з катода, керувального електрода, прискорювальних та фокусувальних електродів, відхиляючих пластин та інших елементів.
Електронна гармата випромінює з поверхні катода, вкритого окисною плівкою, потік електронів. Цей потік ініціюється шляхом нагрівання поверхні катода за допомогою спеціального підігрівача. Інтенсивність потоку електронів регулюється потенціалом керувального електрода, який, як правило, є від’ємним по відношенню до потенціалів на прискорювальних електродах ПЕр1, ПРЕ2.
Керувальний електрод є по суті модулятором електронного потоку, що випромінюється катодом. Ця модуляція здійснюється сигналом, який необхідно відобразити на екрані ЕПТ.
Прискорювальний електрод надає електронному потокові швидкості, достатньої для ефективного бомбардування люмінесцентного матеріалу з його засвічуванням в зоні бомбардування. Для того щоб електронний потік дозволяв формувати на екрані ЕПТ чіткі зображення, потрібно забезпечити його фокусування перед падінням на екран. Таку функцію забезпечує електростатична лінза, що складається з першого прискорювального електрода та фокусувального електрода ФЕ, відстань між якими А1 та потенціали впливають на розмір світлового елемента (крапки) на екрані ЕПТ.
Після фокусування необхідно забезпечити відхилення світлового елемента по екрану як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках. Таке відхилення в сукупності з відповідною модуляцією кожного з елементів дає можливість отримати на екрані ЕПТ відображення інформації, яка надходить на керувальний електрод. Забезпечує відхилення спеціальна відхиляюча система з 4-х попарно ортогональних пластин.
Для ЕПТ статичного типу потенціал катода дорівнює нулю, керувального електрода – від мінус 100В до плюс 2В, першого прискорювача на рівні 400 – 500В, фокусуючого електрода від 0 до 400В – 500В, на другому прискорювачі – до 15кВ.
Окрім електростатичного відхилення електронних променів застосовується також магнітне, яке має дещо гірші характеристики порівняно з електростатичними, проте використовується частіше.
Газорозрядні прилади з‘явились в 40 – 50 роках нашого сторіччя у вигляді неонових сигнальних індикаторних ламп змінного струму. Однак з появою газорозрядного індикатора постійного струму, ці прилади досягли бурхливого розвитку у вигляді матричних панелей. Принцип роботи газорозрядного індикатора ґрунтується на тому, що при переході електрона з верхнього енергетичного рівня атома на більш низький, або втраті електрона атомом, газ випромінює світло. При втраті одного електрона більшістю атомів газу говорять про те, що газ іонізований (атоми перетворились на іони). Станом іонізації управляють за допомогою енергії зовнішнього електричного поля, що достатня для виведення електрона з поля атома. Ця енергія забезпечується подачею напруги на певні електроди між якими знаходиться газ. Існує багато схем газорозрядних приладів. Найбільш типова з них складається з двох скляних пластин, одна з яких прозора (рис.7). Простір між пластинами заповнюється газовою сумішшю, а на поверхні пластин напиляються провідники. При подачі на провідники напруги газ починає іонізуватися і при певному значенні напруги виникає світловий розряд. Колір світлового розряду визначається газом заповнення.
Електролюмінесцентні панелі. Першим прикладом використання явища люмінесценції стали матричні електролюмінесцентні поперечні панелі. Конструкція такої панелі (рис.8) складається з двох електродів, типу катода та анода, між якими нанесено люмінесцентний шар з порошку сульфату цинку (ZnS) та марганцю (Mn). На поверхню люмінесцентного шару наноситься порошкова мідь, яка виступає активатором формування люмінофорних комірок.
Рідкокристалічні індикатори.Рідкокристалічні індикатори відрізняються від люмінесцентних та газорозрядних індикаторів тим, що не випромінюють світла та не вимагають додаткового зовнішнього підсвічування. Вони працюють на принципі модулятора шляхом пропускання та відбивання світла. Регулювання потоку світла досягається тим, що рідкокристалічна комірка розміщується на шляху світлового потоку, а її коефіцієнт оптичного пропускання змінюється за рахунок подачі електричного поля. Рідкокристалічний кристал зовнішньо нагадує звичайну рідину, але подібно електролюмінесцентному кристалу має впорядковану структуру у вигляді витягнутих молекул.
