Інші спеціально-юридичні методи.

техніко-юридичний аналіз – прийоми пізнання, що дозволяють досліджувати правові явища за допомогою засобів юридичної техніки

юридична техніка – прийоми і засоби створення правозастосовних та інтерпритаційно-правових актів (логічні засоби, психологічні, технічні, організаційні засоби).

Види юридичної техніки (за видами актів):

• правотворча;

• правозастосовна;

• право тлумачна.

Термінологія, конструкція, стилістика, засоби документального оформлення тексту – складові правової техніки.

конструкція – структурне розміщення приписів, що відображають державно-правові явища

Нормативна система побудова і галузева типологізація – обов’язкова структура конструкції.

стилістика – прийоми найбільш доцільного використання мовних засобів при створенні приписів

особливі правові засоби – презумпції, аксіоми, фікції, примітки, класифікації правових символи (Н-д: знак авторського права)

Герменевтика.

юридична герменевтика – система знань про принципи і способи інтерпретації права

Метод герменевтики складається з прийомів:

• встановлення змісту смислової одиниці;

• встановлення змісту права, його норм чи змісту в цілому на підставі такої одиниці.

Мета інтерпретації: виявлення значення норми права

Види тлумачення:

• об’єктивне (динамічне – можемо реалізовувати норми у даний момент)

• суб’єктивне (статичне – смисел, який заклав право творець)

герменевтичне коло – для розуміння цілого треба зрозуміти окрему частину, для розуміння окремої частини потрібно мати уявлення про ціле

ЛЕКЦІЯ №7

техніко-юридичний аналіз – прийоми та засоби юридичної техніки, що застосовуються для пізнання державно-правових явищ

історико правовий метод – прийоми пізнання державно-правових явищ, що дозволяють відтворити та оцінити конкретну історичну цінність, виявити його закономірності розвитку

Прийоми:

• генетичні;

• еволюційні;

• індуктивні;

• універсальної гіпотези;

• реконструкції ситуації;

• теологічні;

• порівняльні;

• системні.

Основні прийоми:

• збір та вивчення емпіричних фактів;

• універсальної гіпотези (гіпотези загального характеру);

• виокремлення загальних законів соціального розвитку;

• опис;

• узагальнення;

• інтерпретації фактів;

• оцінювання;

• теологічного пояснення;

• реконструкції;

• виявлення загальних ознак;

• дедуктивно-мемологічна модель.

Поняттєвий апарат: правовий час, правонаступність, історичні цикли, умовний час, вектор змін.

Менш застосовувані методи: індукція, реконструкція, теологічні, підміна предмету, загальна гіпотеза, дослідження.