40. Початок національноbкультурного

ВІДРОДЖЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

У СКЛАДІ АВСТРІЇ

(кінець ХVІІІBперша половинаХІХ ст.ст.)

Національне відродження охопило і західноукраїнські землі

під владою Австрійської імперії. Праці відомого у Східній

Галичині історика Дениса Зубрицького з історії галицьких

українців сприяли утвердженню української національної са_

мосвідомості в освічених колах української інтелігенції. Пере_

важну більшість українсько_галицької інтелігенції в першій

половині ХІХ ст. становило духівництво. Не відразу воно стало

національно свідомим. Панівними мовами в Галичині були

польська та німецька. До української ставилися зневажливо, як

до «мови пастухів». Навіть сільські священики_українці соро_

мились говорити українською. Так, на вимогу самих студентів

з 1809 р. лекції на богословському факультеті Львівського

університету стали читатися німецькою замість української.

Проте, саме в середовищі українського греко_католицького

духівництва народилися тут перші паростки національно_куль_

турного відродження. 1817 р. митрополит М.Левицький видав

меморіал «В обороні державного управління і самостійності

української мови». У 1830 р. вперше в Австрійській імперії було

надруковано граматику української мови. Греко_католицький

священик О. Духнович видав молитовник, буквар, різні підруч_

ники рідною мовою.

У 30_х роках ХІХ ст. австрійський уряд задовольнив клопо_

тання І. Могильницького про заснування у Східній Галичині

широкої мережі громадських початкових шкіл з українською

мовою викладання. У 1833_1837 рр. у Львові діяло громадсько_

культурне об’єднання «Руська трійця». Засновниками та керів_

никами об’єднання були семінарист греко_католицької духов_

ної семінарії Маркіян Шашкевич (1811_1843 рр.) та студенти

Львівського університету Іван Вагилевич (1811_1866 рр.) і Яків

Головацький (1814_1888 рр.). Головне завдання – підняти дух

народу, просвітити його, допомогти усвідомити свою гідність

та силу. «Руська трійця» згуртувала навколо себе однодумців,

які поставили за мету поширення масової національної свідо_

мості та впровадження української мови і культури в усі сфери

життя.

177

Серед конкретних напрямків діяльності – фольклорно_ет_

нографічні експедиції у Галичину, Буковину та Закарпаття;

перекладацька діяльність (у 1836 р. Вагилевич вперше переклав

українською мовою «Слово о полку Ігоревім»); мовознавча та

літературно_видавнича діяльність (Шашкевич працював над

граматикою та словником української мови, підготував «Чи_

танку для діточок в народних училах руських»). У 1834 р.

«Руська трійця» підготувала до друку історико_літературний

збірник «Зоря» (біографія Б.Хмельницького, вірш про Севери_

на Наливайка, кілька оповідань та пісень), проте цензура

заборонила його.

У 1837 р. члени гуртка підготували літературно_науковий

альманах «Русалка Дністрова», який було видано у Будапешті.

До нього увійшли народні пісні, думи, казки, публіцистичні та

наукові твори. Тут виразно проголошувалася ідея єдності

України. Влада наклала арешт на видання – тільки 250 при_

мірників із 1000 було поширено. Членів «трійці» притягли до

відповідальності як державних злочинців. Видання «Русалки

Дністрової» стало апогеєм діяльності групи. Переслідувана

владою, вона розпалася. Вагилевич перейшов до польського

табору; Головацький продовжив боротьбу за мету «Руської

трійці» (стаття «Становище русинів у Галичині», видана у