Конструктивно рідкокристалічний індикатор (рис.9) являє собою скляний резервуар, обидві стінки якого мають провідникове покриття. Всередині цього резервуару знаходиться кристалічна рідина.
В певних умовах, молекули рідини розміщують перпендикулярно скляним пластинам. Якщо на провідникові покриття подати достатню напругу, характер розміщення молекул зміниться і зміниться коефіцієнт світловідбиття. Хоча рідкокристалічні комірки можуть збуджуватись постійним струмом в більшості випадків використовується збудження змінним струмом. Постійний струм швидше зруйновує комірки. На практиці частота перемикання складає 30Гц, хоча при певних умовах можлива робота і на частоті 1кГц.
За принципом дії пристрої зовнішньої пам‘яті поділяються на:
а) електронні, в яких у якості запам’ятовувальних елементів використовуються напівпровідникові елементи;
б) магнітні, з нерухомими магнітними запам’ятовувальними елементами;
в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями інформації.
г) електромеханічні, з оптичними носіями інформації.
За якою конструкцією модеми не поділяються?
Вибираємо варіант, якого немає нижче в списку!
За конструкцією модеми поділяються на :
· внутрішні
зовнішні
· портативні (призначені для використання з Note Book)
· групові (сукупність окремих модемів, об’єднаних в один блок з одним блоком живлення).
За методами використання пристрої відображення інформації поділяються на:
За методом використання ПВІ поділяються на групові та індивідуальні.
Групові ПВІ є пристроями колективного використання, вони мають великий розмір екрана, розвинуте математичне забезпечення функціональних можливостей. Такі пристрої встановлюють в диспетчерських пунктах або залах керування польотами і дозволяють взаємодіяти з інформацією значній кількості операторів. Пристрої індивідуального використання відрізняються малими габаритами, вони призначені для взаємодії з одним або двома операторами.
За принципом дії пристрої зовнішньої пам’яті розділяються на:
а) електронні(напівпровідникові)
б) магнітні, з нерухомими магнітними носіями
в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями
г) електронні, з оптичними носіями інформації
За способом отримання зображення на документі пристрої друкування поділяються на пристрої:
Ударної та безударної дії.
В пристроях друкуваннябезударної дії використовуються методи реєстрації інформації на носій при яких орган друкування і носій інформації контактують з невеликим зусиллям або зовсім не контактують. Такі пристрої, як правило, формують зображення з окремих дискретних елементів (крапок). До сучасних безударних пристроїв друкування відносять струменеві та лазерні принтери.
У пристроях ударної дії відображення символу відбувається при тісному контакті(ударі) органу друкування з носієм.
І
Інформація на РІаsh-пристроях:!!!!!!!!
К
Клавіші, що використовуються в клавіатурах, поділяють на такі дві групи:контактні та безконтактні. Контактні клавіші знайшли широке застосування у якості елементів клавіатур.
Клавішні пристрої
Клавішні пристрої введення інформації призначені для ручного введення алфавітно-цифрових символів з метою їх подальшого перетворення в електричні сигнали. Клавішні пристрої можуть виконуватись як автономні, конструктивно завершені одиниці, так і у вигляді вбудованих блоків. В загальному вигляді клавішний пристрій має одну або декілька клавіатур, шифратори, мультиплексори, інтерфейсні регістри, пристрої пам‘яті, схему керування, індикатори контролю за станом клавіатури та ряд інших вузлів.
Клавіатура має модульну конструкцію і є частиною робочого місця оператора, яке повинно відповідати ряду ергономічних вимог. Клавіатура повинна розташовуватись під кутом біля 15 градусів до горизонтальної площини в доступній для оператора зоні та мати клавіші з вільним ходом 4 – 7мм, зусиллям натиску 0,9Н.
