3 Червня 1907 р. Іі Дума розпущена. Ця подія вважається кінцем революції.

3 Червня 1907 р. Вийшов новий виборчий закон, згідно з яким 80 %

населення Росії втрачало право голосу, він підводив риску під револю_

ційними подіями 1905_1907 рр.

Революція 1905 р. сприяла короткочасному розквіту українського на_

ціонального життя. Насамперед ці позитивні зміни були пов’язані зі ска_

суванням Емського указу 1876 р. Були відкриті нові кафедри українознав_

ства. В Одеському університеті історію України викладав Олександр Гру_

шевський, брат Михайла, в Харківському українську літературу – Микола

Сумцов. За галицьким прикладом в українських містах і містечках розгор_

тається мережа товариств «Просвіта». У 1905 р. у Російській імперії з’я_

вилася перша україномовна газета «Хлібороб». З 1906 р. у Києві почала

виходити щоденна газета «Рада». Її видавцем був відомий український діяч

і меценат Євген Чикаленко, загалом за 1905_1907 рр. – вийшло 24 украї_

номовні видання. У 1907 р. у Петербурзі вийшло повне видання «Кобзаря»

Тараса Шевченка. У тому ж році Михайло Грушевський переніс центр своєї

діяльності зі Львова до Києва, де під його головуванням було утворене

Українське наукове товариство. Сюди ж було перенесено й видання «Літе_

ратурно_наукового вісника».

Під час революції сталися певні зміни у політичній розстановці украї_

нських сил. У 1905 р. РУП перейшла повністю на марксистські позиції і

перейменувалася в Українську соціал_демократичну партію (УСДП, лідери

– Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Микола Порш, Лев Юрке_

вич). Партія стояла на самостійницьких позиціях, але з тактичних мірку_

вань включила в свою програму вимогу національно_територіальної авто_

номії України у складі Російської федерації. Восени 1905 р. зі складу

Української демократичної партії вийшла радикальна група на чолі з

206

Борисом Грінченком, яка утворила Українську радикальну партію. На_

прикінці 1905 р. вона об’єдналася з демократами в Українську радикально_

демократичну партію. УРДП проіснувала до 1908 р., до утворення Това_

риства українських поступовців (ТУП) на чолі з М. Грушевським, Є.

Чикаленком і С. Єфремовим. У 1903_1904 рр. з РУП вийшли гуртки

соціалістів_революціонерів (есерів), які на початку 1907 р. об’єдналися в

Українську партію соціалістів_революціонерів (УПСР). Усі ці три партії –

УСДП, ТУП і УПСР – були головними представниками політично актив_

них українців і відіграли основну роль у часи Центральної Ради і Дирек_

торії. Однак на відміну від трьох головних українських партій у Галичині

вони стояли не на самостійницьких, а на федеративних позиціях. А на

самій території Наддніпрянської України за своєю активністю й впливами

вони значно поступалися російським партіям.

Проте, перша російська буржуазно_демократична революція 1905_

1907 Рр. Зазнала поразки. Починається період реакції (до 1912 р.). Було

введено воєнно_польові суди, які приводили смертний вирок у виконання

протягом 24 годин (у 1909 р. засуджено 26 тис. осіб).

1910 Р. – циркуляр Столипіна про заборону для інородців (в т.Ч. Для

українців) створювати будь_які товариства, видавати газети рідною мовою.

Як наслідок, були заборонені будь_які українські організації (у 1914 р.

заборонили святкувати день народження Т. Шевченка і т.д., закривалися

«Просвіти»). Також діяла заборона на викладання у школах українською

мовою (навіть за її межами вчитель не мав права спілкуватися з учнями

українською мовою), заборона на пісні та вірші українською мовою,

українську національну музику у школах. Навіть терміни «Україна», «ук_

раїнський народ» не можна було застосовувати у періодичних виданнях.

Нові терміни і поняття

Бунд – БУНД (Загальний єврейський робочий союз в Білорусі, Литві, Польщі

і Росії) (ідіш Бунд – «союз») – ліва антисіоністська єврейська партія, що діяла

у кількох європейських країнах з 90_х років XIX ст. до 40_х років XX ст.

207