54. Універсали центральної ради:

ВІД АВТОНОМІЇ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

10 Червня 1917 р. Виходить і Універсал цр («Універсал Української

Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною

сущих»), що був зачитаний на II Українському військовому з’їзді.

Його основними положеннями було:

_ Україна оголошувалася автономною частиною Росії; Український

народ – господар своєї землі та міг сам визначати своє життя;

_ проголошувалися рівність усіх народів, що проживають в Україні;

_ проголошувалися рівні й таємні вибори у Всенародні українські

збори (парламент);

_ вищим державним органом України проголошувалася УЦР.

Історичне значення І Універсалу у тому, що він підтвердив намагання

українців до створення власної держави, сприяв подальшому розвитку

Української революції, визначив позиції політичних сил стосовно украї_

нської державності.

3 Липня 1917 р. Був прийнятий II Універсал цр (після отримання

постанови Тимчасового уряду (ТУ) про затвердження Генерального сек_

ретаріату). Причинами прийняття були: паритет сил Тимчасового уряду

та УЦР; пошук згоди між УЦР та Тимчасовим урядом; підтримка ліде_

рами УЦР ідеї автономії України. Його основні положення:

_ УЦР доповнюється представниками інших народів, що мешкали в

Україні;

_ УЦР виокремлює Генеральний секретаріат як носія виконавчої

влади в Україні;

_ УЦР відмовлялася від проголошення автономії України до прий_

няття цього рішення на Всеросійських установчих зборах.

Наслідками цього Універсалу були липнева криза Тимчасового уряду

та падіння авторитету УЦР. Універсал призвів до ще більшого розколу

в українському русі на «автономістів» та «самостійників». Хоча Україна

набула статусу окремого територіально_адміністративного утворення з

власним представництвом, прийнятий II Універсал мав компромісний

характер.

У період з кінця липня до жовтня 1917 р. в Україні загострюється

боротьба за владу між усіма провідними політичними силами: поміщиць_

ко_монархічними – в особі ТУ, національно_демократичними – УЦР і

комуністичними – РСДРП (б).

Перед ЦР стало складне питання: як далі діяти? У ході дискусії до

єдиної думки ЦР так і не прийшла, зайнявши вичікувальну позицію. Що

стало одним з прорахунків ЦР.

225

До прорахунків ЦР цього періоду треба додати також невирішеність

аграрного питання: українські селяни очікували від українського уряду

рішучих дій щодо передачі поміщицької землі. ЦР не усувала наболілих

соціально_економічних питань. Більшовики, вловивши настрої народ_

них мас, вдалися до облудної тактики. В аграрному питанні вони вису_

нули перехоплене в есерів гасло «Земля – селянам», а в питанні націо_

нальному – утворення союзу вільних республік, хоча були прихильни_

ками централізованої держави.

25 Жовтня 1917 р. У ході збройного повстання більшовики скинули

ТУ і обрали на II Всеросійському з’їзді Рад робочих і солдатських

депутатів новий російський уряд, Раду народних комісарів (РНК) на чолі

з В. Ульяновим (Леніним).

ЦР засудила більшовицький переворот і утворила «Комітет з охорони

революції в Україні», куди увійшли представники майже всіх політичних

сил України. У Києві утворилося три політичних табори, що протисто_

яли один одному: прихильники ТУ (штаб Київського Військового окру_

гу, Міська Дума та російські есери, меншовики та бундівці); більшовики

(Ради робітничих і Рада солдатських депутатів) та УЦР. УЦР додержу_

валася тактики нейтралітету, що призвело до посилення більшовиків.

7 листопада 1917 р. ЦР прийняла III Універсал. Його основні поло_

ження:

_ проголошувалася Українська Народна Республіка у складі федера_

тивної Росії;

_ ставилося питання про поширення влади УНР на всі українські

етнічні землі;

_ проголошувалися принципи майбутніх реформ: а) скасування при_

ватної власності на поміщицькі й церковні землі, передача землі селянам

без викупу; б) державний контроль і упорядкування виробництва,

8_годинний робочий день; в) поліпшення організації праці; г) утверд_

ження демократичних прав і свобод; д) скасування смертної кари.

_ ЦР зобов’язувалася охороняти волю і права національних меншин,

надавши їм національно_культурну автономію;

_ негайний початок мирних переговорів без сепаратного миру з

Німеччиною;

_ скликання 9 січня 1918 р. Українських установчих зборів.

III Універсал не викликав у суспільстві такої згоди, як перший,

оскільки перший проголосив національну ідею, яка об’єднала усіх ук_

раїнців, а третій визначив соціально_економічні засоби, до яких різні

шари суспільства ставилися по_різному.

28 грудня 1917 р. в Бресті_Литовську почалися мирні переговори між

делегаціями УНР, РНК і Німеччини щодо укладення мирного договору.

Переговори показали, що німецька делегація згодна підписати мирний

15. 3798

226

сепаратний договір з делегацією УНР, як представником незалежної і

суверенної держави.

З огляду на зовнішні і внутрішні обставини, Мала Рада 11 січня 1918 р.

проголосила IV Універсал, якій проголошував УНР суверенною незалеж_

ною державою, влада в якій належить трудовому народу.

Основні положення:

_ проголошення незалежності і суверенітету Держави українського

народу;

_ декларація прагнення до добросусідських відносин з сусідніми

країнами;

_ підтвердження законодавчої влади УЦР та виконавчої Ради народ_

них міністрів;

_ проголошено намагання розпочати переговори з метою встановлен_

ня миру;

_ заклик до боротьби з більшовиками;

_ націоналізація усіх природних ресурсів, передача землі трудящим

без викупу;

_ демілітаризація підприємств, соціальна допомога безробітним;

_ державний контроль над банками;

_ реорганізація торгівлі, монополізація торгівлі на деякі товари;

_ підтвердження всіх демократичних свобод та прав національних

меншин на національно_персональну автономію.