Клавіші, що використовуються в клавіатурах, поділяються на дві групи: контактні та безконтактні. Контактні клавіші знайшли широке застосування у якості елементів клавіатур. Вони поділяються за видом перемикачів на електромеханічні, герконові, мембранні, гумові.
Електромеханічні клавіші відрізняються простотою конструкції, їх основою є контактний перемикач, що забезпечує значну потужність перемикання. В той же час він має явні недоліки: наявність “дребезгу”, невисоку частоту перемикання, непостійність електричного опору між контактами, велике зусилля натискання, невеликий термін служби.
Більш надійними є герконові клавіші, в яких комутація здійснюється герметизованими в склі контактами – герконами. Як відомо, герконовий контакт замикається під дією на нього магнітного поля. Тому в склад клавіші вводиться спеціальний кільцевий магніт. Геркон спрацьовує якщо постійний магніт опускається навколо нього при натискуванні клавіші.
В герконових клавіатурах використовують геркони типу КЕМ2, КЕМ3. Така клавіатура відрізняється простотою та великим терміном служби.
Мембранні клавіші побудовані на базі плоского перемикача, мають дві пластинки з еластичного матеріалу на які нанесені контакти та провідники. Між пластинками знаходиться тонка ізоляційна прокладка з отвором у зоні контактів. Ця прокладка перешкоджає замиканню контактів у ненатисненому стані. Натискання верхньої пластинки призводить до замикання контактів. Мембранні клавіші компактні та технологічні при виготовленні.
Рис.3. Мембранна клавіша
Перемикачі на основі провідної гуми виготовляються у вигляді силіконових клавіш. Клавіші кріпляться прямо на друковану плату, на якій технологічним шляхом нанесено контакти перемикача та схема їх з‘єднання. При натисканні клавіші провідна гума основи клавіші притискається до плати та замикає необхідні контакти.
До безконтактних перемикачів відносяться перемикачі у яких механічні переміщення клавіш перетворюються у зміну ємності, індуктивності або опору і, в подальшому, у зміну напруги або струму. Найбільш перспективними є клавіатури ємнісного типу, клавіатури на основі магніторезисторів, оптоелектричні клавіатури, клавіатури з використанням датчиків Холла, сенсорні клавіатури.
Магніторезистивна клавіша має рухливу частину, аналогічно герконовій клавіші, де змонтовано постійний магніт. В нижній частині клавіші розміщено магніторезистор та електронну схему. При зміні магнітного потоку від натискання клавіші в магніторезисторі відбувається зміна опору більш ніж в п‘ять раз (40 Ом * 5 =200). Це приводить до зміни електричної напруги на виході електронної схеми з логічного нуля до логічної одиниці. Максимальна частота перемикання такої клавіатури досягає 10 Гц при ресурсі 107 перемикань. До недоліків відносять температурну залежність матеріалу магніторезистора.
Ємнісна клавіатура забезпечує найвищі показники надійності. Вона працює на принципі зміни ємності між двома провідниками при натисканні та відпусканні клавіш. Зміна ємності приводить до зміни амплітуди імпульсного сигналу, який пропускається по цій ємності від спеціального генератора. Недолік – низька перешкодостійкість.
Оптоелектронні клавіатури мають у своєму складі джерела та приймачі оптичного випромінювання та клавішу – заслонку. У якості випромінювачів можуть використовуватись світлодіоди, а у якості приймачів – фотодіоди та фоторезистори. Максимальна частота роботи оптичної клавіатури лежить на рівні 12 Гц.
Електронні сенсорні клавіатури являють собою пристрої, в яких процес перемикання викликається дотиком пальців оператора, що приводить до зміни ємності або опору в електронному колі перемикання клавіші. Перевагою таких клавіатур є повна відсутність рухливих частин, високий термін служби, а також малі габарити клавіатур, внаслідок використання інтегральної технології.