50. Державна дума царської росії

ТА УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

З січня 1906 р. революційний рух спадає. Невдачі 1905 р.,

чисельні жертви, репресії сприяли зменшенню повстань та

виступів. Уряд знов відчув свою силу.

20 Лютого 1906 р. Цар видав другий маніфест у справі виборів

до Державної Думи, за яким встановлювався двопалатний

парламент: Вища палата – Державна Рада та нижча палата –

Державна Дума. До Державної Ради половина членів мала бути

призначена урядовими чиновниками, половина мала бути

виборна. До Державної Думи вибори відбувалися в чотирьох

куріях: поміщицькій, міській, селянській та робітничій. Голо_

сувати могли тільки чоловіки з 25 років. Державна Дума мала

мати 524 депутатів (1 курія – один депутат припадав на 2000

виборців, 2 курія – на 7000, 3 – 30000, 4 – 90999 виборців).

Оскільки в цей час український народ складався в основному

з селянства, то його представництво в Думі було дуже обме_

женим. Ліві соціалістичні партії бойкотували вибори. Це по_

легшувало виборчу діяльність російських ліберальних партій

(особливо кадетів, які найбільш толерантно ставилися до ук_

раїнського питання і серед яких було багато представників

української інтелігенції).

Незважаючи на несприятливі політичні умови, до І Держав_

ної Думи від України було обрано 24 поміщиків, 26 представ_

ників міської інтелігенції та 42 селян. 45 депутатів_українців

створили власну парламентарну громаду, на чолі з адвокатом

І.Шрагом. Громада почала видавати журнал «Украинский

Вестник» російською мовою. У цьому журналі працювали

Д.Дорошенко, І.Франко, М.Грушевський тощо. Селянські де_

путати (Ю.Сайко) заявляли про необхідність надання землі

усім селянам. Громада ставила собі за мету домагатися авто_

номії України. Було укладено декларацію Української парла_

ментської громади у справі автономії України, яку мав виго_

лосити з думської трибуни І.Шраг, але 8 липня 1906 р. І Думу

було розпущено.

208

У січні 1907 р. відбулися вибори до ІІ Думи, депутатами до

якої було обрано більше половини з лівих партій. Із 102

депутатів з України лівих – соціал_демократів, трудовиків та

кадетів було 65, октябристів, поміркованих, правих – 29. Нова

Українська парламентська громада мала 47 членів, які дома_

галися автономії України, місцевого самоврядування, украї_

нської мови в школі, суді та церкві. Громада вимагала ство_

рення кафедр української мови, літератури та історії в універ_

ситетах. Питання було поставлено гостріше – Україна повинна

мати автономію із власним урядом.

Громада видавала два рази на тиждень часопис – «Рідна

Справа – Думські Вісті». Отже, ІІ Дума була більш револю_

ційною й втрималася до 15 червня 1907 р. після чого розпо_

чалася нова реакційна політика уряду. Новий виборчий закон

3 Червня 1907 р., зменшив число депутатів до 442, надавав

перевагу упривілейованим станам. Хоча від українських гу_

берній кількість депутатів була збільшена до 111, з них 64 були

поміщиками. Свідомих українців у ІІІ Думі – 29 осіб (замало,

щоб створити окрему фракцію). В 1912 р. відбулися вибори до

IV Державної Думи, але вона виявилася лівішою за третю (150

депутатів від «лівих» партій та 130 «октябристів»).

Нові терміни і поняття

Фракція (парламентська) – це група депутатів в парламенті. До фракції

можуть входити депутати однієї політичної партії або кількох. Об’єднуються

депутати у фракцію з метою проведення спільної політичної лінії.

209